Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Основи організації фінансів підприємств

Функціонування фінансів підприємств здійснюється за до­помогою цілеспрямованої їх організації.

Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, конт­роль за їхнім оборотом для досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами.

В основу організації фінансів підприємств покладено комер­ційний розрахунок — порівняння у вартісній формі витрат і результатів фінансово-господарської діяльності, який базуєть­ся на таких основних принципах: саморегулювання, само­окупність, самофінансування.

Визначальний вплив на організацію фінансів підприємств мають:

1) організаційно-правова форма господарювання;

2) галузеві техніко-економічні особливості;

3) форма об'єднання підприємств, якщо підприємство вхо­дить до будь-якого об'єднання.

В Україні можуть діяти різні види підприємств, що відрізня­ються метою і характером діяльності, кількістю власників капіталу, їхніми правами і відповідальністю. Організаційно-правова форма господарювання підприємств визначається Гос­подарським кодексом України.

Залежно від форм власності, передбачених законом, підприємства можуть бути приватними, комунальними, колек­тивними, державними, а також змішаними.

Залежно від способу утворення (заснування) та формуван­ня статутного фонду в Україні діють унітарні та корпоративні підприємства.

Унітарне підприємство створюється одним засновником. Унітарними є державні, комунальні, релігійні підприємства та підприємства, засновані на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, у тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Організаційно-правова форма господарювання визначає зміст фінансових відносин у процесі формування статутного капіталу, відповідальності за зобов'язаннями, розподілу і ви­користанню прибутку.

Згідно з Господарським кодексом України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або грома­дянами шляхом об єднання їх майна й участі в підприєм­ницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Господарські товариства створюються і діють на підставі установчих документів (установчого договору, статуту).

Господарські товариства залежно від характеру інтеграції (осіб чи капіталу) та міри відповідальності за зобов'язаннями (повна чи часткова) поділяють: на повні, з обмеженою відповідальні­стю, додатковою відповідальністю, командитні, акціонерні.

Повне товариство (товариство з повною відповідальністю) — це товариство, всі учасники якого займаються спільною під­приємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями підприємства всім своїм майном.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх внесків.

Товариство з додатковою відповідальністю є господар­ським товариством, статутний фонд якого поділений на частки згідно з установчими документами. Учасники товариства не­суть відповідальність за зобов'язаннями у розмірі своїх внесків, а якщо їх не достатньо, то додаткову солідарну відповідальність у розмірі, кратному до внеску кожного учасника.

Командитним визнається товариство, яке включає поряд з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майні товариства.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номіналь­ної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери відповідають за зобов'язання­ми товариства тільки в межах вартості належних їм акцій.

Акціонерні товариства можуть бути відкритими і закритими.

Акції відкритого товариства розповсюджуються шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.

Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися і продаватися на біржі.

Найбільш поширеною формою господарювання є товариства з обмеженою відповідальністю, частка їх у загальній кількості об'єктів ЄДРПОУ у 2003 р. становила 28 %.

По-різному складаються фінансові відносини на підприєм­ствах і щодо розподілу прибутку.

Прибуток корпоративних комерційних організацій, який залишається після розподілу в загальновстановленому поряд­ку, розподіляється між учасниками на принципах корпоративності.

Прибуток унітарних підприємств після сплати податку на прибуток та інших обов'язкових платежів повністю залишаєть­ся у розпорядженні підприємств і використовується для ви­робничого і соціального розвитку.

Галузева специфіка діяльності також має значний вплив на організацію фінансів підприємств.

Галузеві техніко-економічні особливості впливають на склад і структуру виробничих фондів, тривалість виробничого цик­лу, особливості кругообігу коштів, джерела фінансування простого і розширеного відтворення, склад і структуру фінансо­вих ресурсів як у грошовій, так і в натуральній формах.

Специфікою торгівлі є поєднання операцій виробничого характеру (сортування, фасування, пакування тощо) з опера­ціями реалізації товарів.

Торговельне підприємство здійснює витрати лише для до­ведення закуплених товарів до споживача.

