• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СПОЛУКИ КАРБОНУ

ВОДА

Вода – оксид гідрогену – одна з найпоширеніших і найважливіших речовин. Поверхня Землі, вкрита водою, у 2,5 рази більша, ніж поверхня суші. Чистої води у природі немає, - вона завжди містить домішки. Добувають чисту воду методом перегонки, така перегнана вода називається дистильованою. Склад води (за масою): 11,19 % гідрогену і 88,81 % оксигену. Вода – досить реакційноздатна речовина. Вона потрібна для виробництва більшості хімічних продуктів.

Вода є розчинником, теплоносієм і вихідною сировиною для одержання кисню і водню. До важливих хімічних властивостей води належить її здатність вступати в реакції гідролітичного розкладу (гідролізу). Гідролізна промисловість, що розвивається швидкими темпами, виробляє з нехарчової сировини (деревини, бавовникового та соняшникового лушпиння, соломи, кукурудзяних качанів) ряд цінних продуктів: етиловий спирт, білкові дріжджі, глюкозу, твердий CO₂, фурфурол, метиловий спирт, лігнін та багато інших. Які ж водні ресурси нашої планети? Океани, моря, річки, озера і лід покривають близько 75% поверхні Землі.Світовий океан — це безперервна водна оболонка земної кулі. Значення Світового океану важко переоцінити, оскільки він виконує одну з найважливіших своїх функцій - сировинну та енергетичну. Морські запаси лише нафти й газу становлять від половини до 2/3 їх світових запасів. Окрім того, на поверхні дна океану знайдено великі скупчення залізомарганцевих конкрецій — полімінеральних руд, в яких вміст окремих елементів значно перевищує їх запаси у родовищах суші. Також Світовий океан є величезним джерелом енергії: енергія припливів та океанських течій, хвильова енергія та ін.

Карбон за поширеністю у природі займає тринадцяте місце. На його частку доводиться 0,087% маси земної кори, або 20 000 блн т. В природі карбон трапляється у вільному стані у вигляді алмазу, графіту і карбіну, в сполуках – у вигляді кам’яного і бурого вугілля та нафти. Входить до складу природних карбонатів: вапняку, мармуру, крейди СаСО₃, магнезиту MgCO₃, доломіту MgCO₃∙ СаСО₃. Є головною складовою частиною органічних речовин. У повітрі міститься оксид карбону (IV).

Для раціонального використання запасів карбону слід застосовувати величезні запаси карбонатів, що зустрічаються повсюдно. Хімічні перетворення карбонатів стануть енергетично вигідними. Вже намітилися шляхи зменшення витрат енергії при їх переробці. На стадії розробки знаходиться каталітичний метод перетворення вуглекислого газу СО₂ повітря в прості органічні сполуки без високих температур і тиску.

Читайте також:

1. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
2. Азоновмістні органічні сполуки.
3. Азосполуки
4. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
5. Ароматичні сполуки і фітонциди
6. Високомолекулярні сполуки ВМС
7. Вуглеводи – складні органічні сполуки, до складу яких входять атоми вуглецю (С), кисню (О) та водню (Н).
8. Галогени та галогеновмісні сполуки.
9. Гемоглобін, будова, властивості, види, сполуки.
10. Гідрогеновмісні сполуки неметалів
11. ЗБРОДЖУВАНІ ТА НЕЗБРОДЖУВАНІ ПРИРОДНІ СПОЛУКИ
12. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ЗМІНОЮ ВАЛЕНТНОГО СТАНУ АТОМІВ КАРБОНУ

Переглядів: 1721