Так само нерівномірним є розподіл інформації і між окремими інвесторами. Через це одні власники інвестицій володіють більшим обсягом інформації, інші – меншим.

Нерівномірний розподіл інформації на ринку частково долається за допомогою системи інформаційного забезпечення інвесторів, призначенням якої є вирішення проблеми створення рівних умов для всіх інвесторів щодо доступності до економічної інформації.

Система інформаційного забезпечення інвесторів реалізується, по-перше, через встановлення державою гарантій щодо забезпечення інвесторів фінансовою та діловою інформацією, та, по-друге, через надання інформаційних послуг.

Державні гарантії щодо забезпечення інвесторів інформацією базуються на законодавчо встановлених вимогах до “споживачів” інвестицій щодо розкриття та публікації певного мінімуму інформації про їх фінансово-майновий стан та результати діяльності.

Іншими каналом через який здійснюється забезпечення інформаційних потреб інвесторів є інформаційне посередництво, провідну роль в якому відіграють фінансові посередники.

22. Форми інформаційного посередництва (пряме та непряме інформаційне посередництво). Надання інформаційних послуг як функція фінансового посередництва.

Інформаційне посередництво на практиці проявляється у двох основних формах:

а) в прямій формі, до якої відносяться консультації, різні види економічного аналізу, видання різноманітних бюлетенів економічної інформації тощо,

б) в непрямій (опосередкованій) формі, під якою розуміють управління фондами і активами.

У випадку “прямої” торгівлі інформацією власнику інформації байдуже як і з якою ефективністю ця інформація використовується. Він є вдоволеним вже тим, що отримує доходи від своїх знань, які знаходять попит.

Здіснення фінансового посередництва пов’язане із непрямим інформаційним посередництвом.

“Непряме” інформаційне посередництво є специфічною формою оплати інформації власником капіталу (активів), яка (оплата) полягає у передачі власником капіталу своїх ресурсів власнику інформації. Таким чином здійснюється обмін інформацією і інвестиційними ресурсами. Власник інформації отримує комісійні за інформаційні послуги, які фактично є вирахуванням із доходу самого власника інвестиційних ресурсів, а останній отримує певні гарантії щодо потенційного доходу, хоча і зменшеного на величину комісійних. (Оскільки можливі втрати від інвестицій, що здійснюються в умовах невизначеності, більші, ніж плата за інформацію, власник інвестиційних ресурсів погоджується розділити доход). Таким чином, інформація стає фактором доходу і тому, по-суті, - продуктивним ресурсом. При цьому, на формування попиту та пропозиції на інформаційні послуги вирішальний вплив чинять такі фактори як, з одного боку, розподіл вільних грошових ресурсів (які потенційно є інвестиційними ресурсами) та, з іншого, ставлення до ризику агентів інвестиційного процесу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Чим же викликається попит на послуги з інформаційного посередництва?	\|	Теоретичні дослідження проблеми “оглядовості” дій агента, яка лежить в основі теорії агентства, розподіляються по двох основних напрямках.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.