• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 10. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ

План.

План

План

1. Склад видатків на розвиток економіки.

2. Фінансова підтримка суб’єктів народного господарства.

3. Фінансова підтримка малого бізнесу.

1)Основними інструментами, якими держава впливає на розвиток економіки є бюджет, бюджетна і податкова система.

Бюджет може сприяти як стабілізації, так і дестабілізації економіки.

В ринковій економіці спрямування коштів державного бюджету у народне господарство відіграє суттєву роль, оскільки:

1. функціонування державного сектору економіки вимагає розробки державних інвестиційних програм;

2. для стабілізації економіки та розвитку підприємництва потрібна дійова фінансова допомога держави у вигляді бюджетних субсидій, субвенцій, дотацій.

Необхідність видатків на розвиток економіки обумовлюється:

· структурною перебудовою економіки;

· державним регулюванням темпів і пропорцій економічного розвитку;

· значною часткою державної власності;

· фінансовою підтримкою великих господарських комплексів;

· державною підтримкою науковомістких та технологічно складних виробництв;

· конверсією оборонного комплексу;

· капітальними вкладеннями у соціальну сферу.

Видатки на народне господарство спрямовуються на фінансування: галузей інфраструктури, стратегічних галузей, збиткових галузей, сільського господарства, галузей, які потребують великих фінансових вкладень і мають значний термін окупності, охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки, попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха, на фінансування зовнішньоекономічної діяльності.

За функціональною класифікацією видатків бюджетів до видатків на народне господарство належать:

1. видатки на житлово-комунальне господарство;

2. видатки на промисловість і енергетику;

3. видатки на будівництво;

4. видатки на транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатику;

5. видатки на інші послуги, пов’язані з економічною діяльністю (фінансування державної космічної програми, утримання національного центру управління та випробувань космічних заходів і т.д.);

6. видатки на фінансування заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

2)Порядок надання фінансової підтримки державним підприємствам та структурам, для яких характерно те, що у майні частка державної власності перевищує 50%, визначається КМУ та Нацбанком, які затверджують Положення про надання підтримки.

Джерела фінансової підтримки – бюджет, кредити НБУ, кредити комерційних банків.

Державна підтримка може здійснюватися у наступних формах: безпосередньої фінансової підтримки, опосередкованої фінансової підтримки.

Безпосередня фінансова підтримка направлена на збільшення фінансових ресурсів у суб’єктів господарювання і має дві форми прояву:

1. пряма фінансова підтримка включає заходи щодо забезпечення своєчасного повернення коштів, які були виділені на відповідний розвиток, до яких відносять бюджетні асигнування, бюджетне кредитування, поліпшення збуту шляхом прямих державних закупівель і бюджетні позики;

2. непряме фінансова підтримка, яка здійснює вплив на інших суб’єктів, з якими співпрацює економічний суб’єкт – гарантії повернення коштів, поліпшення збуту продукції, послуги по управлінню, фінансування розвитку інфраструктури.

Опосередкована фінансова підтримка направлена на зменшення потреб у фінансових ресурсах має дві форми прояву:

1. пряма опосередкована фінансова підтримка: пільгове оподаткування, пільгове кредитування, відстрочка повернення кредиту, списання боргу, зменшення ставок мита та митних зборів;

2. непряма опосередкована фінансова підтримка: зменшення тарифів, зменшення монопольних цін на сировину, матеріали і т.д.

Державна підтримка надається за слідуючими напрямками:

· для заходів, пов’язаних із здійсненням програм санації та структурної перебудови;

· для нарощування обсягів випуску та реалізації продукції;

За строком надання фінансова підтримка може бути короткостроковою (строком до 1р.), довгостроковою (2-5 р.).

Фінансова підтримка надається в основному суб’єктам господарювання на поворотній основі, але на практиці існує:

1. якщо збитки, які несе підприємство від стихійного лиха перевищують суми відшкодувань, передбачених чинним законодавством про обов’язкове страхування;

2. для відшкодування збитків окремим підприємствам, якщо через умови господарювання, встановленні чинним законодавством не відшкодовують витрат на виробництво товарів, що може призвести до їхнього банкрутства;

3. для фінансування витрат на відновлення платоспроможності підприємств, діяльність яких пов’язана з надзвичайним державним інтересом.

