Чим же викликається попит на послуги з інформаційного посередництва?

Функції фінансових посередників у ринковій економіці.

Дослідження питання функцій (як зовнішнього прояву властивостей об’єкту в системі відносин), які виконує система фінансового посередництва, здійснювалось в контексті формування та розвитку теорії фінансового посередництва.

(1) функція ефективного розміщення інвестицій в умовах, коли власники заощаджень не можуть і не знають як ефективно розмістити свої кошти.

(2) функція стимулювання підприємницької діяльності та платіжного попиту,

(3) функція вилучення коштів із сфер традиційного застосування і їх направлення на розвиток економіки новим шляхом,

(4) функція безпосередньої участі в створенні та управлінні підприємствами.

(5) функцію диверсифікації ризику різних видів активів, страхування непередбачуваного ризику та його розподіл між агентами.

(6) функція управління капіталами

(7) інформаційне посередництво, які тісно пов’язані між собою.

21. Система інформаційного забезпечення інвесторів (зміст, структура, завдання) та місце в нійсового посередництва.

Як було сказано вище, одними з найважливіших функцій інституту фінансового посередництва, які реалізуються в площині взаємовідносин “фінансовий посередник – неінституціональний інвестор”, є такі функції, як надання неінституціональним інвесторам інформаційних послуг (або, іншими словами, інформаційне посередництво) та управлінням капіталами неінституціональних інвесторів.

Інформаційне посередництво, яке набуває все важливішого значення в структурі фінансового посередництва (як, до речі, і в економіці в цілому), покликано знизити невизначеність інвестицій.

З точки зору власника інвестиційних ресурсів успішність інвестування буде тим вищою, чим точніше будуть визначені майбутні доходи на вкладені кошти. Іншими словами, ризик інвестування визначається різницею між очікуваними та реальними доходами від вкладень. В свою чергу, точне визначення майбутніх доходів (тобто зниження ризику інвестування) безпосередньо залежить від обсягу та якості інформації до якої інвестор має доступ.

З цього приводу досить влучним є визначення проблеми, яку необхідно вирішити для створення раціонального економічного порядку, яке було дане англійським економістом Фрідріхом фон Хайєком ще в 1945 році: “якщо ми володіємо всією необхідною інформацією, якщо ми можемо починати з даної системи надання переваг і якщо ми володіємо повним знанням про наявні засоби, то єдине, що необхідно, - це логіка”.

Однак проблема полягає в тому, що дані, з яких по суті і розпочинається процес прийняття рішень, ніколи не є повністю доступними для кожного із потенційних агентів інвестиційного процесу.

З іншого боку, розподіл інформації на фінансовому ринку не є рівномірним, що початково ставить учасників інвестиційного процесу у нерівні умови.

Так, особа яка використовує інвестиції у порівнянні з інвестором об’єктивно має більшу визначеність стосовно майбутніх доходів на здійсненні інвестиції, оскільки вона одночасно виступає і в ролі “споживача” інвестицій, і в ролі продуцента майбутнього доходу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура фінансового посередництва. Інституційні інвестори.	\|	Так само нерівномірним є розподіл інформації і між окремими інвесторами. Через це одні власники інвестицій володіють більшим обсягом інформації, інші – меншим.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.