• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи досліджень держави та державного управління.

В теорії державного управління вирізняють три групи найважливіших методів дослідження, що відображають методологію аналізу та узагальнення:

- загальні методи дослідження явищ і процесів управління (іноді їх називають підходами);

- логічні методи пізнання;

- емпіричні методи досліджень.

До загальних методів дослідження явищ і процесів управління належать:

- екуменічний (плюралістичний) підхід, що передбачає розгляд державного управління через призму міждисциплінарного аналізу. Такий підхід є визначальним, так як власне держава як організація та державне управління, дефініції, що відображають прояв всіх сфер людської діяльності.

- соціологічний підхід відзначається тим, що управління розглядається насамперед як спільна діяльність людей. Сучасний стан державного управління характеризується зростаючим впливом соціального фактору;

- системний підхід розглядає організацію як цілісне явище, всі складові якої взаємопо­в'язані цілями, функціями, принципами, методами, структурами, процесами, кадрами і матеріа­льно-технічним забезпеченням. Ця єдність взаємодіє з іншими системами, реагує на стимули середовища і завдяки зворотному зв'язкові дістає інформацію про вплив своїх реакцій, але її внутрішні зв'язки міцніші, ніж зв'язки з зовнішніми системами;

- традиційний підхід концентрує свою увагу на цілях адміністрації - сприяти ефекти­вності (досягнення бажаних організаційних цілей) й продуктивності, (досягнення цілей без зайвих затрат) завдань - раціоналізації та розробки ефективного зв'язку між засобами і цілями;

- історичний підхід виходить з того, що як управлінські знання, так і інститути управ­ління, постійно удосконалюються, їх стан у кожний історичний період визначається конкрет­ними факторами, притаманними цим періодам. Ось чому для правильної оцінки стану та ви­значення напрямків розвитку науки управління необхідно знати історію та фактори, що впли­вають на її розвиток;

- культурологічний підхід встановлює залежність управлінської поведінки від рівня культурного середовища суспільства;

- біхевіористський (поведінковий) підхід, що розглядає організацію передусім через призму впливу психологічних факторів на прийняття управлінських рішень, які відображають стосунки, конфлікти й зв'язки, що їх ке­рівник не завжди спроможний зрозуміти й проконтролювати. На відміну від інших підходів біхевіористський погляд більше зосереджується на людях, їх взаємозв'язках та співпраці. Він наголошує на розвитку інтуїції та розуміння, які спираються на емпіричні дослідження, спону­каючи управлінців та науковців досліджувати нераціональні й раціональні, неформальні й фо­рмальні аспекти організаційної поведінки.

- інституційний підхід формальних та неформальних правилах і обмеженнях, традиціях та звичаях, що визначають поведінку всіх суб’єктів господарювання та учасників суспільного процесу.

Читайте також:

1. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
2. V. Етичні правила психологічних досліджень
3. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
4. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
5. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
6. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
7. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
8. Адаптивні організаційні структури управління.
9. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
10. Адміністративне право і державне управління.
11. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Переглядів: 765