• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тільки інтегральний підхід до формування іміджу дозволяє витягти з нього максимальну користь.

Пріоритет тих чи інших засобів у побудові іміджу визначається сферою і характером людської діяльності, умовами, у якій вона протікає.

Ø Це можуть бути засоби моделювання зовнішності.

Ø Це може бути використання особистісних комунікативних характеристик для створення потрібного образа і, як у випадку з політичною діяльністю, - опора на мовні засоби формування іміджу і комунікабельність.

Імідж у політику - це конструкція, що діється насамперед з допомогою мови.

Політична комунікація за всіх часів широко використовувала і використовує емоційно навантажені слова для того, щоб викликати визначене відношення: а) до предмета мови і б) до тому, хто неї вимовляє. В останньому випадку емоційна мова виступає інструментом конструювання іміджу.

Імідж менеджера-виробничника на відміну від іміджу політиків – більш значною мірою залежить не стільки від мови скільки від реальних дій і результатів.

Існують різні пропагандистські ситуації, що вимагають різних тактичних прийомів. Що стосується політичної мови як такої, то вона наскрізь символічна, тобто апелює не стільки до логічного значення слова, скільки до його ціннісного змісту. Власне, ціннісний зміст і робить слово (так само як і будь-який предмет, чи образ явище) символом - представником свого роду барвистої життєвої картинки, пронизаної переживаннями.

Очевидно тому слово-символ сприймається людиною як знайомий стимул, що викликає заучену емоційну реакцію. Ефективна комунікація повинна враховувати і те, що символічні асоціації і реакції ніколи не бувають розрізненими й автономними, вони вступають один з одним у визначені відносини і тим самим утворять у свідомості людей комплекси стійких соціальних вірувань. Сучасна дослідницька традиція називає їх соціальними міфами.

І, нарешті, відзначимо, що контексти, через призму яких відбувається оцінка інформації, визначаються пануючими в суспільстві ідеологіями, міфологічними уявленнями, іміджами, що склалися,стереотипами реагування на деякі соціальні ситуації і т.д.

Зрозуміло, імідж лідера управлінця виникає природно, у ході історичного розвитку суспільства, але і він великою мірою піддається конструюванню і керуванню з опорою на комунікативні інструменти.

лідерство не = авторитету

Термін "лідер" (від англ. leader) означає "керівник", "провідник".

Визна­чення поняття лідерство:

• це відносини між людьми у процесі спільної діяльності, за якої одна сторона забезпечує домінування своєї волі над іншими;

• це постійний легітимний вплив владних осіб на суспільство, організа­цію чи групу;

- це символ спільності і зразок поведінки соціальної верстви, групи, здатних реалізувати їх і інтереси з допомогою влади.

Читайте також:

1. III етап. Системний підхід
2. IV етап. Ситуаційний підхід
3. PR-реклама іміджу
4. Q6 розраховують тільки при нестаціонарному режимі
5. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
6. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
7. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
8. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
9. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
10. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
11. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
12. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій

Переглядів: 463