МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Функціональні вузли і методи їх реалізації.Напрями розвитку апаратно – програмних ІВС (СШІ). Техн. ІВС – програмно-апаратна структура
1. Апаратний: біонічний (класичний): передбачає безпосереднє моделювання роботи мозку людини – апаратними структурами: 1) Штучні нейронні сітки ШНС, нейрочіпи 2) Паралельні обчислювальні структури, трансп’ютери (теорія функціонування) 3) Елементна база ІВС: процесори: - архітектура процесорів CISC/RISC, фон Неймана/Гарвардська/Прістонська - обробка даних/обробка подій/ОЕОМ - DSP/ПЛІС/МК/ОЕОМ/нейрочіпи 4) Інтелектуальні сенсори 5) Робототехніка інтелектуальні прилади, системи керування 6) Біотехнології, генна інженерія, біопроцесори.
2. Програмні засоби ІВС: інтелектуальна інформатика (СШІ) Абстрагування від фізичних процесів роботи мозку, зосередженнях на способах обробки: одержання результатів. Створення алгоритмів і програм для існуючих комп’ютерів, що моделюють роботу мозку (повторюють суттєві методи) 1) Еврістичне програмування: Основна ідея – радикальні зміни варіантів аналізу (перебору, проб і помилок) застосування теорії імовірності (ознака достовірності подій) 2) Розпізнавання образів: розробка алгоритмів і методів виявлення приналежності об’єкта до певного класу попередніх заданих - розпізнавання зображень (алгоритмів) - розпізнавання мови (алгоритмів) - розпізнавання сигналів (слабких!) 3) Розробка експертних систем плюс база знань. Розробка ефективних алгоритмів і програм пошуку оцінки накопиченої інформації, вироблення рішень керуючих дій 4) Імітаційне моделювання - виділення, математичний опис суттєвих ознак, об’єктів, явищ і оточуючих впливів - ввід передісторії всіх подій і впливів найдетальніших - зміна параметрів у певних імовірних межах для виявлення закономірностей (як правило потужні обчислювальні (паралельні), робота електронних схем, механічних конструкцій) 5) Теорія ігор, нечітка логіка (FUZZY LOGIC). Байєсовська теорія імовірностей 6) Об’єктно-орієнтовні методи програмування: самонавчання об’єктів 7) Мови штучного інтелекту: Пролог, ЛІСП, VISUAL PROLOG 5.2; (інструментарій)
Види ІВС: 1) по структурі; 2) по функціональному призначенню; 3) по віддалі від об’єкту. 1) а) послідовної дії – скануючи системи, УЗ – складний датчик; б) паралельної дії; в) ієрархічні багаторівневі; 2) а) аналітичні вимірювальні системи; б) системи діагностики; в) системи автоматичного керування; 3) а) локальні (встроєні в об’єкт); б) розподілені; в) телеметричні (глобальні).
4. Алгоритм одержання вимірювальної інформації. Етапи вимірювальної процедури у ІВС.
ХВ – вимірювальна величина. ∆зв – похибка засобів вимірювання. Етапи проведення вимірювань: І Постановка вимірювальної задачі (аналіз технічних вимог, визначення кількісних характеристик: діапазон, похибка, точність, швидкість вимірювання, завадостійкість – від цього залежить якість виміру і економічні затрати на створення апаратури і програми, і якісних характеристик: складання характеристики об’єкту, тип представлення результату, напрям обміну даними, вид сигналу – постійний, змінний, імпульсний, аналоговий, цифровий). І І Вибір методу вимірювання (методична похибка ∆м<∆доп – допустима) Методи вимірювання – сукупність прийомів по використанні основних вимірювальних операцій і засобів вимірювання для одержання вимірювального результату. Диференційний метод – коли на вимірювальний прилад діє різниця ∆х між еталонною величиною хо і вимірювальною х. Нульовий метод – різновид диференціального, коли х=хо, ∆х→0. І І І Синтез вимірювальної схеми (похибка засобів вимірювання ∆зв<∆доп) Необхідно забезпечити потрібні метрологічні характеристики, раціональну реалізацію: габарити, надійність, вартість. І V Обробка результатів вимірювання (3 етапи: 1 – зняття інформації з датчиків та перетворення в цифровий код, запис в ЗП ЕОМ; 2 – статистична обробка результатів спостереження з оцінкою ступеня довіри; 3 – інтерпретація результатів – знаходження характеристик, моделі об’єкту чи явища).
5. Вимірювальне перетворення аналогових сигналів датчиків у ІВС. Основні групи вимірювальних перетворювачів. Вимірювальне перетворення – операція перетворення вхідного сигналу у вихідний, інформаційний параметр якого із заданою точністю функціонально зв’язаний з вхідним сигналом. Функція зв’язку: І=F(х). Вимірювальний перетворювач – засіб вимірювання, що виробляє сигнал вимірювальної інформації, непридатний для безпосереднього сприйняття оператором, але зручний для передачі, перетворення, обробки і збереження.
Класифікація вимірювальних перетворювачів: Уніфікація вихідних сигналів вимірювальних перетворювачів: U=0…10В; I=0…5;0…20мА; f=4000…8000Гц. Максимальне збереження інформації – головне завдання вимірювального перетворювання. Основні операції вимірювального перетворення: · лінійне узгодження по розміру (масштабування); · зміна фізичної природи сигналу; · нелінійне узгодження по розміру (функціональне перетворення); · узгодження виходу джерела сигналу і входу засобу вимірювання; · узгодження по частотах і часовому зсуву моменту відліку. Читайте також:
|
||||||||
|