• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Рівновага сукупних попиту і пропозиції

Охарактеризувавши моделі сукупного попиту та сукупної пропозиції, ми отримали основні інструменти для аналізу короткострокових економічних коливань. Розглядаючи одночасно і сукупний попит, і сукупну пропозицію, можна простежити механізм формування рівноважного обсягу національного виробництва і рівноважного рівня цін. Досягнення макроекономічної рівноваги означає такий стан економіки, за якого сукупні витрати дорівнюють сукупним доходам, або величина сукупного попиту дорівнює величині сукупної пропозиції. Взаємодія та взаємозв’язок між сукупним попитом та сукупною пропозицією здійснюється через систему цін. Точка перетину кривої сукупного попиту та кривої сукупної пропозиції – точка рівноваги, яка визначає рівноважний рівень цін та рівноважний реальний обсяг національного виробництва, а також рівень зайнятості в країні.

Розглянемо економіку, яка знаходиться у стані довгострокової рівноваги (рис. 4. 7) Рівноважний обсяг випуску та рівноважний рівень цін визначаються перетинанням кривої сукупного попиту AD та довгострокової кривої сукупної пропозиції LRAS (точка А). У цій точці виробництво знаходиться на своєму природному рівні. Через неї проходить і короткострокова крива сукупної пропозиції, це означає, що уявлення, заробітна плата та ціни відповідають довгостроковій рівновазі.

P LRAS

SRAS

А

AD

Y* Y

Рисунок 4.7. Довгострокова макроекономічна рівновага

Механізм формування рівноважного обсягу виробництва у короткостроковому періоді залежить від того, на якому відрізку сукупної пропозиції відбудеться перетин із кривою сукупного попиту. На параметри макроекономічної рівноваги впливають зміни сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Збільшення сукупного попиту у короткостроковому періоді слід розглянути у трьох випадках (рис. 4.8):

1) якщо сукупний попит зростає в межах кейнсіанського відрізка кривої сукупної пропозиції (AD₁→AD₂), то це приводить до зростання реального обсягу національного виробництва (Y₁→Y₂) і зайнятості при сталих цінах (P₁=P₂);

2) збільшення сукупного попиту на проміжному відрізку кривої сукупної пропозиції (AD₃→AD₄) приводить до зростання реального обсягу виробництва (Y₃→Y₄), зайнятості і рівня цін (P₃→P₄);

3) зростання сукупного попиту на класичному відрізку кривої сукупної пропозиції (AD₅→AD₆) призводить до інфляційного зростання цін (P₅→P₆)та номінального ВВП при незмінному обсязі реального ВВП (Y₅=Y₆, оскільки він не може зростати за межі рівня „повної зайнятості”).

P AD₆ AS

P₆ AD₅ E₆

P₅ E₅

P₄AD₁ AD₂ E₄

P₃ E₁ E₂

P₁=P₂ E₃ AD₄

AD₃ Y

Y₁ Y₂ Y₃ Y₄ Y₅=Y₆=Y*

Рисунок 4.8. Зміна макроекономічної рівноваги від впливом зрушень кривої сукупного попиту

Таким чином, в умовах неповної зайнятості ресурсів зростання сукупного попиту може довгий час стимулювати збільшення сукупної пропозиції, доки вона не досягне потенційного рівня. Тому у кейнсіанській теорії домінуючу роль у формуванні рівноважного обсягу національного виробництва відіграє саме сукупний попит. За Кейнсом, обсяг сукупної пропозиції в короткостроковому періоді залежить в основному від величини сукупного попиту. В умовах неповної зайнятості факторів виробництва та жорсткості цін коливання сукупного попиту викликають передусім зміни обсягу випуску (пропозиції) і лише в подальшому можуть відбитися на рівні цін. З цього кейнсіанці роблять висновок: якщо уряд хоче збільшити обсяг реального виробництва в економіці, то він повинен стимулювати сукупний попит за допомогою фіскальної та грошової політики.

Зменшення сукупного попиту супроводжується певною складністю. Якщо сукупний попит зменшується в межах кейнсіанського відрізку кривої сукупної пропозиції, тобто крива AD зміщується вліво, то це призводить до скорочення рівноважного обсягу національного виробництва, збільшенню безробіття за незмінних цін. Зменшення ж сукупного попиту на проміжному і класичному відрізках супроводжується дією ефекту храповика (храповик – механізм, що дозволяє крутити колесо вперед, але не назад). Справа в тому, що ціни на товари та ресурси є негнучкими, збільшившись одного разу, вони не мають тенденції до зниження. Тому у разі скорочення сукупного попиту реальний ВВП знизиться, але рівень цін залишиться незмінно високим.

Розглянемо тепер вплив на короткострокову макроекономічну рівновагу змін сукупної пропозиції. Зміщення кривої сукупної пропозиції при незмінній кривій сукупного попиту вправо (AS₁→AS₂) характеризує економічне зростання, збільшення обсягів національного виробництва (Y₁→Y₂), зниження рівня безробіття і зменшення цін (P₁→P₂) (рис. 4.9).

P AS₃

E₃ AS₁

P₃ E₁ AS₂

P₁ E₂

P₂

Y₃ Y₁ Y₂ Y

Рисунок 4.9. Зміна макроекономічної рівноваги під впливом зрушень кривої сукупної пропозиції

Зсув кривої сукупної пропозиції вліво (AS₁→AS₃) означає зростання витрат виробництва на одиницю продукції, збільшення цін (P₁→P₃), зменшення рівноважного обсягу реального ВВП (Y₁→Y₃) та збільшення безробіття (стагфляцію).

