Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Міжнародне співробітництво у регуляторній політиці.

Враховуючи відсутність фінансових ресурсів, кваліфікованих кадрів для проведення регуляторної політики, особливо у перехідних економіках, важливо визначити критерії для вибору сфери дерегулювання. До таких критеріїв відносяться:

1) актуальність;

2) сприяння кращому використанні трудових ресурсів (країні);

3) максимальне збалансування інтересів всіх учасників;

4) відповідність завданням міжнародного співробітництва.

Міжнародне співробітництво здійснюється шляхом:

1) обміну інформацією про досвід;

2) проведення аналітичних досліджень;

3) визначення напрямів вдосконалення регуляторних політик;

4) розробки національних стандартів чи механізмів їх взаємного визнання;

5) розробки міжнародних норм або правил вдосконалення національних регуляторів, що впливають на торгівлю, інвестиції, відкритість ринків до глобальної конкуренції.

Міжнародна кооперація може допомогти країнам досягти національних завдань двома шляхами – розширення інформації та допомога з подолання зовнішніх політичних перешкод.

Для реалізації міжнародного співробітництва практикується використання досвіду міжнародних багатосторонніх, регіональних і спеціалізованих організацій.

Так, ОЕСР схвалив Рекомендацію з покращання якості державного управління, яким вперше визначений міжнародний стандарт якості регуляторних заходів. Загальні принципи процедури розробки регуляторів, стандартів з метою усунення бар’єрів визначені в Угоді СОТ. Діяльність цих організацій доповнюється двосторонніми угодами зі співробітництва у спеціальних секторах і галузях.

До основних принципів Угод ГАТТ/СОТ, ГАТС та Коду стандартів СОТ, щодо усунення регулюючих бар’єрів відносяться такі:

1) прозорість – надання повної інформації про регулювання ринкових трансакцій для прийняття рішень щодо ринкових цін та шансів потенційними конкурентами;

2) належний процес – можливість обговорення і право розгляду проблем з офіційними особами;

3) пропорційність – збалансованість витрат (коштів) регулювання і вигод (прибутків) від запровадження;

4) мінімізація деформацій у міжнародній торгівлі при досягненні соціальних завдань;

5) національний режим застосування регулювання;

6) взаємне визначення результатів тестування, сертифікації технічних стандартів та використання і сертифікації досвіду в освіті, професіях;

7) принципи ОЕСР з оцінки регулюючих дій (“Посилання на затверджений перелік для схвалення рішень щодо регуляторних дій”, “Рекомендації з покращання якості державного управління”), в основу яких покладені критерії економічної доцільності, логічності регулювання та його правової виправданості.

ЄЕК (Європейська економічна рада), покликана сприяти економічному розвитку і співробітництву європейських країн, підвищенню рівня життя їх населення.

Основні функції конференції з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД): заохочення міжнародної торгівлі, особливо з погляду прискорення економічного розвитку, визначення принципів і політики, що стосується міжнародної торгівлі і відповідних проблем економічного розвитку, ведення переговорів і ухвалення багатосторонніх правових актів у галузі торгівлі, узгодження політики уряду і регіональних економічних угруповань у сфері торгівлі та пов’язаного з нею розвитку.

Першочерговим завданням ЄЕС (Європейське економічне співробітництво) є створення “Загального ринку” через ліквідацію національних бар’єрів на шляху вільного руху товарів, робочої сили, послуг і капіталів, а також поступовий перехід до проведення єдиної політики в різноманітних сферах економічного і соціального життя країн-учасниць (конкуренція, транспорт, сільське господарство, тощо.)

Кожна з цих організацій має унікальні можливості й напрямки розширення міжнародного співробітництва з регулюючих реформ, має свій вплив на рішення, які приймають уряди з проблем регулювання та успішних стратегій в одержанні економічних переваг на національному та міжнародному рівнях від регулюючих реформ.

Згідно цих принципів уряди повинні зробити повний аналіз коштів адміністрування регулювання, втрат та вигод внаслідок його запровадження і забезпечити публічне інформування.

У практиці застосування регуляторних заходів з метою мінімізації викривлень у торгівлі рекомендується, де можливо, застосування ринкових механізмів (конкурентних форм доступу до обмежених ресурсів, усунення адміністративного впливу на економічну поведінку тощо).

Обсяг регулювання повинен бути обмежений лише тією діяльністю, яка безпосередньо стосується цілі регулювання, при мінімізації витрат (коштів) і викривлень у торгівлі.

Передбачається також сприяння запровадженню приватного регулювання на добровільних засадах між національними та зарубіжними економічними суб’єктами (встановлення стандартів, правил тощо). При цьому повинна забезпечуватися відкритість доступу до приватної регулюючої діяльності.

Окремою сферою дерегулювання є укладення угод щодо взаємного визнання результатів тестування, сертифікації освітнього чи професійного досвіду, а також взаємного визнання національних стандартів сприяння торгівлі, які не є істотними для досягнення критичних соціальних завдань. Виняток становлять охорона здоров’я, безпека життя, довкілля та захисту некорпоративних споживачів.(Гончарук, Мокій Роль міжнародних організацій …….)

Уряди мають забезпечити, щоб приватна регулююча діяльність на національному, регіональному та міжнародному рівнях була відкрита для участі всіма зацікавленими сторонами і при цьому не будуть створені бар'єри доступу до промисловості або міжнародній торгівлі та виробництву, а також створювати механізми взаємного визнання стандартів, які розроблені для сприяння розвитку торгівлі та комерції.

Це дасть можливість, з одного боку зменшити економічні витрати торговців та глобальних виробників, які мали застосовувати різні стандарти, з іншого боку встановлювати регулюючі стандарти для товарів та послуг, що вироблені у власній країні.

Контрольні запитання, для оцінки регуляторного заходу:

1) чи вірно визначена проблема?

2) чи виправдана дія уряду?

3) чи є регулювання найкращою формою дії?

4) чи існує правова основа для заходу?

5) який рівень ієрархії управління необхідний для такого заходу?

6) чи порівняти вигоди від регулювання з витратами?

7) чи забезпечена для суспільства прозорість регулювання?

8) чи є регулювання ясним, всеохоплюючим та доступним для користувачів?

9) чи мали всі зацікавлені сторони можливість висловити свою оцінку?

як оскаржується прийняте регулювання?

Контрольні запитання:

1. Яким шляхом здійснюється міжнародне співробітництво?

2. Які завдання та принципи мають бути визначенні для проведення регулюючих реформ?

3. Що таке “подібність” товарів і як вона відрізняється на практиці?

4. Які основні типи регулюючих реформ виділяють на сучасному етапі?

5. Якими обставинами зумовлюються регулюючі реформи у світовій практиці?

6. Яким чином здійснюється регулювання?

7. Який підхід з регулювання економіки використовується в Європі?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Регуляторні реформи та відкритість ринку.	\|	Напрямки розвитку сучасного виробництва.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.