Є особливості у складі та структурі оборотних коштів: значна їх частина вкладена у товарні запаси. Галузеві особливості структури основних фондів полягають у поєднанні власних і орендованих фондів. Всі ці особливості враховують при фор­муванні фінансових ресурсів підприємств торгівлі та їх вико­ристанні.

На організацію фінансів підприємств впливають також різні форми об'єднань підприємств.

Згідно з Господарським кодексом в Україні можуть створю­ватись і функціонувати два типи об'єднань підприємств:

1) добровільні;

2) інституціональні.

За умов ринкової економіки підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати науково-технічну, виробни­чу, комерційну та інші види діяльності й створювати доб­ровільні об'єднання, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.

В Україні крім добровільних створюються й функціонують інституціональні об'єднання, діяльність яких започатко­вується у директивному порядку міністерствами (відомства­ми), органами самоврядування чи безпосередньо Кабінетом Міністрів України. У народному господарстві України функціо­нують потужні державні корпорації, створені на базі колишніх галузевих міністерств. Інституціональні міжгалузеві об'єднан­ня підприємств та організацій діють в агропромисловому комп­лексі, будівництві, інших секторах економіки.

Підприємство, яке входить до інституціонального об'єднан­ня, не має права без згоди об'єднання виходити з його складу, а також об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб'єктами господарювання та приймати рішення про припинення своєї діяльності.

Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпо­рації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом.

Асоціації — це договірні добровільні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності, чле­ни асоціації зберігають юридичну і фінансову самостійність. Асоціація не має права втручатись у господарську діяльність будь-якого з учасників.

Корпорації — це договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень для центрального регу­лювання діяльності кожного з учасників.

Консорціуми — це тимчасові статутні об'єднання промис­лового і банківського капіталу для досягнення загальної мети (здійснення спільного великого господарського проекту). Учас­никами консорціуму можуть бути державні та приватні фірми, а також окремі держави (наприклад міжнародний консорціум супутникового зв'язку). Учасники консорціуму зберігають юридичну і фінансову самостійність. У разі досягнення мети створення консорціуму він припиняє свою діяльність.

Концерни — це статутні об'єднання підприємств, що ха­рактеризуються єдністю власності та контролю. Об'єднання відбувається найчастіше за принципом диверсифікації, коли один концерн інтегрує підприємства різних галузей економі­ки (промисловість, транспорт, торгівля, страхові компанії, банки). Після створення концерну суб'єкти господарювання втрачають самостійність. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Промислово-фінансові групи — це об'єднання юридичне та економічно самостійних підприємств різних галузей еконо­міки, що утворюються за рішенням Кабінету Міністрів Украї­ни на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України. Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.

Холдинги — це специфічна організаційна форма об'єднан­ня капіталів. Суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств), ви­знається холдинговою компанією. Між холдинговою компа­нією та її дочірніми підприємствами встановлюються відноси­ни контролю-підпорядкування відповідно до вимог Господар­ського кодексу України. Якщо з вини контролюючого підприєм­ства дочірнім підприємством було укладено (здійснено) не вигідні для нього угоди або операції, то контролююче підприємство повинне компенсувати завдані дочірньому підприємству збитки. Якщо дочірнє підприємство з вини контролюючого підприємства опиниться у стані неплатоспроможності й буде визнане банкрутом, то субсидіарну відповідальність перед кредиторами дочірнього підприємства нестиме контролююче підприємство.

Законом можуть визначатися й інші форми об'єднання інте­ресів підприємств: союзи, спілки тощо.

 


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. Cистеми безпеки торговельних підприємств
  3. IV група- показники надійності підприємства
  4. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  5. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  6. PR-відділ організації: переваги і недоліки
  7. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
  8. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
  9. WEB - сайт підприємства в Інтернет
  10. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.
  11. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  12. Автопідприємства вантажних автомобілів




Переглядів: 943

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фінанси підприємств як основа фінансової системи. Сутність та функції фінансів підприємств | Грошові фонди та фінансові ресурси підприємств

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.