Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тема 1. Загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності, нормативне регулювання

 

До основних законодавчих та нормативно-правових актів, які регламентують порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання України, належать:

• Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність“ від 16.04.91р. № 959-XII;

• Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті“ від 23.09.94 р. № 185;

• Закон України „Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності“ від 23.12.98 р. №351;

• Закон України від 04.10.2001 № 2761-III „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах“;

• Постанова КМУ та НБУ „Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті“ від 21.06.95 р. №444;

• Постанова Правління НБУ „Про затвердження правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України“ від 18.03.99 р. №127;

• Постанова Правління НБУ „Про введення обов’язкового продажу поступлень в іноземній валюті на користь резидентів — юридичних осіб“ від 4.09.98 р. №349;

• Декрет КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю“, від 19.02.93 р. №15-93;

• Інструкція про відкриття банками рахунків в національній та іноземній валюті, затверджена Постановою Правління НБУ від 18.12.98 р. № 527;

• Наказ Державної митної служби України „Про порядок справляння під час митного оформлення товарів, увезених на митну територію України, та перерахуванням до бюджету податку на додану вартість“ від 09.06.99 року № 346;

• Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України „Про затвердження форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів)“ від 06.09.2001 № 201;

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Доходи“, затверджене наказом МФУ від 29.11.99 р. №290;

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати“, затверджене наказом МФУ від 31.12.99 р. №318;

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 „Вплив зміни валютних курсів“ затверджене наказом МФУ від 10.08.00 р. №193.

Згідно з чинним законодавством суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

– фізичні особи;

– юридичні особи;

– об’єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, що не є юридичними особами згідно із законами України, які мають постійне місцезнаходження на території України і яким законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

– структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності;

– інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Право здійснення зовнішньоекономічної діяльності мають:

– юридичні особи згідно з їх статутними документами з моменту набуття ними статусу юридичної особи;

– фізичні особи, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із Законом України „Про підприємництво“ від 07.02.1991р. №698.

До основних видів зовнішньоекономічної діяльності належать:

– експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

– надання (отримання) послуг іноземним (іноземними) суб’єктами господарської діяльності;

– міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

– кредитні і розрахункові операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

– спільна підприємницька діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

– організація і здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України;

– товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

– орендні операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

– інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені законами України.

Згідно із Декретом КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю“, від 19.02.93 р. №15-93 до валютних операцій належать:

• операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, які здійснюються між резидентами у валюті України;

• операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з переданням заборгованості та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

• операції, пов’язані з ввезенням, переводами та вивезенням з території України валютних цінностей.

Під іноземною валютою розуміють: грошові знаки іноземних держав, а також цінні папери — платіжні документи (чеки, векселі, акредитиви, сертифікати та ін.), фондові цінності (акції, облігації та ін.) в іноземній валюті та інші цінності (благородні метали, дорогоцінне каміння і т.д.).

Перелік іноземних валют, які є законним засобом платежу на території України і можуть бути використані при здійсненні торгових і неторгових операцій, подано у класифікаторі іноземних валют.

До 1-ї групи Класифікатора іноземних валют належать вільно конвертовані валюти, які без обмежень обмінюються на інші валюти (американські та канадські долари, євро та ін.).

До 2-ї групи Класифікатора іноземних валют входять валюти з обмеженою конвертованістю (валюти окремих країн, що розвиваються, країн Центральної та Східної Європи, країн колишнього СРСР).

До 3-ї групи Класифікатора іноземних валют відносять неконвертовані валюти, які не обмінюються на інші валюти.

Для проведення господарської діяльності суб’єкти, які співпрацюють з нерезидентами, повинні здійснювати операції з купівлі та продажу безготівкової іноземної валюти. З огляду на це необхідно розглянути поняття валютного курсу, видів валютних курсів та способів розрахунку офіційного курсу української валюти.

Валютний курс — це ціна грошової одиниці національної валюти, виражена в грошовій одиниці валюти іншої країни.

Основними економічними факторами, які впливають на валютний курс, є:

• стан платіжного балансу країни;

• рівень процентних ставок;

• рівень інфляції;

• міждержавна міграція короткотермінових капіталів та ін.

Види валютних курсів:

Курс, який коливається,— це валютний курс, який вільно змінюється і визначається на основі попиту і пропозиції на ринку.