Як відбувається перехід від короткострокової до довгострокової макроекономічної рівноваги?

При зростанні сукупного попиту після безпосередньої реакції і встановлення короткострокової рівноваги продовжується рух до стану сталої довгострокової рівноваги. Цей перехід здійснюється шляхом коригування цін (рис. 4.10). Наприклад, в результаті розширення грошової маси відбулося збільшення сукупного попиту (AD₁ → AD₂). У короткостроковому періоді економіка переміщується вздовж короткострокової кривої сукупної пропозиції (SRAS) з точки А до точки В, де Y>Y*, а рівень цін залишився незмінним. Під впливом високого рівня попиту збільшується обсяг виробництва, але протягом певного часу продукція реалізується за старими цінами. Однак поступово витрати виробництва зростають (оскільки за відсутністю достатньої кількості вільних ресурсів та збільшення попиту на них росте їх ціна). Це призводить до зростання цін на готову продукцію. Величина попиту в результаті починає знижуватися (рух вздовж кривої AD₂ від точки В до точки С), і економіка повертається до попереднього рівня випуску, але вже при більш високому рівні цін. Довгострокова рівновага встановлюється у точці С.

P LRAS

C

B SRAS

А AD₂

AD₁

Y* Y

Рисунок 4.10. Механізм встановлення довгострокової рівноваги у разі збільшення сукупного попиту

Тобто незалежно від причин, що викликали зміни сукупного попиту та відхилення від вихідної рівноваги, у довгостроковому періоді економіка шляхом саморегуляції повертається до рівня потенціалу, що задається наявною кількістю факторів виробництва і технологією.

Така ж саморегуляція відбувається і тоді, коли зміни стосуються короткострокової кривої сукупної пропозиції. Наприклад, зростання цін на газ призводить до зростання загального рівня цін (короткострокова крива AS зміщується вгору від SRAS₁ до SRAS₂) і падіння обсягу виробництва (точка В) (рис. 4.11). Якщо держава не втручатиметься у економіку, то за рівня виробництва та зайнятості нижче потенційного (Y<Y*) ціни поступово знижуватимуться, а рівень зайнятості та випуску повернеться до попереднього стану (по мірі того, як відповідно до більш високих витрат виробництва зміняться уявлення фірм і робітників, заробітна плата та ціни на товари та послуги). Графічно це відобразиться зворотним рухом вздовж кривої AD₁ від точки В до точки А. Проте цей процес пристосування економіки може виявитися занадто довгим та соціально небезпечним. Компенсувати спад можна, наприклад, збільшивши пропозицію грошей або державних витрат, що викличе зміщення кривої сукупного попиту вправо (від AD₁ до AD₂). У цьому випадку виробництво залишається на докризовому рівні , а ціни підвищуються (точка С).

P AD₂ LRAS

AD₁ C

B SRAS₂

SRAS₁

A

Y* Y

Рисунок 4.11. Механізм встановлення довгострокової рівноваги у разі збільшення сукупної пропозиції

Таким чином, у довгостроковому періоді сукупний попит стає менш важливим фактором для реального обсягу виробництва. Тому в класичній теорії першість належить сукупній пропозиції, факторам, що її обумовлюють, насамперед, обсягам наявних ресурсів. Якщо крива сукупної пропозиції вертикальна, реальний обсяг виробництва визначається лише рівнем потенційного обсягу виробництва. Сукупний попит змінює рівень цін, але не рівень реального обсягу ВВП.

Як ми бачимо, довгостроковий ефект зміщення сукупного попиту полягає у зміні номінальних змінних (рівень цін знижується), але не реальних величин (виробництво залишається на тому ж рівні). Разом з тим, у теперішній час з’являються концепції, відповідно до яких коливання обсягів виробництва та рівнів зайнятості можливі і протягом довгострокового періоду, тому економічні спади можуть викликати небажані довгострокові наслідки і призвести до зміни величини природного рівня безробіття. Одним з механізмів такого несприятливого впливу є так званий гістерезис, тобто вплив довгострокового порядку з боку коливань попиту та пропозиції на природні значення економічних параметрів. Так, наприклад, економічний спад може призвести до того, що люди, які протягом певного часу були безробітними, втративши кваліфікацію, після початку економічного підйому не зможуть знайти собі роботу, і природний рівень безробіття стане стало більш високим.

Таким чином, модель ”сукупний попит – сукупна пропозиція” являє собою базову модель економічної рівноваги. За допомогою цієї моделі можна оцінити вплив „шоків” (різких змін) попиту та пропозиції на економіку, а також наслідки стабілізаційної політики держави, що спрямована на пом’якшення коливань, спричинених шоками, та відновлення рівноважного обсягу виробництва й зайнятості на докризовому рівні.

Читайте також:

1. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
2. Аналіз обсягу пропозиції і реалізації послуг туристського підприємства
3. Аналіз попиту
4. Аналіз попиту
5. Баланс сил і рівновага в МС
6. Вдавані виключення із закону попиту
7. Взаємодія попиту і пропозиції
8. Взаємодія попиту і пропозиції в умовах досконалої конкуренції.
9. Взаємодія попиту і пропозиції та ринкова рівновага.
10. Взаємодія попиту і пропозиції.
11. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
12. Взаємодія попиту й пропозиції. Ринкова рівновага

Переглядів: 2809