МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Загальні положенняПЕРЕСТРАХУВАННЯ ТЕМА 8. Контрольні питання Страхування професійної відповідальності Страхування відповідальності екологічних ризиків Передбачає відповідальність за ризик, зв'язаний із забрудненням навколишнього середовища. До них відносять: страхування відповідальності за витік нафтопродуктів, забруднення смітниками, сміттям річкових вод, землі, отруєнням повітря хімічними викидами. Дане страхування ґрунтується на діючих нормах природоохоронного законодавства держави. Його основна мета полягає в тому, щоб покрити страхувальнику збитки, пов’язані з відшкодуванням третім особам збитку, що вони понесли в результаті забруднення навколишнього середовища, унаслідок діяльності страхувальника. Страхування відповідальності екологічних ризиків може бути пов’язано з можливістю дуже великих виплат страхового відшкодування за один страховий випадок, тому в умовах обмовляються граничні розміри виплат.
Страхування професійної відповідальності призначено для страхового захисту осіб окремої професії проти юридичних претензій по відшкодуванню третім особам матеріального збитку в результаті помилки чи недогляду, зроблених при виконанні професійних зобов’язань. У багатьох цивілізованих країнах страхування професійної відповідальності є обов’язковим для лікарів (дантисти, окулісти, хірурги); юристів (адвокат, нотаріус, суддя); фармацевтів, страхових і біржових брокерів, працівників фінансових заснувань (аудитори, бухгалтери).
1. Назвіть причини появи цієї галузі страхування? 2. Як на Вашу думку страхування відповідальності відповідає інтересам держави, окремої людини? 3. Чому в Україні ця галузь не набула достатнього розвитку? 4. Назвіть головні труднощі здійснювання страхування цивільної відповідальності. 5. Кому вигідніше позичальнику чи банку використовувати страхування відповідальності? 6. Наведіть приклади професій, де доцільно було б використовувати страхування відповідальності. 1. Загальні положення. 2. Форми перестрахування. 3. Системи контролю стійкості перестрахування.
Перестрахування – це страхування одним страховиком на визначених договором умовах ризику виконання усіх чи частини своїх обов’язків перед страхувальником в іншого страховика. У договорі перестрахування беруть участь дві сторони: страхове товариство, що передає ризик, і страхове товариство, що приймає ризик на свою відповідальність. Переданий ризик називається перестрахованим ризиком. Перестрахування – це вторинний розподіл ризику, система економічних відносин, відповідно до якої страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності по них, виходячи зі своїх фінансових можливостей, передає на погоджених умовах іншим страховикам з метою створення по можливості збалансованого портфеля договорів страхування, забезпечення фінансової стійкості і рентабельності страхових операцій. Перестрахуванням досягається не тільки захист страхового портфеля від впливу на нього серії великих страхових випадків чи навіть одного катастрофічного випадку, але і те, що оплата сум страхового відшкодування по таких випадках не лягає важким тягарем на одне страхове товариство, а здійснюється колективно всіма учасниками. Страховик, що прийняв на страхування ризик і передав його цілком чи частково в перестрахування іншому страховику, іменується перестрахувальником чи цедентом. Страховик, що прийняв у перестрахування ризики, іменується перестраховиком. Сприяння в передачі ризику в перестрахування часто робить перестрахувальний брокер. Прийнявши в перестрахування ризик, перестраховик може частково передати його третьому страховику. Таку операцію прийнято іменувати ретроцесією, а перестраховик, що передає ризик у ретроцессию, – ретроцесіонером. Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов’язаний повідомити перестраховика про всі зміни свого договору зі страхувальником. При розгляді питання про перестрахування кожна страхова компанія виходить з того, що вона повинна бути економічно ефективною з точки зору досягнення мети, а також враховувати вартість перестрахування. Під вартістю перестрахування розуміють не тільки належному перестраховику по його частці премію, але і ті витрати, що компанія буде нести по веденню справи в зв’язку з передачею ризиків у перестрахування (оформлення перестрахувальних договорів, ведення карток, облік і т.д.). Тут визначальним фактором є так називане власне утримання цедента, що представляє собою економічно обґрунтований рівень суми, у межах якої страхова компанія залишає (утримує) на своїй відповідальності обумовлену частку страхуємих ризиків і передаючи в перестрахування суми, що перевищують цей рівень. У даному випадку мова йде про найбільш розповсюджену форму перестрахувального договору, так звану ексцедентну форму. Виділяють такі фактори, що при правильному їх сполученні повинні бути основою визначення лімітів власного утримання: § Середня збитковість по страхуємих ризиках чи видах страхування, по яких встановлюються ліміти власного утримання. При цьому приймається в увагу не тільки кількість і частота страхових випадків, але і можливий розмір збитку, що може бути нанесений застрахованому об’єкту в результаті одного страхового випадку. § Обсяг премії. Чим більше обсяг премії при незначному відхиленні від загальної кількості ризиків, тим вище може бути ліміт власного утримання. § Середня прибутковість, чи прибутковість, операцій по відповідному виду страхування. Чим прибутковіше операції, тим вище встановлюється ліміт власного утримання. § Територіальний розподіл застрахованих об’єктів. Чим більше застрахованих об’єктів зосереджено в одній зоні, тим нижче встановлюється ліміт власного утримання. § Розмір витрат по веденню справи. Якщо витрати по веденню справи по визначеному виду страхування є занадто високими, страхова компанія прагне до встановлення лімітів власного утримання на такому рівні, щоб частина цих витрат була перекладена на перестраховиків чи покрита за рахунок комісійної винагороди, утримуваної передавальною компанією у свою користь по ризиках, переданим у перестрахування понад власне утримання.
Читайте також:
|
||||||||
|