• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Історія економічних вчень.

Економічні знання людина накопичує з найдавніших часів. В античній культурі ми спостерігаємо вже перші спроби систематизації спостережень. Так, у працях Аристотеля вже зустрічається поняття «економіка», яким він позначає мистецтво ведення домашнього господарства. Основою економіки, при цьому, Аристотель вважає сільське господарство. Аристотелю вдається спостерігати та узагальнити процес перетворення обміну на засіб накопичення багатства через стадії: товар-товар → товар-гроші-товар → гроші-товар-гроші.

В епоху Середньовіччя теоретичні економічні знання практично не розвивалися. Причиною цього є натуральне виробництво і слабкі економічні зв’язки між економічними суб’єктами. Лише в епоху пізнього Середньовіччя, в часи переходу від натурального до товарного виробництва і появи мануфактури, з’являються перші спроби наукового узагальнення і виникає економічна наука – політична економія. Ця наука встановлює зв’язки між державною політикою та економічними процесами і намагається знайти найефективніші способи збагачення держави. З приводу цього питання відразу виникають дві течії – меркантилізм (Антуан де Монкретьєн) та фізіократія (Франсуа Кене). Меркантилісти вважають, що багатство створюється в торгівлі. (Цей висновок робився на основі тогочасних історичних реалій: найбільше можливостей швидко розбагатіти мали купці, особливо ті. хто здійснював мандрівки до Індії чи Америки). Фізіократи ж дотримуються точки зору, висловленої ще Аристотелем про те, що багатство створюється у сільському господарстві.

Протиріччя між фізіократами та меркантилістами остаточно було розв’язане вже в епоху Нового часу англійською класичною школою політичної економії Адама Сміта та Девіда Рікардо. Вони зробили висновок, що багатство – це не гроші, і не золото, а всі продукти виробництва, а отже і створюється багатство в усіх сферах суспільного виробництва – промисловості, сільському господарстві, торгівлі та сфері послуг.

Наступною теорією Нового часу стала теорія марксизму, розроблена К.Марксом та Ф.Енгельсом. Вони розглянули економічні процеси в історичному розрізі, і виявили, що в основі розподілу суспільних багатств лежить експлуатація. Вивчаючи природу експлуатації, Маркс та Енгельс з’ясували, що її причиною є приватна власність. Сучасна, капіталістична експлуатація заснована на приватній власності на засоби виробництва. Маркс та Енгельс розробили досить утопічну модель соціально справедливого суспільства – комунізму, що має бути заснована на ліквідації приватної власності на засоби виробництва.

На початку ХХ ст. в світовій капіталістичній економіці відбувається формування монополій, що призводить до тяжкої світової економічної кризи 1929 р. Монополізована економіка не змогла самостійно вийти з кризи. і тоді, в 30 роках ХХ ст. вперше було застосоване державне регулювання економіки. З того часу економічна наука поділилася на велику кількість теоретичних та практичних дисциплін, серед яких узагальнюючою стала економічна теорія. В сучасній економічній теорії досі точаться суперечки відносно допустимості та міри втручання держави в національну економіку. Основними течіями сучасної економічної думки є кейнсіанство та неокласична теорія.

Кейнсіанство – це течія, заснована Дж.Кейнсом. Він стверджує, що сучасна ринкова економіка не є рівноважною, і за умов монополізації потребує державного регулювання шляхом контролю за сукупним попитом та пропозицією, розподілом робочої сили, контролем монополій, широким втручанням держави в соціальну сферу.

Неокласична теорія поділяється на багато течій, спільним для яких є уявлення про те. що ринкова економіка має власні важелі саморегулювання, і державне втручання в економічний процес пригнічує приватну ініціативу. Держава, з точки зору неокласиків, має обмежити своє втручання сферами раціонального розподілу ресурсів та контролем грошового обігу з метою обмеження інфляції.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
3. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
4. АНАЛІЗ ЛІНІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАДАЧ
5. Аналіз макроекономічних показників
6. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємств будіндустрії
7. Біблійні теми та історія раннього християнства у драмах Лесі Українки
8. Взаємозв’язок економічних і бухгалтерських витрат і прибутку
9. Вивіз капіталу та інвестиції в системі міжнародних економічних відносин. Напрямки та структура вивозу капі­талу. Форми вивозу та розміщення (інвестування) капіталу.
10. Вигідне господарсько-географічне розташування Харкова перетворило його у XVIIІ ст. на один з найпотужніших економічних центрів Російської імперії.
11. Види економічних циклів
12. Види криз і типи економічних циклів

Переглядів: 499