Критерії відбору підприємств для надання фінансової підтримки:

1. потенційна прибутковість;

2. наявність ринків збуту на продукцію підприємств в Україну і за її межами;

3. конкурентоспроможність продукції;

4. фінансове становище підприємтсв на момент розгляду та в перспективі;

5. відповідність продукції, що випускається , державним пріоритетам.

3)Необхідність існування малого бізнесу:

1. створення умов для позитивних структурних змін в економіці України;

2. ліквідація існуючих диспропорцій та дефіциту на ринку товарів і послуг;

3. швидка окупність витрат;

4. створення нових робочих місць;

5. сприяння послабленню монополізму в економіці .

Причини „виживання” малого бізнесу у світі:

1. великим корпораціям не вигідно розорювати малий бізнес, якщо він не становить прямої загрози для їхньої діяльності;

2. малі фірми вибирають такі сфери діяльності, які не потребують масового виробництва та великих витрат;

3. малий бізнес привабливий для суб’єкта підприємництва;

4. підтримка малого бізнесу з боку держави.

ТЕМА 8. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ І СОЦІАЛЬНУ СФЕРУ

1. Соціальні гарантії та механізм їх реалізації

2. Система соціальних гарантій населення

3. Організація фінансового забезпечення соціальної сфери

4. Фінансування освіти та культурно-освітніх закладів

5. Витрати на охорону здоров’я та фізичну культуру

1) Соціальний захист – комплекс законодавчо закріплених соціальних норм, що гарантує держава окремим верствам населення, а також за певних економічних умов, всім членам суспільства.

Заходи, які направлені на захист населення обов’язково повинні враховувати прожитковий мінімум.

Прожитковий мінімум – вартісна оцінка мінімуму життєвих засобів, необхідних для підтримки життєдіяльності та працездатності населення.

Особливістю соціального захисту є його адресна спрямованість, тобто соціальна допомога повинна надаватися тим громадянам, які її потребують і у визначених обсягах.

Соціально-економічні гарантії – метод забезпечення з боку держави задоволення різних потреб населення на рівні соціально-визнаних норм та нормативів.

Класифікація норм та нормативів

1. За характером задоволення соціальних потреб:

· нормативи споживання;

· нормативи забезпечення;

· нормативи доходу;

2. За рівнем задоволення соціальних потреб:

· нормативи раціонального споживання;

· нормативи мінімального споживання;

· статистичні нормативи;

3. За сферою обслуговування соціальних потреб:

· нормативи житлово-комунального обслуговування;

· нормативи транспортного обслуговування;

· нормативи охорони здоров’я;

· нормативи освіти;

· інші.

Джерелами фінансування соціальних гарантій виступають Державний бюджет, кошти місцевих бюджетів, страхові фонди серед яких виділяють наступні:

1. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

2. Фонд загальнообов’язкоовго державного страхування на випадок безробіття;

3. Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

4. Фонд медичного страхування;

5. Державні та недержавні пенсійні фонди.

Механізм реалізації соціальних гарантій

1. Визначення розмірів мінімальних соціальних гарантій:

· мінімальна заробітна плата;

· пенсія за віком;

· стипендія;

2. Здійснення соціальних заходів у зв’язку з ціновою лібералізацією:

· адресна вибіркова допомога;

· здійснення компенсаційних виплат незахищеним верствам населення;

3. Захист купівельної спроможності малозабезпечених громадян через щомісячний перегляд:

· врахування середньодушового сукупного доходу, що має право на допомогу;

· цільова грошова допомога відповідно до зміни індексу споживчих цін.

2)В систему соціальних гарантій включають:

· пенсійне забезпечення;

· державна допомога сім’ям з дітьми;

· пільги щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг;

· індексація грошових доходів населення;

· державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям;

· державне регулювання цін.

Основні форми пенсійного забезпечення – трудова пенсія за віком і соціальна пенсія.

Трудова пенсія за віком, яка призначається щомісячно є сумою двох складових – соціальної та трудової пенсії.

Соціальна – забезпечення мінімального рівня життя, однакова для всіх.

Трудова, згідно трудового внеску пенсіонеру з урахуванням його стажу і трудового доходу.

В Україні, згідно Указу від 13 квітня 1998 р. „Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні” передбачене поступове розмежування джерел виплат пенсій, призначених за різними пенсійними програмами:

· для трудових пенсій – страхові збори до Пенсійного фонду;

· для державних пенсій – кошти державного бюджету;

· для соціальних пенсій – кошти державного та місцевих бюджетів;

· для пенсій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – кошти фонду Чорнобиля;

· для виплати пенсій за період до настання пенсійного віку;

Кошти фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття: джерело – добровільні та обов’язкові збори юридичних та фізичних осіб до недержавних пенсійних фондів.

