МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Функціональні вузли і методи їх реалізації.Напрями розвитку апаратно – програмних ІВС (СШІ). Техн. ІВС – програмно-апаратна структура
1. Апаратний: біонічний (класичний): передбачає безпосереднє моделювання роботи мозку людини – апаратними структурами: 1) Штучні нейронні сітки ШНС, нейрочіпи 2) Паралельні обчислювальні структури, трансп’ютери (теорія функціонування) 3) Елементна база ІВС: процесори: - архітектура процесорів CISC/RISC, фон Неймана/Гарвардська/Прістонська - обробка даних/обробка подій/ОЕОМ - DSP/ПЛІС/МК/ОЕОМ/нейрочіпи 4) Інтелектуальні сенсори 5) Робототехніка інтелектуальні прилади, системи керування 6) Біотехнології, генна інженерія, біопроцесори.
2. Програмні засоби ІВС: інтелектуальна інформатика (СШІ) Абстрагування від фізичних процесів роботи мозку, зосередженнях на способах обробки: одержання результатів. Створення алгоритмів і програм для існуючих комп’ютерів, що моделюють роботу мозку (повторюють суттєві методи) 1) Еврістичне програмування: Основна ідея – радикальні зміни варіантів аналізу (перебору, проб і помилок) застосування теорії імовірності (ознака достовірності подій) 2) Розпізнавання образів: розробка алгоритмів і методів виявлення приналежності об’єкта до певного класу попередніх заданих - розпізнавання зображень (алгоритмів) - розпізнавання мови (алгоритмів) - розпізнавання сигналів (слабких!) 3) Розробка експертних систем плюс база знань. Розробка ефективних алгоритмів і програм пошуку оцінки накопиченої інформації, вироблення рішень керуючих дій 4) Імітаційне моделювання - виділення, математичний опис суттєвих ознак, об’єктів, явищ і оточуючих впливів - ввід передісторії всіх подій і впливів найдетальніших - зміна параметрів у певних імовірних межах для виявлення закономірностей (як правило потужні обчислювальні (паралельні), робота електронних схем, механічних конструкцій) 5) Теорія ігор, нечітка логіка (FUZZY LOGIC). Байєсовська теорія імовірностей 6) Об’єктно-орієнтовні методи програмування: самонавчання об’єктів 7) Мови штучного інтелекту: Пролог, ЛІСП, VISUAL PROLOG 5.2; (інструментарій)
Види ІВС: 1) по структурі; 2) по функціональному призначенню; 3) по віддалі від об’єкту. 1) а) послідовної дії – скануючи системи, УЗ – складний датчик; б) паралельної дії; в) ієрархічні багаторівневі; 2) а) аналітичні вимірювальні системи; б) системи діагностики; в) системи автоматичного керування; 3) а) локальні (встроєні в об’єкт); б) розподілені; в) телеметричні (глобальні).
4. Алгоритм одержання вимірювальної інформації. Етапи вимірювальної процедури у ІВС.
ХВ – вимірювальна величина. ∆зв – похибка засобів вимірювання. Етапи проведення вимірювань: І Постановка вимірювальної задачі (аналіз технічних вимог, визначення кількісних характеристик: діапазон, похибка, точність, швидкість вимірювання, завадостійкість – від цього залежить якість виміру і економічні затрати на створення апаратури і програми, і якісних характеристик: складання характеристики об’єкту, тип представлення результату, напрям обміну даними, вид сигналу – постійний, змінний, імпульсний, аналоговий, цифровий). І І Вибір методу вимірювання (методична похибка ∆м<∆доп – допустима) Методи вимірювання – сукупність прийомів по використанні основних вимірювальних операцій і засобів вимірювання для одержання вимірювального результату. Диференційний метод – коли на вимірювальний прилад діє різниця ∆х між еталонною величиною хо і вимірювальною х. Нульовий метод – різновид диференціального, коли х=хо, ∆х→0. І І І Синтез вимірювальної схеми (похибка засобів вимірювання ∆зв<∆доп) Необхідно забезпечити потрібні метрологічні характеристики, раціональну реалізацію: габарити, надійність, вартість. І V Обробка результатів вимірювання (3 етапи: 1 – зняття інформації з датчиків та перетворення в цифровий код, запис в ЗП ЕОМ; 2 – статистична обробка результатів спостереження з оцінкою ступеня довіри; 3 – інтерпретація результатів – знаходження характеристик, моделі об’єкту чи явища).
5. Вимірювальне перетворення аналогових сигналів датчиків у ІВС. Основні групи вимірювальних перетворювачів. Вимірювальне перетворення – операція перетворення вхідного сигналу у вихідний, інформаційний параметр якого із заданою точністю функціонально зв’язаний з вхідним сигналом. Функція зв’язку: І=F(х). Вимірювальний перетворювач – засіб вимірювання, що виробляє сигнал вимірювальної інформації, непридатний для безпосереднього сприйняття оператором, але зручний для передачі, перетворення, обробки і збереження.
Класифікація вимірювальних перетворювачів: Уніфікація вихідних сигналів вимірювальних перетворювачів: U=0…10В; I=0…5;0…20мА; f=4000…8000Гц. Максимальне збереження інформації – головне завдання вимірювального перетворювання. Основні операції вимірювального перетворення: · лінійне узгодження по розміру (масштабування); · зміна фізичної природи сигналу; · нелінійне узгодження по розміру (функціональне перетворення); · узгодження виходу джерела сигналу і входу засобу вимірювання; · узгодження по частотах і часовому зсуву моменту відліку. Читайте також:
|
||||||||
|