МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Міжнародна інвестиційна діяльність та її чинникиПлан лекції ТЕМА 12. МІЖНАРОДНА ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ Питання для самостійного опрацювання 1. Засоби та інструменти державного регулювання інвестиційної діяльності. 2. Основні напрямки грошово-кредитної політики держави в стимулюванні інвестиційних процесів на Україні. 3. Удосконалення інвестиційної політики в Україні. 1. Міжнародна інвестиційна діяльність та її чинники. 2. Міжнародні фінансово-кредитні інститути та їх функції на інвестиційному ринку.
Міжнародна інвестиційна діяльність – це сукупність дій її суб’єктів (інвесторів і учасників) щодо здійснення інвестицій за рубіж та іноземних інвестицій з метою одержання прибутку. Міжнародними є ті інвестиції, реалізація котрих передбачає взаємодію учасників, які належать різним державам (резидентів та нерезидентів по відношенню до конкретної країни). Суб’єкти міжнародної інвестиційної діяльності: Ø інвестор інвестицій за рубіж – суб’єкт-донор, який є резидентом певної країни (країни базування) і який вкладає кошти в об’єкти за рубежем; Ø зарубіжний реципієнт інвестицій – суб’єкт, який не є резидентом країни базування і який отримує кошти від інвестора, який є резидентом країни базування; Ø іноземний інвестор — суб’єкт, який не є резидентом приймаючої країни і який вкладає кошти в реципієнтів, що є резидентами приймаючої країни; Ø реципієнт іноземних інвестицій — суб’єкт, який є резидентом приймаючої країни і який залучає кошти іноземних інвесторів. Здійснюється міжнародна інвестиційна діяльність у двох напрямках: вивезення капіталу та залучення іноземних інвестицій. Вивезення капіталу зумовлюється під дією таких чинників: • Надлишком капіталів у країні (низькі норми прибутку, чи брак відповідної економічної структури для застосування капіталів.) • Потребою у нових ринках збуту, сировини. • Формування певного рівня конкурентоспроможної економіки. • Міжнародний поділ праці. • Транс націоналізація економіки. • Пошук стабільних умов застосування капіталів. Необхідність залучення іноземних інвестицій виникає за: • обмеженості внутрішніх інвестиційних ресурсів; • низької інвестиційної активності власних інвесторів; • необхідності забезпечення разом з інвестиціями нової техніки та технології; • бажання створити конкурентно спроможну економіку та освоїти світові ринки; • потреби в модернізації соціальної інфраструктури суспільства. Головною метою приватних іноземних інвестицій є експорт інвестиційного капіталу за кордон у грошовій або товарній формі з метою отримання прибутку чи розширення економічного впливу. Головною метою державний іноземних інвестицій єстворення правових, економічних та організаційних умов для сталого розвитку економіки країни, куди вкладаються інвестиції. Основу підприємницького капіталу становлять прямі та портфельні інвестиції. Прямі інвестиції - це вкладення у зарубіжні підприємства, що забезпечують контроль інвестора або його участь в управлінні підприємством. Прямими інвестиціями є як первинні вкладення так і реінвестиції. Виходячи з цих умов, прямі інвестиції можуть здійснюватися в таких формах: 1. Придбання контрольних пакетів акцій у фірмах країн-реципієнтів здійснюється через пряму купівлю акцій на місцевому фондовому ринку. Цей спосіб інвестування широко використовується в процесі приватизації підприємств, а також при обміні акцій на борги підприємств як державної, так і приватної форми власності. 2. Ліцензійні угоди з фірмами країн-реципієнтів дають інвестору можливість виходу на ринок із мінімальним ризиком. Транснаціональна компанія передає права на виробництво певного продукту або послуги або на використання запатентованого процесу, технології, товарного знаку або іншої інтелектуальної власності місцевій фірмі, яка буде відповідати за виробництво та маркетинг на місцевому ринку. Іноземний інвестор може купувати акції місцевої фірми, із якою укладено ліцензійну угоду. 3. Стратегічні альянси і спільні підприємства дають інвесторам більшу присутність на місцевому ринку з меншим ризиком, ніж пряма купівля місцевої фірми або створення власного дочірнього підприємства. Створення альянсів великими корпораціями відкриває можливості для дрібних компаній, що шукають джерела фінансування для зросту. Продукція таких компаній займає вузькі ніші, тому вони можуть забезпечити більш високий Доход порівняно з великими конкурентами, які частіше всього не так оперативно реагують на появу нових ринків і продуктів. Переважна більшість стратегічних альянсів набуває форми спільних підприємств, що створюються для досягнення цілей, обумовлених членами-засновниками (компаніями, що вирішили Утворити альянс). 4. Створення власних дочірніх підприємств у фірмах країн-реципієнтів застосовується на ринках, які мають найбільший потенціал для отримання прибутків. Ця форма інвестицій має найбільший ризик та найбільші зобов'язання з боку іноземного інвестора. Таким чином, прямі іноземні інвестиції несуть ризик іноземним інвесторам, тому що останні позбавлені можливості швидкого виходу на ринок, крім того, вони приносять більше вигод країні-реципієнту, тому що включають більші суми коштів, пов'язаних із більшими зобов'язаннями і тривалим часом здійснення інвестицій. Портфельні інвестиції - це вкладення в акції зарубіжних підприємств (без придбання контрольного пакета), облігації та інші цінні папери іноземних держав, міжнародних валютно-кредитних організацій з метою отримання підвищеного доходу за рахунок податкових пільг, зміни валютного курсу і т.