В теперішній час в Україні відбувається перехід від однорівневої солідарної моделі пенсійного забезпечення до змішаної трирівневої системи пенсійного забезпечення:

1 рівень – державна страхова пенсійна система, яка ґрунтується на забезпечені певних страхових пенсійних внесків;

2 рівень – обов’язкова накопичу вальна система: фіксований розмір відрахування від заробітної плати, планується створення пенсійних фондів у формі акціонерних товариств, страхових компаній, які будуть підтримуватися інвесторами;

3 рівень – добровільне пенсійне страхування – відкриття рахунків як у державних , так і у комерційних страхових фондів.

3) В Україні на сьогоднішній час використовується до 305 фондів фінансових ресурсів у галузі соціальної сфери.

Джерелами фінансування соціальної сфери є державний бюджет, місцеві бюджети, власні доходи установ соціальної сфери.

Виділення коштів на утримання соціальної сфери здійснюється шляхом кошторисно-бюджетного фінансування.

Кошторисно-бюджетне фінансування – це метод безповоротного, безоплатного надання коштів на утримання установ соціальної сфери.

Визначення обсягів фінансування ґрунтується на слідуючих чинниках:

I група оперативно-сітьові показники – кількісні параметри діяльності бюджетної установи.

Оперативно-сітьові показники поділяються на дві групи:

· виробничі показники, які характеризують профіль діяльності бюджетної установи;

· загально показники, які технічно характеризують будівлю бюджетної установи.

II група – нормативні показники.

Норматив – обов’язкова норма, яка встановлена правовими актами вищих органів державної влади та управління і не підлягають зміні.

Нормативи встановлюються Кабінетом Міністрів, як правило, на 5 років.

До фінансових відносин у соціальній сфері відноситься фінансова норма.

Фінансова норма– науково-обгрунтований розмір витрат фінансових ресурсів на різні види діяльності установ в розрахунку на відповідну одиницю. Це є форма реалізації економічного нормативу за рахунок бюджетних ресурсів.

Кошторис доходів і видатків бюджетних установ є основним плановим документам, який визначає розмір, цільові направлення бюджетних коштів на утримання установи відповідно до бюджетних призначень протягом бюджетного року.

Бюджетне призначення – повноваження, яке надано головному розпоряднику коштів бюджету Законом України „Про державний бюджет” на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.

Бюджетне асигнування – повноваження, яке надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою.

Бюджетне зобов’язання – будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, виконання послуг протягом бюджетного періоду.

За обсягом надання прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Кошторис складається з трьох частин:

1. зазначається адреса установи, бюджет, з якого здійснюється фінансування; зведені витрати за статтями кошторису.

2. зазначаються оперативно-сітьові показники установи;

3. виконуються розрахунки за окремими статтями кошторису.

4) Принципи, політика щодо фінансування освіти регулюються законами України:

· „Про загальну середню освіту” від 13.05.99 р.;

· „Про вищу освіту” від 17.01.02 р.

Принципи:

· доступність;

· рівні умови кожної людини для повної реалізації здібностей;

· гуманізм;

· демократизм;

· органічний зв’язок зі світовою та національною історією, культурою;

· незалежність освіти від політичних партій.

Джерела формування (фінансування)

· кошти місцевого бюджету;

· кошти державного бюджету;

· кощти, одержані на підготовку і підвищення кваліфікаційних кадрів;

· плата за надання додаткових освітніх послуг;

· кошти, одержані за наукову діяльність;

· доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень;

· дотації місцевих рад народних депутатів;

· кредити і позики банків;

· валютні надходження;

· добровільні внески.

Видатки на загальноосвітні школи складаються з поточних та капітальних.

Поточні видатки – оплата праці працівників; нарахування на заробітну плату; придбання предметів постачання та матеріалів.

Капітальні видатки – придбання основного капіталу; капітальні трансферти; придбання землі та нематеріальних активів.

В основі визначення фінансування загальноосвітніх шкіл (закладів) лежать 2 показники: вихідний – кількість учнів; похідний – кількість класів.

У кошторисі ці показники відображаються на дві дати: на 1 січня планового року і на 1 вересня.

Фінансування культурно-освітніх закладів здійснюється як на основі кошторисного фінансування, так і на основі комерційного розрахунку.

