Форми перестрахування

Форми перестрахування:

– факультативна;

– облігаторна;

– змішана.

Факультативна форма перестрахування є самою ранньою формою цього виду діяльності. Таке перестрахування передбачає для перестрахувальника і цедента право вибору: для першого – чи приймати взагалі пропозицію про перестрахування оригінального договору; а для другого – чи передавати, і якщо так, то кому, з перестраховиків кожен конкретний ризик у перестрахуванні. Факультативне перестрахування є тим видом перестрахування, що дає можливість перестраховику ще до прийняття зобов’язань за договором уважно розглянути той чи інший індивідуальний чи конкретний ризик, відповідальність по якому він збирається взяти на себе. Компанія – цедент що планує передати частину своєї відповідальності по індивідуальному ризику у факультатив перестраховика, повинна надати останньому інформацію в такому обсязі, як якби вона передавала відповідальність по ризику по прямому страхуванню. З однієї сторони таке докладне і ретельне вивчення партнера, а також його пропозицій виправдане і доцільно, особливо якщо це одні з перших прийнять від компанії – цедента, з іншої вимагає значних витрат для обох учасників перестрахувальних відносин: пошук відповідних документів, детальне представлення характеру ризику, докладне вивчення всіх нюансів, перевірка й обробка документів.

Потреба в прискоренні механізмів передачі ризиків у перестрахувальних відносинах, пов’язана зі збільшенням обсягу страхових операцій викликала розвиток облигаторного перестрахування.

Облигаторне перестрахування – форма перестрахування, що припускає, що перестрахувальник зобов’язаний передавати частину відповідальності по кожному окремому ризику із сукупного портфеля того чи іншого виду страхування, передбаченого умовами договору, у перестрахування, а перестраховик зобов’язаний приймати кожну таку цесію. Крім ризиків, що підлягають перестрахуванню, в облигаторному договорі обмовляються також умови, на яких здійснюється перестрахування, ліміти відповідальності, перестрахувальна премія, перестрахувальна комісія й інші умови.

За умовами облигаторного договору страховик зобов’язаний передавати в перестрахування всі ризики, передбачені договором. Так, наприклад усі ризики за договором страхування від вогню і супутніх ризиків – у Німеччині, усі ризики за договором автотранспортного страхування – у Великобританії і Німеччині, усі ризики за договором морського страхування – у Франції.

Перестрахувальник, у свою чергу, зобов’язаний прийняти всі передані йому в перестрахування ризики, передбачені договором. Такі операції носять автоматичний характер і не потребують підтвердження з боку перестрахувальника в кожному конкретному випадку. Цедент самостійно здійснює оцінку ризику, переданого відповідно до договору перестрахування. Якщо страховик, що передає ризик у перестрахування діє халатно, без дотримання інтересів перестрахувальника, останній у праві не підкоритися рішенням і діям цедента.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні положення	\|	Фактори та критерії сегментації. Принципи ефективної сегментації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.