Поняття про імідж-само(ауто)презентацію менеджера.

Вивчаючи проблеми реклами, бізнесмен, представник влади, політичний лідер або їх команда неминуче стикаються з образом ідеального та реального діяча, який сформувався у суспільній свідомості. Такий образ отримав назвуімідж (від англ. слова ітаде), що своєю чергою дало ім'я науцііміджології. Остання вивчає проблеми формування і створення у суспільній свідомості образів суспільних інститутів (держави, політичних партій, організацій, установ) та окремих фахівців лідерів, розробляє сукупність прийомів, технологій і засобів формування у суспільній свідомості відповідних певних образів реальних суб'єктів.

Явище, що позначають словом "імідж", відомо людській культурі досить давно, у всякому разі, задовго до появи наук, що зробили його предметом дослідження.

Знаменитий словник Уэбстера в одному з визначень тлумачить іміджяк "образ особистості, продукту, соціального інституту і т.п., що розділяє широка громадськість і який часто навмисно чи формується змінюється засобами інформації, рекламою, пропагандою і т.д." [1, 673]. Приблизно такої ж інтерпретації дотримує і наша вітчизняна література.

Сам по собі феномен іміджу ідеологічно нейтральний. Людина не може не створювати собі деяких уявлень про світ, образів, що, власне, і є умовами його буття. Інша справа, що ці образи можна використовувати і, як з'ясувалося, формувати в політичних і комерційних цілях.

Природно, маніпулювати уявленнями людини було б неможливо, якби його психіка не допускала такої можливості. Людина завжди сприймає світ через призму отриманих колись вражень, на його сприйняття дійсності накладаються соціальний і професійний досвід, його національні, етнічні і навіть полові характеристики.

На базі попереднього життєвого і соціального досвіду формується соціальна установка, що являє собою стан готовності, схильності особистості чи групи реагувати визначеними образом на ті чи інші явища соціальної чи дійсності інформацію. Установка - це своєрідний акумулятор соціального досвіду, одним з компонентів якого є соціальний стереотип як деякий стандартизований образ реальності.

Чому і як виникають стереотипи? Висунемо дві основні версії. По-перше, виявлено, що постійною тенденцією мислення є так називана реіфікація, тобто уречевлення абстракцій чи переклад узагальнених уявних конструкцій у конкретні образи. По-друге, установлено, що сучасна людина через явища, коло яких постійно розширюється, змушена спрощувати дійсні соціальні зв'язки. У суспільстві, де соціальні відносини відносно нескладні, такі спрощення можуть досить вірно відображати реальність. У сучасному ж техногенному суспільстві з його ускладненими зв'язками існує розбіжність, що поглиблюється, між простими, повсякденними уявленнями й об'єктивною дійсністю. Так виникають стереотипи - шаблони сприйняття, умовні ярлики, що навішуються на людей і явища.

Стереотип містить у собі оцінку, і притому оцінку надзвичайно емоційну, наскрізь пронизану почуттями. Оцінка в стереотипі - це не що інше, як диспозиція, чи схильність, говорячи по-іншому, та ж установка, що диктує вибірковість сприйняття.

Якщо порівняти імідж зі стереотипом, то першей головне їхнє розходження полягає в протилежності функцій: стереотип узагальнює, нівелює специфіку явища, знеособлює людини; імідж, навпаки, фіксує унікальне, особливе, несхоже, особисте. Друга відмінність - у характері формування образу: стереотип - це спрощує реальність образ і т.д. З іміджем справа складається інакше: він дуже часто наділяє об'єкт - товар, фірму, соціальний інститут, особистість, посадову особу і т.д. - такими функціональними властивостями, що цим об'єктам у дійсності не притаманні.

Перелічуючи властивості іміджу, звернемо увагу на деякі психологічні механізми, що дозволяють йому ефективно функціонувати. У першу чергу це механізм асоціацій. Величезну роль і в стихійному формуванні іміджу, і у свідомому його конструюванні грає уява. Власне, сам термін "імідж" генетично, так сказати, пов'язаний з поняттям "уява" (imagination). Стереотип, наприклад, не вимагає фантазії, "додумування". Він сприймається готовим. Імідж у цьому відношенні являє собою "напівфабрикат" - він задає визначені орієнтири для доробки відповідно до емоційної пам'яті і соціального досвіду.

Імідж завжди залишається недоговореним і цим заохочує уяву, хоча частка уяви завжди регламентується творцями іміджу для того, щоб він залишався в заздалегідь визначених контурах, необхідних для виконання строго заданих практичних функцій. Саме ці функції жадають від іміджу гнучкості, рухливості, динамічності. Якщо стереотипи практично не піддаються оперативному коректуванню, то іміджи, навпроти, дозволяють при необхідності заміняти один їхній компонент іншим, котрий у даний момент має значно більшу силу впливу на масову свідомість. Звичайно, пластичність іміджу не безмежна, і переваги гнучкості часто обертається своєю протилежністю: при зіткненні з реальністю, з життям іміджи, що представляють собою ілюзорні, міфічні утворення, терплять крах.

Сконструйовані "за наукою" іміджи звичайно стійкіші, оскільки в них комплексно враховуються психологічні механізми, що утримують образ від руйнування. Одним з таких механізмів, поряд з асоціаціями й уявою, є конформні реакції.

На формування іміджу впливають так звані перцептивні помилки, чи ефекти сприйняття. Серед них найбільше рельєфно виділяється гало-ефект, чи ефект ореола, суть якого полягає в оціночній упередженості людей. Наприклад, дослідження свідчать, що досить часто у масовій свідомості має місце образ управлінців як корпорації, замкнутій на власних інтересах, що готова досягати власні корисливі цілі будь-якими засобами, байдужі до потреб людей, відсторонені від них, які бачать в підлеглих лише засіб. Хоча українці вірять, що серед управлінців є порядні особи, що чесно виконуються свій обов’язок. Менеджер уособлюється з владою, певним порядком і контролем.

На відкрите питання: "Який образ керівника склався в вашому уявленні?" у відповідях респондентів переважають негативні характеристики, середи яких такі: наглий, у всьому шукає особистий зиск, безпардонний, грубий, агресивний, злий", "бездушний", "безпринципний" и "безсовісний"; відрізняється не лише низькими не лише моральними, але й діловими якостями: "бездільник", "безініціативний", "малограмотна випадкова людина, хам.

До перцептивних помилок відноситься також ефект недавнини. Варто враховувати й ефект контрасту, тобто властиву публіці тенденцію оцінювати людини шляхом порівняння його якостей з характеристиками людей, що недавно спостерігалися.

Звичайно, не слід думати, що в конструюванні іміджу враховуються тільки стереотипні форми свідомості і різного роду ефекти сприйняття. У розрахунок приймається досить складна система уявлень, характеристики суспільної психології, специфіка національної самосвідомості і т.д.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура готовності менеджера до комунікативної діяльності.	\|	Тільки інтегральний підхід до формування іміджу дозволяє витягти з нього максимальну користь.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.076 сек.