• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи дослідження в педагогічній психології.

Говорячи про дослідження психічної реальності ми будемо стикатися з такими поняттями, як методологія, метод, методика.

Методологія – це наука про методи та сукупність принципів, дотримання яких забезпечує ефективний добір і використання методів у ході організації й проведення наукових досліджень.

Метод – це шлях наукового пізнання об’єктивного явища та його закономірностей.

Методика – це процедура або послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворюючих дій, операцій та впливів у цілому, які реалізуються в ході дослідження стосовно його предмета й спрямовані на розв’язання завдань дослідження.

Розглянемокласифікацію методів психологіїза Б.Г. Ананьєвим:

1.Організаційні методи:

- лонгітюдний метод (поздовжній зріз) – дослідження одних і тих самих людей упродовж тривалого періоду. Наприклад, дослідження особливостей засвоєння знань, умінь та навичок у дітей шкільного віку – від 6 до 18 років. Складнощі у проведенні лонгітюдних досліджень зумовлені міграцією індивідів, їхньою відмовою від участі в експерименті, звиканням до нього і «продукуванням» бажаних для дослідника даних, які не відповідають реальності, значними затратами коштів, оновлюваністю теорій і методик;

- порівняльний метод (поперечний зріз) – дослідження проводиться на окремих і різних за віком групах людей. Мета – дослідження особливостей даного моменту формування психіки. Наприклад, дослідження уваги у дітей віком 5, 7, 10, 12 років або вивчення мотивів саморегулювання поведінки молодшими школярами, підлітками та стар­шокласниками. Перевага методу полягає у короткотривалості, незначних фінансових затратах, керованості;

- комплексний метод, коли той самий об’єкт вивчається різними засобами й представниками різних наук, що дає змогу з різних боків характеризувати особистість. Наприклад, дослідження розвитку уяви у дітей дошкільного віку – психологи, фізіологи, педагоги, мистецтвознавці, історики та інші науковці.

2.Емпіричні методи:

Перші методи в психології – це самоспостереження (інтроспекція), роздуми і спостереження за поведінкою інших людей.

- спостереження - цілеспрямоване вивчення поведінки і діяльності особистості в природних ситуаціях, засноване на їх безпосередньому сприйманні.

Існує принципова відмінність наукового спостереження від життєвого, яке обмежується реєстрацією фактів і має випадковий, неорганізований характер. На противагу йому наукове спостереження базується на певному плані, програмі, фіксації фактів та особливостей ситуації, на аналізі та інтерпретації. Для наукового спостереження характерні перехід від опису фактів до пояснення їхньої суті, формування психологічної характеристики особистості.

+ доступність, + не деформується природна поведінка піддослідного, + при тривалому спостереженні робиться висновок про особистість в цілому;

- тривалість, - пасивна позиція спостерігача, - не можливо повторити, - об’єктивність даних залежить від позиції дослідника.

Різновиди спостереження:

1) з огляду на статус спостерігача розрізняють

Ø стороннє спостереження (спостерігач особисто в ситуації участі не бере, а люди, яких він спостерігає, про це не знають);

Ø включене спостереження (дослідник адаптується до певного соціального оточення і люди, яких спостерігають, мають можливість з ним взаємодіяти).

2) залежно від функціональних позицій спостерігача щодо об’єктів спостереження виокремлюють:

Ø відкрите– досліджувані знають, що вони є об’єктом спостереження;

Ø приховане – досліджувані не підозрюють про спостереження за їх поведінкою і діяльністю.

3) за чинником регулярності спостереження поділяються на

Ø систематичне – досліджуваний відвідує досліджуваний об’єкт протягом певного часу;

Ø епізодичне.

4) за ступенем фіксації розподіляють на

Ø суцільне – фіксуються всі прояви;

Ø вибіркове – реєструються тільки ті явища, які безпосередньо стосуються питання, що вивчається.

5) за наявності програми розрізняють спостереження

Ø стандартизоване – спостереження за певною програмою;

Ø вільне – без плану.

Виокремлюють також внутрішнє спостереження – самоспостереження - вивчення, аналіз та синтез власних учинків, дій, порівняння своїх думок з думками інших людей. Однак при цьому слід ураховувати схильність людини до суб’єктивізму і додатково застосовувати інші методи. Самоспостереження або інтроспекція є одним з найперших методів вивчення психіки людини.

