• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

І. Визначення мети і завдань.

Спостереження

План.

1. Спостереження.

2. Опитування.

3. Експеримент.

4. Формування вибіркової сукупності.

Спостереження використовується, як правило, для збору та узагальнення первинної інформації, посідає провідне місце при дослідженні соціальних спільнот, соціальної поведінки індивідів. Воно охоплює видимі ознаки подій та змін у сфері відповідної діяльності і відбиває конкретні події в конкрет­них ситуаціях. За підсумками спостереження можна зроби­ти вагомі висновки і про конкретне соціокультурне середо­вище, умови та зміст діяльності. Воно використовується як джерело побудови гіпотез і слугує методом перевірки резуль­татів інших досліджень.

Спостереження — один із складних і трудомістких ме­тодів. Це зумовлено специфікою відносин суб'єкта та об'єкта спостереження, в якому людина виступає і суб'єктом, і об'єк­том, що, безумовно, впливає на процес дослідження. Тому ви­користання цього методу пов'язане з певною формалізацією процедур, розробкою інструментарію, який забезпечує надій­ність вихідних даних.

За рівнем стандартизації процедури спостереження поді­ляються на запрограмовані — з реєстрацією строго виділе­них ознак спостереження, із застосуванням спеціальних кар­ток; частково стандартизовані — з використанням про­токолів, щоденників спостереження; ті, що не контролю­ються, — з щоденниковими записами.

Розробка програми наукового спостереження передбачає п'ять етапів:

Мета зумовлює спрямо­ваність спостереження. Завдання можуть включати попереднє орієнтування в об'єкті спостереження, висування і перевірку гіпотез, уточнення і перевірку результатів, отриманих за допо­могою інших методів. Одними із провідних завдань у програмі спостереження можуть бути побудова і класифікація умов, ознак, які утворюють ситуацію, що підлягає спостереженню.

II. Вибір об'єкта, предмета і ситуації спостереження. Об'єктом спостереження можуть бути соціальні спільноти, групи, окремі особи в різноманітних ситуаціях. Ситуація спостереження — це комплекс умов, за наявності яких об'єкт підлягає спостереженню. Згідно з програмою дослідження спо­стереження ситуації можуть бути природними та експеримен­тальними, керованими і некерованими, спонтанними та органі­зованими та ін. Предметом спостереження можуть виступати ознаки, властивості, умови, форми поведінки індивідів, груп у певній соціокультурній ситуації, середовищі.

III. Вибір засобу (виду) і визначення категорій та ознак, за якими буде відстежуватися та оцінюватися ситуація спосте­реження. Категорії — це групи емпіричних ознак об'єкта спостереження, що реєструються під час спостереження і в стандартизованих спостереженнях виявляються в певних по­казниках. Критерії спостереження можуть бути описовими або оціночними. Ознаки відбивають найбільш значущі сторо­ни об'єкта. Це, наприклад, доступні спостереженню акти дій об'єкта, реакція аудиторії на проведені культурно-дозвільні програми, читацькі конференції, комплекс умов, за яких об'єкт підлягає спостереженню та ін.

IV. Вибір засобів реєстрації об'єкта спостереження ви­значається цілями і завданнями дослідження, об'єктом, пред­метом і видом спостереження. Реєструвати результати спо­стереження можна в блокнотах, картах реєстрації, протоко­лах, щоденниках.

V. Обробка та інтерпретація інформації. У підсумко­вому документі, звіті відбиваються дані про час, місце, ситуа­цію і способи спостереження, наводиться характеристика спостережуваних ситуацій, підкреслюються елементи новиз­ни отриманих даних і подаються висновки.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
7. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
8. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
9. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
10. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
11. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
12. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.

Переглядів: 842