д. Такі інвестиції не дають реального контролю інвестора над об'єктом інвестування. Найактивнішими учасниками іноземної допомоги є: Фонд Євразія (фонд східна Європа),який було засновано у 1993 році на кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) із метою сприяння розвиткові економіки в нових незалежних державах колишнього СРСР. Фонд надає гранти для реалізації некомерційних проектів та підтримує довгострокові та короткострокові програми підготовки фахівців у сфері бізнесу та менеджменту шляхом надання технічної та консультативної допомоги; Британська експертно-сервісна служба- її діяльність спрямована на надання допомоги державним та приватним організаціям та підприємствам, які не в змозі знайти комерційних консультантів, її пріоритетами є сільське господарство, торгівля, енергетика, охорона здоров'я, менеджмент та виробництво продуктів харчування; Британська рада- це головний представник Британії у справі запровадження співробітництва з іншими країнами світу в економічній, освітній, науковій, технічній та культурній галузях. Її діяльність фінансується за рахунок гранту британського уряду, частково за рахунок спонсорства з боку бізнесу, а також з коштів на технічну допомогу двостороннім та міжнародним агенціям. Фонд«Ноу-Хау» - це британська програма двосторонньої допомоги країнам Центральної та Східної Європи. Його діяльність зводиться до технічної та консультативної Допомоги в сільському господарстві через допомогу фермерам у постприватизаційний період, пристосування систем управління господарством тощо; в малому бізнесі - шляхом надання порад щодо шляхів та практичних заходів для заохочення та підтримки започаткованого бізнесу; в енергетиці - шляхом підтримки ощадливого використання газу та нафти; в фінансовій сфері _ наданням практичної допомоги (підготовка фахівців) в оволодінні банківською, страховою справою, обліком та іншим досвідом; в сфері управління - підтримка політики та адміністративних реформ у головних урядових структурах шляхом відрядження радників та інші організації. 2. Міжнародні фінансово-кредитні інститути та їх функції на інвестиційному ринку
Найбільш впливовою міжнародною фінансово-кредитною установою є Група Світового банку, основою якої є Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). Його засновано у червні 1944 року на валютно-фінансовій конференції, що відбулася під егідою ООН у Бреттон-Вудсі, а розпочав він свою діяльність 25 червня 1946 року. Завдання Світового банку полягає у сприянні економічному зростанню країн, що розвиваються. Допомога спрямовується на будівництво шляхів сполучення, електростанцій, шкіл, зрошувальних систем, розвиток сільського господарства, перекваліфікацію вчителів, програми поліпшення харчування дітей та вагітних жінок. Деякі позики Світового банку йдуть на фінансування витрат, пов'язаних із структурною перебудовою, спрямованою на зміцнення стабільності, підвищення ефективності економіки та її ринкову орієнтацію. Світовий банк функціонує під адміністративним контролем Ради керуючих. До групи Світового банку входить п'ять міжнародних організацій: • Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); • Міжнародна асоціація розвитку (МАР); • Міжнародна фінансова корпорація (МФК); • Багатостороннє агентство гарантії інвестицій (БАГІ); • Міжнародний центр врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС). Діяльність МБРР зосереджена на двох сферах: макроекономічна стабілізація та інституційні зміни. Активніше він діє в інституційній сфері: надає допомогу в здійсненні приватизації, зміні форм власності, впровадженні антимонопольних заходів, .розвитку торгівлі, пропагуванні реформ. Міжнародна фінансова корпорація заснована в 1956 p. МФК - найбільше джерело прямого фінансування проектів приватного сектора в країнах, що розвиваються. Корпорація фінансує проекти, які не можуть на прийнятних умовах одержати суттєвої підтримки з інших джерел. МФК фінансує не більше 25% від загальної суми витрат на проект. Незважаючи на те, що МФК може купити до 35% акціонерного капіталу компанії, вона ніколи не стає найбільшим тримачем акцій і не бере участі у менеджменті фірми. Багатостороннє агентство гарантії інвестицій засновано з метою сприяння країнам, що розвиваються, у залученні іноземних інвестицій. БАГІ забезпечує гарантії інвестицій, захищаючи інвесторів від таких некомерційних ризиків, як війна або націоналізація. Організація надає консультативні послуги на рівні уряду, допомагає знайти шляхи залучення приватних інвестицій. Міжнародний центр врегулювання інвестиційних суперечок засновано у 1966 році для сприяння припливу міжнародних інвестицій шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами та іноземними інвесторами. Членами МЦУІК є близько 130 країн. Сприянням функціонування міжнародної валютної системи займається спеціалізована міжнародна організація, яка включає більшість держав-членів ООН - Міжнародний валютний фонд (МВФ). Для вирішення цієї мети МВФ здійснює три основні функції: 1) визначення і контроль за дотриманням угод у галузі міжнародних валютних відносин; 2) надання державам-членам можливостей для дослідження проблем і ведення переговорів; 3) надання кредитів країнам, що відчувають труднощі у галузі платіжного балансу. Основними напрямками діяльності банку на Україні є: • надання прямих кредитів та участь у спільному (з іншими кредиторами) фінансуванні; • інвестування акціонерного капіталу підприємств приватного та державного сектора; • гарантоване розміщення цінних паперів, випущених приватними та державними підприємствами; • полегшення доступу підприємствам до внутрішніх та міжнародних ринків капіталу шляхом надання гарантій, фінансових консультацій та сприяння в інших формах; • надання або участь у позиках та надання технічного сприяння • для реконструкції й розвитку інфраструктури. Читайте також:
|
||||||||
|