Плаваючий курс — різновид курсу, що коливається. Передбачає взаємозв’язок між зміною валютного курсу цієї країни та динамікою курсів окремих валют інших країн або набору валют (валютного кошика).

Фіксований валютний курс— це офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке ґрунтується на валютних паритетах, закріплених в законодавчому порядку.

Валютний коридор — це встановлення максимального та мінімального значення курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют, в межах яких може змінюватись поточний обмінний курс на ринку. Для підтримки валютного коридору потрібно:

• постійний гарантований рівень власних валютних резервів;

• стабільний стан економіки країн — основних торговельних партнерів.

Котировка — це визначення та встановлення курсу іноземної валюти до національної. Вона не є постійною величиною, оскільки попит і пропозиція на валюти на валютному ринку постійно змінюється.

Крос-курс — це котировка двох іноземних валют, жодна з яких не є національною валютою учасників угоди, які встановлюють курс. Під крос-курсом також розуміють курс, обрахований розрахунковим шляхом з курсів двох валют до третьої валюти.

Визначення офіційного курсу української валюти до різних валют світу відбувається у такий спосіб:

• до USD визначається НБУ на основі результатів торгів на УМВБ;

• до всіх інших валют 1-ї групи Класифікатора іноземних валют — через крос-курси Франкфуртської валютної біржі та Московської міжбанківської валютної біржі;

• до національних валют країн колишнього СРСР — через крос-курси ЦБ Росії при встановленні офіційного курсу рубля;

• відносно до решти валют 2-ї групи Класифікатора іноземних валют — через крос-курси, які публікуються в „Financial Times“.

Офіційний курс української гривні використовується:

• у всіх безготівкових операціях купівлі та продажу іноземної валюти;

• в бухгалтерському обліку всіх операцій, які проводяться в іноземній валюті;

• в розрахунках з бюджетом, митницею та іншими державними органами;

• в ціноутворенні тощо.

Національним законодавством встановлена система валютного регулювання в Україні. До основних елементів цієї системи належать:

1) механізм встановлення валютного курсу;

2) конвертованість валюти та режим обміну на інші валюти;

3) валютні інституції;

4) наявність або відсутність валютних обмежень;

5) порядок здійснення міжнародних розрахунків;

6) використання іноземної валюти на території країни;

7) системи національних органів регулювання та ін.

Одними із найактивніших суб’єктів валютного регулювання є банки та фінансово-кредитні установи. Структура міжбанківського валютного ринку України включає в себе такі інституції:

• Національний Банк України;

• уповноважені банки — комерційні банки, які мають ліцензію НБУ на проведення операцій з іноземною валютою;

• інші фінансово-кредитні організації — резиденти (страхові, інвестиційні та ін.), які мають ліцензію НБУ;

• юридичні особи, які уклали з уповноваженими банками агентські угоди на відкриття пунктів обміну іноземної валюти;

• кредитно-фінансові установи — нерезиденти, які отримали індивідуальний дозвіл НБУ;

• валютні біржі;

• валютні відділення товарних та фондових бірж.

Організація розрахунків в іноземній валюті в Україні ґрунтується на таких положеннях:

• валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України;

• всі надходження на користь резидентів в іноземній валюті, що належить до 1-ї категорії Класифікатора іноземних валют, підлягають обов’язковому 50% продажу протягом 5 днів;

• уповноважені банки зобов’язані купувати іноземну валюту на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) за дорученням і за рахунок резидентів з ціллю забезпечення виконання зобов’язань резидентів;

• в розрахунках між резидентами та нерезидентами в межах торгового обігу використовується як засіб платежу іноземна валюта в перерахунку у валюту України в готівковій чи безготівковій формі;

• здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в рамках торгового обігу в валюті України допускається лише при наявності індивідуальної ліцензії НБУ або наявності двосторонніх угод;

• валютні цінності резидентів, які знаходяться за межами України, підлягають обов’язковому декларуванню в НБУ.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  6. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  7. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  8. Автокореляційна характеристика системи
  9. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  10. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  11. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  12. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом




Переглядів: 406

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Тема 2-3. Облік руху валютних коштів на рахунках в банку. Касові операції та розрахунки з підзвітними особами в іноземній валюті

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.