Вимоги до спостереження: а) збереження природних умов трудової, навчальної або ігрової діяльності, б) цілеспрямованість (повинно мати мету і завдання), в) систематичність, г) фіксація фактів у щоденнику, д) люди, за якими ведеться спостереження, не повинні знати про це, є) дослідник не повинен втручатися в діяльність обстежуваного.

- експеримент - метод дослідження, у якому дослідник створює певні умови, які сприяють прояву психологічного явища, що досліджується.

+ швидкість, + активна позиція дослідника, + об’єктивність отриманих даних, + можливість повторення;

- деформується природна поведінка людини, - необхідність попередньої розробки, - результати не дозволяють зробити висновок про результати в цілому.

Різновиди експерименту:

Ø природний експеримент – дослідник створює умови, що викликають бажане явище, а зміст звичних для людини умов лишається без змін (1910, О. Лазурський, Росія). Піддослідний не здогадується про власну участь у дослідах (наприклад, дослідження розвитку уваги під час гри у дитячому садку). Природний експеримент особливо поширений у педагогічній, генетичній, віковій психології;

Ø лабораторний експеримент – проводиться у спеціально створених умовах, де апаратура (наприклад, тахістоскоп – при обстеженні обсягу уваги – або комп’ютер – для пред’явлення тесту) дозволяє досліджувати взаємодію сенсорних, моторних, інтелектуальних, характерологічних компонентів і таким чином вивчати діяльність людини в цілому (1879, В. Вундт, м. Лейпциг, Німеччина). Дії піддослідного регламентуються інструкцією;

Ø констатуючий експеримент – вивчення наявних психічних особливостей без зовнішнього втручання;

Ø формуючий експеримент – коли психічні властивості особистості вивчаються в процесі «штучного» цілеспрямованого розвитку з використанням засобів навчання й виховання людини. Формуючий експеримент може бути навчальним, виховним, розвивальним.

Вимоги до експерименту: а) визначення проблеми, б) формулювання мети, в) розроблення плану, г) заповнення протоколу дослідження, д) кількісна та якісна обробка даних, є) графічне й схематичне зображення даних, ж) висновки й запровадження даних у практику.

- опитування - пропонування учаснику дослідження серії запитань, відповідаючи на які він надає досліднику деяку інформацію про себе.

Розрізняють такі форми опитування: бесіда (усне опитування) і анкетування (письмове опитування).

Бесіда- метод отримання інформації про індивідуально-психологічні особливості в процесі безпосередньої вербальної (усної) комунікації за спеціальною програмою.

+ безпосередність отриманих даних, + можливість співставлення словесних відповідей з проявами поведінки, + наявність зворотного зв’язку, + можливість видозміни бесіди; - можливість отримання недостовірних даних, - багато часу потребує на створення довіри.

Анкетування– отримання інформації на основі письмового самозвіту випробуваного. Анкета являє собою набір запитань, кожне з яких логічно пов’язане з центральним завданням дослідження.

Розрізняють відкриті (дається вільна відповідь на питання - …) та закриті (існують фіксовані варіанти відповідей - а, б, в; так-ні…) анкети. У процесі анкетування недопустимо змінювати формулювання запитань, оскільки це унеможливлює їх аналіз.

+ короткочасність, + масовість (охоплення великої кількості людей), + простота обробки результатів, + безпосередність отриманих даних, + щирість відповідей при анонімному заповненні; - отримання недостовірних даних (немає можливості контролювати щирість, якщо анкети не анонімні), - формалізованість відповіді (дам таку відповідь, яку від мене чекають), - неможливість гнучких змін в анкетуванні.

- тестування – метод, який спрямований на вимірювання вже відомих психологічних особливостей випробуваних за допомогою стандартизованих завдань (тестів). Тест – стандартизоване психологічне випробування, в результаті якого здійснюється спроба оцінити той чи інший психічний процес або особистість в цілому. Тестів вже налічується кілька тисяч. Вперше термін «тест» ввів американський психолого Ф.Гальтон, а одержав він широке розповсюдження завдяки дослідженням Дж.Кеттела. Французький психолог А.Біне в 1896 році надрукував першу серію тестів для вивчення особистості.

