МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Угорщина — унітарна держава, в адміністративному плані поділяється на 19 комітатів і столичний муніципалітет.
2. Країни Східної Європи (Білорусь, Молдова) Республіка Білорусь розташована у східній частині Європи, поділена на шість областей із центрами в Мінську, Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродно і Могильові. Білорусь має великі родовища калійних солей (Солігорськ, Петриков), торфу (Полісся), будівельного каменю. Розвідано родовища низькосортного вугілля (лігнітів, бітуминозного вугілля і сланців у Прип'ятській западині), а також невеликі запаси високоякісної нафти (Гомельська область). Населення Білорусі — близько 10 млн. осіб. (білоруси, росіяни, поляки, українці і євреї. Щодо релігійної ситуації, в республіці традиційно співіснують християнські (православ'я, католицтво, старообрядництво, протестантизм) і нехристиянські (іслам, юдаїзм) конфесії. Політико-правова система. 15 березня 1994 р. Верховна Рада Білорусі прийняла конституцію незалежної держави, згідно з якою право законодавчої ініціативи належить парламенту і президенту, що обирається всенародно на п'ятирічний термін і є главою держави. Президент Республіки Білорусь (з 10 липня 1994 р.) — Олександр Лукашенко. Законодавча влада належить двопалатному парламенту — Національним зборам, що складається з Ради Республіки (64 місця; президент призначає 8 членів Ради, по 8 членів делегує кожна область і міська громада Мінська) і Палати представників (110 місць). Термін повноважень парламенту — чотири роки. Виконавчу владу здійснює Рада міністрів на чолі з прем'єр-міністром. Президент за згодою Палати представників призначає прем'єр-міністра і його заступників, визначає структуру уряду, приймає рішення про відставку уряду загалом та його окремих членів. Президент також призначає керівників виконавчих органів влади на місцях. У кожній області є Рада депутатів, що обирає зі своїх членів президію, яка працює як колективний виконавчий орган і призначає керівників різних адміністративних установ. Республіка Молдова — країна, розташована у Південно-Східній Європі. У країні, де проживають переважно православні народи, між мешканцями обох берегів Дністра немає ні етнічних, ні релігійних суперечностей. У складі населення країни, що становить понад 4,5 млн. осіб, переважають молдовани (65 %). Сучасна Молдова займає більшу частину території, що має історичну назву Бессарабія, та землі на лівому березі Дністра, на яких у 1924 р. було утворено Автономну Молдавську Соціалістичну Радянську Республіку (АМСРР) у складі УСРР. Загалом територія сучасної Молдови становить менше половини її історичної території. Упродовж багатьох століть Молдова потерпала він численних війн, головною причиною яких було її важливе розташування — на історичному шляху між Європою і Азією. Римляни, гуни, татари, турки, угорці, німці та інші народи проходили через цю землю, як через "ворота" між Карпатами і Чорним морем. Політичний устрій Молдови характеризується тим, що в республіці центральною постаттю у владній системі вважався президент держави. Після парламентських виборів у квітні 2009 року депутати з двох спроб не змогли обрати президента — комуністичній коаліції забракло 1 голосу, а після дострокових виборів уже ліберально-демократичній коаліції не вистачило голосів. Таким чином восени 2010 року в країні відбулися ще одні дострокові парламентські вибори, після яких відбулася нова невдала спроба обрати президента. З 11 вересня 2009 виконувачем обов'язків Президента був спікер парламенту Міхай Ґімпу. 28 — 30 грудня 2010 - Влад Філат. Пiсля нечергових виборiв 2010 року до березня 2012 - лiдер Демократичноi партii Маріан Лупу. Загалом, Молдова жила без обраного президента 917 днів, або близько 2,5 років, що є світовим рекордом. 16 березня 2012 президентом Молдови обраний Ніколае Тімофті. Молдова — парламентська республіка. Парламент — однопалатний (101 депутат, 4 роки). Президент Молдови, хоч і залишився номінальним главою держави, виконує переважно представницькі та виконавчі функції, не беручи участі у формуванні стратегії розвитку держави і не маючи вирішального впливу на ухвалення зовнішньополітичних рішень. Він втратив право розпуску парламенту за власною ініціативою, впливу на кадрові зміни в уряді та контролю за його діяльністю. Від депутатів парламенту фактично залежать ухвалення рішень законодавчого характеру та безпосередній вплив на прийняття рішень виконавчої влади. Крах СРСР викликав необхідність у проведенні власної економічної політики і розробки програми самостійних дій в економіці. Прискоренню ринкових перетворень сприяли введення в обіг 29 листопада 1993 р. національної валюти — молдовського лея та ухвалення у 1997 р. парламентом Молдови закону про купівлю-продаж землі. На кінець 1990-х років молдовська економіка завдяки створенню й розвитку ринкової інфраструктури, перетворенню форм власності на основі роздержавлення і приватизації, аграрній реформі і залученню іноземних інвестицій досягла певного рівня макроекономічної стабільності. Однак досягнути показників ВВП радянського періоду Молдові не вдалося, навіть незважаючи на те, що вона першою з країн СНД отримала кредити від міжнародних фінансових організацій. Головною складовою молдовського експорту залишається виноробна промисловість (близько чверті всього експорту). Перше місце в молдовському імпорті посідають енергоресурси і паливо, на частку яких припадає близько третини всього імпорту. Предметами імпорту є передусім бензин і дизельне паливо з Румунії та енергоносії з Росії.
