• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Плата за землю

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати. Стягнення плати за землю регулюється Земельним кодексом України та розділом XIII Податкового кодексу України.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (як фізичні, так і юридичні особи).

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є:

а) нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;

б) площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку за земельні ділянки, оцінку яких проведено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, наведені у таблиці.

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до цих ставок податку застосовуються такі коефіцієнти:

· на південному узбережжі Автономної Республіки Крим — 3;

· на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим — 2,5;

· на західному узбережжі Автономної Республіки Крим — 2,2;

· на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей — 2;

· у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей — 2,3;

· на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях — 1,5.

Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із встановлених ставок, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок, з урахуванням наведених вище коефіцієнтів.

Від сплати земельного податку звільняються такі групи фізичних осіб:

· інваліди першої і другої групи;

· фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

· пенсіонери (за віком);

· ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

· фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

· для ведення особистого селянського господарства — у розмірі, не більш як 2 гектара;

· для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — 0,1 гектара;

· для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,1 гектара;

· для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;

· для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.

Також, від сплати податку звільняються такі юридичні особи:

· заповідники, парки державної та комунальної власності;

· дослідні господарства наукових установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю;

· органи прокуратури державної влади та місцевого самоврядування. Збройні Сили та Державна прикордонна служба України;

· дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України;

· релігійні організації України;

· громадські організації України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів;

· дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок бюджету.

Не сплачується земельний податок за:

· сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій;

· землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

· землі дорожнього господарства;

· земельні ділянки кладовищ, крематоріїв тощо.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Підставою для нарахування податку є дані державного земельного кадастру.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб — платників податку і нарахування відповідних сум проводиться щороку до 1 травня.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

— не може бути меншою:

а) для земель сільськогосподарського призначення — розміру земельного податку;

б) для інших категорій земель — трикратного розміру земельного податку;

— не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), — 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду — 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

2. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

Платниками збору за першу реєстрацію транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що є об'єктами оподаткування.

Такими об'єктами оподаткування цим збором є:

а) колісні транспортні засоби, крім:

— транспортних засобів, що закріплені на правах оперативного управління за військовими частинами, військовими формуваннями у сфері громадського порядку та безпеки дорожнього руху, підрозділами цивільного захисту;

— вантажних транспортних засобів, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані;

— транспортних засобів швидкої допомоги;

— машин і механізмів для сільськогосподарських робіт;

— причепів (напівпричепів), мопедів, велосипедів;

б) судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

в) літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України.

Базою оподаткування збором є:

а) для колісних транспортних засобів:

— для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів) — за об'ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

— для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, — за потужністю двигуна в кВт;

б) для суден:

— для суден, обладнаних двигуном, — за потужністю двигуна в кВт;

— для суден, які не обладнані двигунами, — за довжиною корпусу судна в сантиметрах.

в) для літаків, вертольотів — за максимальною злітною масою.

База оподаткування для транспортних засобів визначається для кожного транспортного засобу.

Ставки збору за першу реєстрацію колісних транспортних засобів наведені у таблицах.

СТАВКИ ЗБОРУ ДЛЯ МОТОЦИКЛІВ

СТАВКИ ЗБОРУ ДЛЯ ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ (КРІМ АВТОМОБІЛІВ, ОБЛАДНАНИХ ЕЛЕКТРОДВИГУНОМ)

СТАВКИ ЗБОРУ ДЛЯ ВАНТАЖНИХ АВТОМОБІЛІВ

СТАВКИ ЗБОРУ ДЛЯ СУДЕН, ОСНАЩЕНИХ СТАЦІОНАРНИМ АБО ПІДВІСНИМ ДВИГУНОМ (ДВИГУНАМИ)

Для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, ставки збору становлять 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна. Збір за першу реєстрацію вантажно-пасажирських автомобілів сплачується у розмірах, установлених для вантажних автомобілів. Для інших колісних засобів встановлені такі ставки:

а) для автобусів, у тому числі мікроавтобусів, — 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;

б) для тракторів — 2,5 гривні за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;

в) для тягачів — 15 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;

г) для автомобілів спеціального призначення — 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна.

Ставки збору для літаків і вертольотів становлять:

· для літаків — 1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси;

· для вертольотів — 1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси.

Встановлені ставки збору застосовуються:

а) для нових транспортних засобів — з коефіцієнтом 1;

б) для колісних транспортних засобів (крім електромобілів та тракторів), які використовувалися до 8 років — з коефіцієнтом 2;

в) для суден, літаків, вертольотів, які використовувалися понад 8 років — з коефіцієнтом 3;

г) для колісних транспортних засобів (крім електромобілів та тракторів), які використовувалися понад 8 років — з коефіцієнтом 4.

Від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об'ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України, транспортні засоби будинків- інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного або місцевого бюджетів.

Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів за місцем такої реєстрації та за ставками, які діють на день сплати.

У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що надають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти органи державної податкової служби про зареєстровані транспортні засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані.

Контрольні питання до теми:

1. Хто є платниками земельного податку?

2. Платники та об'єкти оподаткування земельним податком.

3. Які ставки податку на земельні ділянки?

4. Які юридичні особи звільняються від сплати земельного податку?

5. За які об'єкти не сплачується земельний податок?

6. В яких межах встановлюється розмір орендної плати за землю?

7. Платники збору за першу реєстрацію транспортного засобу.

8. Об'єкти оподаткування збором за першу реєстрацію транспортних засобів.

9. Які бази оподаткування встановлені для нарахування збору за першу реєстрацію транспортного засобу?

10.З якими коефіцієнтами застосовуються встановлені ставки збору?

11. Які транспортні засоби звільняються від сплати збору?

12. Коли сплачується збір за першу реєстрацію транспортного засобу?

Читайте також:

1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
2. Вартість і плата за водовикористання.
3. Вартість робочої сили. Заробітна плата, її форми і функції.
4. Винагорода за працю. Заробітна плата: суть, форми і системи
5. Виплата дивідендів.
6. Відмова у державній реєстрації прав на землю та їх обмежень.
7. Відмова у державній реєстрації прав на землю та їх обмежень.
8. Відповідно, за першооснову джерел погашення кредиту, безумовно, повинні прийматися стабільні доходи клієнта — заробітна плата, надходження від акцій та інше.
9. Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів платника на окремому рахунку в банку-емітенті.
10. Доходи по коштах, отриманих як плата за послуги
11. Загальна характеристика плати за землю
12. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗЕМЛЮ І ЗЕМНУ КОРУ

Переглядів: 755