ТЕМА 9. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ОБОРОНУ ТА УПРАВЛІНН.

1. Видатки на національну оборону.

2. Видатки на управління.

1) Фінансування оборони залежить від прийнятої воєнної доктрини, яка визначається Законом „ Про оборону України”.

Існують три основні типи воєнної доктрини:

- повна відмова від військових видатків

- створення могутньої воєнної супердержави

- фінансування оборони за принципом достатності.

Фінансування видатків на національну оборону в Україні здійснюється на основі третього принципу. Переважна частина видатків фінансується з державного бюджету.

Абсолютні обсяги видатків на оборону і безпеку держави визначаються відповідними чинниками, серед яких є:

- міжнародне становище та пріоритети зовнішньо державної політики

- участь у військових утримуваннях

- рівень розвитку економіки і фінансові можливості держави з фінансування оборони

- територія країни, довжина та характер кордонів

- обсяг грошового утримання та пенсійного забезпечення військово службовців

- рівень цін на сучасну військову техніку, вартість та обсяги поставок для армії та флоту

- витрати на культурно побутові потреби військово службовців.

Склад видатків на національну оборону згідно з функціональною класифікацією видатків бюджету слідуючи:

- утримання збройних сил України

- закупівля озброєння та військової техніки

- капітальне будівництво і придбання обладнання для Міністерства оборони та будівництва житла для військово службовців

- науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи

- мобілізаційна підготовка

На правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави до складу видатків залучаються слідуючи видатки на утримання:

- органів внутрішніх справ

- внутрішніх військ МВС України

- прокуратури

- кримінально – виправної системи

- прикордонних військ

- служби безпеки України

- пожежної охорони

- головного управління урядового зв’язку

- інших правоохоронних органів

Верховна Рада України затверджує загальну структуру, чисельність, визначає функції збройних сил України, Служби безпеки України , Міністерство Внутрішніх Справ і інших військових формувань.

Фінансування видатків Міністерства оборони України, Служби безпеки та правоохоронних органів здійснюється Державним Казначейством України.

Розпорядниками коштів відкривається:

- особові рахунки

- реєстраційні рахунки.

Розпорядники бюджетних коштів можуть бути трьох ступенів:

- для Міністерства Оборони України головним є Міністерство оборони; розпорядниками другого ступеня є командуючі оперативним командуванням і видів збройних сил; третього ступеня є командири ( начальники військових частин, установ, організацій).

Особові рахунки відкриваються розпорядником, розпорядником другого ступеня і в них відображаються кошти до утримання і для використання відповідних установ.

Реєстраційні відкриваються розпорядниками усіх ступенів для обліку витрат, які передбачені відповідними кошторисами доходів і видатків.

Утримання відповідної структурної одиниці здійснюється на основі кошторису ( утримання армійських частин) , для них основні статті видатків:

- грошове утримання військово службовців

- заробітна плата вільно найманих

Планування цих видатків здійснюється за наступною методикою:

- кількість посад множиться на середній розмір грошового утримання та ставку

- кількість посад визначається кількістю військових підрозділів

- розмір грошового утримання залежить від основних чинників: посади та військового звання і також встановлюється надбавка за вислугу років.

2) До видатків бюджету на утримання належать три напрями фінансування:

- державне управління, яке включає:

а) функціонування законодавчої влади

б) функціонування виконавчої влади

в) утримання апарату президента та самого Президента

г) утримання фінансових та фіскальних органів

д) загальне планування і статистична служба

е) інші видатки на загально-державне управління

- міжнародна діяльність:

а) міжнародне співробітництво

б) реалізація міжнародних угод

в) міжнародні культурні, наукові та інформаційні зв’язки

- правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави

а) органи внутрішніх справ

б) внутрішні війська

в) суди

г) прокуратури

д) кримінально-виправна система

е) прикордонні війська

ж) митні органи

з) служба безпеки України

і) професійно-пожежна охорона

ї) національна гвардія України

к) головне управління урядового зв’язку

л) інші правоохоронні органи

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. III. Виконання бюджету
3. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
4. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
5. Адміністрування податкового боргу
6. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
7. Алгоритм моделювання систем масового обслуговування
8. Алгоритм розробки методичних основ бюджетування
9. Аналіз технічного рівня підприємств побутового обслуговування.
10. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
11. Аргументи на користь і проти державного регулювання аграрної сфери
12. Багатоканальні системи масового обслуговування

Переглядів: 1059