+ короткочасність, + швидкість обробки, + об’єктивність отриманих даних, + можливість повторення;

- деформується природна поведінка людини, - не можна використовувати як прогноз, а лише як діагноз.

Види тестів:

Ø індивідуальні тести – виконуються лише одним піддослідним – кубики Коса, тест-трафарет Граса, лабіринти Портеуса та інші;

Ø групові тести – передбачають участь багатьох досліджуваних, членів колективу (наприклад, дослідження психологічного клімату групи, рівня її згуртованості, взаємовідносин між членами групи);

Ø тести досягнень (вияв ступеню оволодіння певними уміннями, навичками і знаннями після завершення навчання);

Ø тести здібностей (визначення рівню розумового потенціалу, творчих здібностей) – шкільний тест розумового розвитку, тест Кеттелла, тест Векслера, тест Мейлі, тест Амтхауера структури інтелекту тощо;

Ø тести креативності (за їх допомогою досліджують розвиток творчих здібностей) – тест Торренса, тест Е.Е. Туник та інші;

Ø особистісні тести (використовують з метою вивчення характеристик особистості, її психологічних якостей), які тісно повязані з проективними тестами (методики цілісного вивчення особистості). Назва їх пов’язана з використанням у них процесу проеціювання, коли випробовуваний свідомо чи підсвідомо переносить свої установки, емоційні стани чи особистісні якості на запропоновані до розв’язання завдання чи ситуації:

1. Конститутивні тести – вимагають від людини структурування, оформлення стимулів, надання їм смислу (тест чорнильних плям Германа Роршаха, тест хмар).

2. Інтерпретативні тести – вимагають тлумачення подій, ситуацій – ТАТ (тематичний апперцептивний тест) Мюррея, тест малюнкової фрустрації Розенцвейга, тест Сонді тощо.

3. Експресивні тести – малювання на вільну або задану тему - тест «дерева» Коха, тест «добряка» Маковера, тест дім-дерево-людина Бука, автопортрет, малюнок неіснуючої тварини, малюнок сім’ї, сім’я тварин (вивчення взаємостосунків з іншими людьми та в сімейному колі).

4. Адитивні тести – вимагають доповнення, продовження незакінченого стимулу - тест словесних асоціацій Юнга, тест незакінчених речень Роттера, тест незакінчених історій, тести доповнення зображень та інші.

- аналіз продуктів діяльності – система дослідницьких процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення результатів попередньої психічної діяльності людини: трудової, учбової, ігрової. В продуктах діяльності людини (твори, малюнки, вироби з дерева, паперу, пластиліну, ескізи, архівні матеріали, чернеткові записи, щоденники, креслення тощо) відображається її ставлення до самої діяльності, до оточуючих, до навколишнього світу, а також рівень розвитку її розумових, сенсорних та моторних навичок.

- соціометрія – метод, що застосовується для вивчення стосунків між членами групи, виявляють їхню структуру (лідерів, аутсайдерів тощо) на основі відносно простої процедури вибору одними членами групи інших за параметрами симпатії-антипатії (Джекоб Морено).

- біографічний метод – використання матеріалів, що стосуються особливостей життя людини, її розвитку як особистості, аналіз важливих подій у її дитинстві, юнацтві, навчанні та трудовій діяльності, внаслідок чого реконструюються характерні риси особистості.

3. Методи обробки даних:

- кількісні методи – статистичні методи (визначення середніх величин та міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції, факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо);

- якісні методи передбачають аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію, диференціацію матеріалу за групами, порівняння з результатами інших досліджень.

4. Методи інтерпретації даних:

- генетичний аналіз - аналіз матеріалу в процесі розвитку з визначенням окремих фаз, стадій, етапів, критичних моментів, суперечностей тощо;

- структурний аналіз – визначення структурних зв’язків між усіма характеристиками особистості.

Отже, сучасна наукова педагогічна психологія має в своєму розпорядженні широкий арсенал методів активного дослідження, пізнання та впливу на психіку людини, щоб допомогти їй у складних умовах нинішнього напруженого, динамічного життя.

Читайте також:

1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
2. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
3. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
4. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
6. Адміністративні методи управління
7. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
8. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
9. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
10. Аерометоди
11. Активні групові методи
12. Актуальність дослідження

Переглядів: 9407