• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сили в’язкості. Рух тіл в рідинах і в газах. Формула Стокса

Механіка рідин і газів

Сила в’язкості, або сила внутрішнього тертя, виникає в рідинах і в газах при відносному русі шарів і направлена паралельно напрямку руху цих шарів (рис.5.1). В рідинах поява цієї сили зумовлена наявністю міжмолекулярних сил взаємодії. Природу виникнення сил в’язкості в газах встановимо пізніше.

Сила в’язкості гальмує шар, що рухається з більшою швидкістю, і прискорює повільніший шар. Величина цієї сили тим більша, чим більша відносна швидкість шарів і чим менша відстань між ними. Вона знаходиться за формулою Ньютона

. (5.1)

Тут: η [Па∙с] – коефіцієнт в’язкості, для різних речовин різний, але при заданій температурі величина стала; ∆S – площа шарів; - градієнт швидкості направленого руху шарів, тобто „швидкість” її зміни з координатою oz, яка перпендикулярна до площини шарів.

При рухові тіла в рідині або в газі приповерхневий молекулярний шар рідини чи газу рухається разом з тілом і утягує в направлений рух більш віддалені від поверхні шари. Так виникає градієнт швидкості і сила внутрішнього тертя, яка гальмує рух тіла. Ясно що вона залежить від форми тіла. Для кулі цю силу вперше розрахував англійський фізик Д.П.Стокс (1818-1903)

, (5.2)

де: R – радіус кулі, V_o – швидкість кулі.

Розглянемо визначення в’язкості рідини методом Стокса, оснований на формулі (5.2).

В посудину з досліджуваною рідиною кидається кулька радіусом R. Під дією сили тяжіння і виштовхуючої сили Архімеда вона рухається з прискоренням. Ясно, що густина тіла ρ_т повинна бути більшою, ніж густина рідини ρ_р. По мірі зростання швидкості зростає сила в’язкості , внаслідок чого величина прискорення зменшується, і в кінці кінців рух кульки стає рівномірним, коли рівнодіюча цих трьох сил стане дорівнювати нулю, тобто , або в скалярній формі

. (5.3).

Підставимо в (5.3) силу Стокса (5.2), масу і силу Архімеда:

. Після спрощень, одержуємо

. (5.4)

Таким чином, знаючи густини ρ_т, ρ_р, прискорення вільного падіння g, вимірюючи радіус R і швидкість рівномірного руху V_o, можна розрахувати коефіцієнт в’язкості.

Читайте також:

1. Абсолютні й відносні посилання у формулах
2. Барометрична формула
3. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у зовнішньому потенціальному полі
4. Втрати енергії вздовж круглого трубопроводу. Формула Пуазейля і коефіцієнт Дарсі.
5. Диференціальне рівняння Нав’є – Стокса
6. Електричний струм у рідинах
7. Електричний стум в газах. Плазма
8. Загальна формула для визначення переміщень. Метод Мора
9. Загальна формула руху капіталу
10. Ізопроцеси в газах.
11. Інтерполяційна формула Лагранжа.
12. Іякщо функція (4.24) є розв'язною відносно диференційого рівняння (4.2) при всіхзначеннях c1,…,cn, які визначяються формулами (4.26), коли т.(x,y,y`,…,y(n-1)).

Переглядів: 1247