3. Балканські країни (Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Чорногорія, Македонія, Албанія, Румунія, Болгарія, Косово) Республіка Болгарія — південнослов'янська держава в Південно-Східній Європі. Територія — 110,9 тис. кв. км. Населення — 7,2 млн. осіб (2009 р.): болгари, турки, роми. Державна мова — болгарська, віросповідання — православне християнство та іслам. Міське населення становить 67 %; столиця — Софія. В країні розвинуті гірничодобувна, металургійна, машинобудівна (іригаційне обладнання), хімічна, харчова промисловість. У сільському господарстві вирощуються зернові, соняшник, овочі, виноград, у тваринництві переважає м'ясо-молочний напрям (велика рогата худоба, вівці, свині, птиця). Важлива галузь економіки — міжнародний туризм і курортне господарство (курорти Золоті Піски, Албена та ін.). Основним видом транспорту є залізничний. Розвинуті повітряний (81 міжнародна і 8 внутрішніх авіаліній) і морський (порти Варна і Бургас) флоти. Експортуються машини (електро- і мотокари), продукція харчової промисловості (тютюнові й консервні вироби, ефірна олія, вино) і сільського господарства (свіжі овочі, фрукти, виноград). Імпортуються транспортні засоби, чорні метали, нафта, вугілля, целюлоза. Болгарія — унітарна держава з місцевим самоуправлінням. В адміністративно-територіальному плані поділена на 28 областей. Утворення автономних територій законом не передбачено. Чинна Конституція Болгарії була прийнята Великими народними зборами 12 липня 1991 р. Це четверта Конституція в історії країни. Болгарія є президентсько-парламентською республікою, глава держави — президент (Росен Плевнелієв). Законодавча влада — однопалатні Народні збори (240 місць). Вищим органом виконавчої влади є уряд — Рада міністрів. Голова Ради міністрів, згідно з Конституцією, здійснює керівництво загальною політикою уряду, координує її і несе за неї відповідальність. Посада глави уряду заміщується рішенням Народних зборів за поданням президента держави після консультацій з парламентськими групами. Інших членів уряду призначають Народні збори за поданням голови Ради міністрів. Уряд після свого призначення складає присягу перед Народними зборами і несе колективну політичну відповідальність перед ними. Прем'єр-міністр Болгарії — Бойко Борисов (з 27 липня 2009 р.). Румунія — держава, розташована в Південно-Східній Європі. Її територія становить 237,5 тис. кв. км, населення — 21,5 млн. осіб (2009). Румунія — багатонаціональна держава (румуни, угорці, німці (нащадки колоністів), серби, болгари, євреї, вірмени, греки, українці, роми. Офіційна мова — румунська. Віросповідання: православ'я, католицизм, протестантизм. Столиця — Бухарест. Традиційно аграрна країна, Румунія після Другої світової війни почала розвивати промисловість (в основному машинобудівну та хімічну). За видобутком нафти і природного газу Румунія посідає одне з провідних місць в Європі. Головними галузями обробної промисловості країни є: машинобудування (виробництво нафтобурового обладнання, товарних вагонів, тракторів, електромоторів, станків); хімічна і нафтохімічна (синтетичний каучук, вироби з гуми, мінеральні добрива, переважно азотні, тощо); чорна металургія, деревообробна, легка промисловість (виробництво тканин, швейних і трикотажних виробів, взуття), харчова (овочеві та м'ясні консерви, вина). Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво. Переважає зернове господарство, головні культури: кукурудза, пшениця, ячмінь. Вирощують соняшник, цукровий буряк, льон-довгунець. Розвинуте виноградарство (переважно винні сорти), садівництво, овочівництво. У тваринництві переважає вівчарство та розведення великої рогатої худоби. Державний устрій. Чинна Конституція країни від 8 грудня 1991 р. встановила парламентсько-президентську республіку. Органом законодавчої влади є двопалатний парламент. Нижня палата — палата депутатів (332 місця), верхня — сенат (137 місць). Главою держави є президент, який, до того ж, визнаний таким, що забезпечує виконання Конституції й функціонування державної влади. Його обирають шляхом загальних прямих виборів терміном на чотири роки з правом переобрання. Президент функціонально поєднаний зі сферою виконавчої влади: він пропонує кандидатуру на посаду глави уряду, здійснює за пропозицією останнього зміни в уряді, може брати участь в урядових засіданнях, де обговорюються питання «національного значення». Серед інших повноважень президента слід підкреслити його право розпустити парламент після консультацій з головами палат і лідерами парламентських груп. Таке право він може реалізувати за умов, якщо парламент протягом 60 днів двічі не зміг висловити довіру уряду. Президент може після «консультацій з парламентом» винести на референдум питання, що мають «національне значення». Він є головою Верховної ради оборони, укладає міжнародні договори і здійснює деякі інші владні повноваження. За формою державного устрою Румунія є унітарною державою. В адміністративно-територіальному плані поділяється на 41 повіт (жудець). Самостійну адміністративно-територіальну одиницю — муніципалітет становить місто Бухарест. Повіти поділяються на міські і сільські громади, їхнє населення шляхом прямих загальних виборів обирає ради, а також міських та сільських голів. Повітові ради формуються непрямими виборами: виборщиками тут є об рані члени міських та сільських рад даного повіту; термін повноважень рад усіх рівнів — чотири роки. У кожній області та столиці діють представники уряду — префекти, що здійснюють певні контрольні функції щодо обраних органів місцевого самоврядування. Республіка Албанія. Територія країни становить 28,7 тис. кв. км. Населення країни — 3,2 млн. осіб (2009 р.): албанці, греки, валахи, цигани, серби, болгари. За межами країни проживають близько 1,5 млн. албанців, значна їх частина проживає в сербському автономному краї Косово, де вони становлять абсолютну більшість. Серед албанців до наших днів збереглися яскраво виражені племінні відмінності, що завжди були серйозною перешкодою для об'єднання країни. У північних областях живуть геги, на півдні — тоски, які говорять на різних діалектах. У період турецького панування значна частина албанців, які раніше сповідували християнство, була навернута в іслам. На початку XXI ст. іслам у країні сповідувало близько 70 % населення, православ'я — 20 %, католицизм — 10 % (частка віруючих насправді значно менша внаслідок секуляризації в комуністичний період). Столиця — місто Тірана. Офіційна мова — албанська (тоскський діалект), широко використовується грецька. Албанія залишається однією з найбідніших європейських держав. Сільське господарство орієнтоване на виробництво зерна, бавовни, тютюну, цукру, фруктів та овочів. У ньому задіяна половина робочої сили. Основними галузями промисловості є гірничодобувна, харчова, легка, деревообробна, нафтова, хімічна, металургійна, гідроенергетика. Країна експортує асфальт, нафтопродукти, метали і металеві руди, електроенергію, нафту, овочі, фрукти, тютюн. В Албанію ввозяться машини, верстати, вироби із заліза і сталі, текстиль, хімікати, фармацевтичні вироби. Державно-політичний устрій. З початком демократичних перетворень 29 квітня 1991 р. була схвалена тимчасова конституція країни — Закон про основні конституційні положення, в 1993 р. доповнений Хартією основних прав і свобод людини. 21 жовтня 1998 р. парламентом прийнята нова Конституція Республіки Албанія, схвалена на референдумі 22 листопада 1998 р. Згідно з нею Албанія є демократичною парламентською республікою, законодавча влада в якій належить однопалатному парламенту — Народним зборам (140 депутатів). Албанія — унітарна держава, поділяється на 12 округів. Виконавча влада перебуває в руках президента (глави держави: Буяр Нішані) і прем'єр-міністра (Салі Беріша). Читайте також:
|
||||||||
|