• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Визнати необхідність державного регулювання ЗЕД в умовах ринкової економіки ще недостатньо. Масштаби і ефективність зовнішньоекономічної діяльності істотно залежать від організації її регулювання і управління, як на рівні держави (регіону), так і на рівні підприємства.

Система органів ЗЕД у країнах світу має деякі загальні риси:

По-перше, у кожній країні у регулюванні ЗЕД приймає участь в першу чергу вищий законодавчий орган. У США — це Конгрес, у Франції — Національні збори, в Японії — Парламент і т.д. В Україні таким органом є Верховна Рада.

Незалежно від назви ці органи виконують наступні функції:

— приймають закони, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність;

— ратифікують відповідні угоди;

— асигнують фінансові засоби для ефективного розвитку ЗЕД.

По-друге, у кожній країні є вищий виконавчий орган, який:

— видає розпорядження на основі прийнятих законів про розвиток ЗЕД;

— контролює виконання цих законів;

— виявляє піклування про раціональне використання виділених коштів на розвиток ЗЕД. В Україні таким органом є Кабінет Міністрів.

По-третє, найбільший вплив на регулювання та розвиток ЗЕД здійснюють міністерства, які безпосередньо займаються економічними зв'язками із зарубіжними країнами і питаннями реалізації державної зовнішньоекономічної політики. У США — це Міністерство торгівлі і Держдепартамент, у Великобританії — Міністерство торгівлі і промисловості, в Японії — Міністерство зовнішньої торгівлі і промисловості і МЗС, в Україні — Міністерство економіки, в рамках якого регулюванням ЗЕД займається безпосередньо 4 департаменти:

1. Департамент державної політики у сфері зовнішньої торгівлі, що містить в собі три управління:

- Управління зовнішньої політики;

- Управління моніторингу зовнішньої торгівлі;

- Управління митно-тарифної політики і захисту внутрішнього ринку.

2. Департамент міжнародного торгово-економічного співробітництва, що нараховує 5 управлінь:

- Управління багатостороннього економічного співробітництва;

- Управління іноземних представництв;

- Управління торгово-економічних зв'язків з країнами Європи, США, Канади;

- Управління торгово-економічних зв'язків з країнами Азії, Тихоокеанського регіону, Африки і Латинської Америки;

- Управління торгово-економічних зв'язків з країнами СНД.

3. Департамент торгових обмежень і контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, що нараховує 3 управління:

- Управління тарифного регулювання і контрактного обліку;

- Управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю;

- Управління торгових обмежень і недобросовісної конкуренції.

4. Департамент міжнародного розвитку і європейської інтеграції, що нараховує 5 управлінь:

- Управління міжнародного кредитного співробітництва;

- Управління Європейської і атлантичної інтеграції;

- Управління двостороннього співробітництва в галузі координації міжнародної технічної допомоги;

- Управління співробітництва з ЄС і багатостороннього співробітництва у галузі координації міжнародної технічної допомоги;

- Управління міжнародних інвестиційних програм і проектів.

По-четверте, у регулюванні ЗЕД, у розробці і реалізації зовнішньоекономічної політики в країнах світу приймають участь й інші міністерства і державні структури, наприклад: Міністерство фінансів, Міністерство сільського господарства (чи агропромисловості), Міністерство оборони (якщо країна приймає участь у експортно-імпортних поставках зброї), структури митниці тощо.

По-п'яте, розвитку й регулюванню ЗЕД сприяють різноманітні недержавні і напівдержавні організації. Це торгово-промислові палати, союзи підприємців, об'єднання експортерів, імпортерів, інвестиційні фонди і т.д.

По-шосте, в кожній державі функціонують ті чи інші органи місцевого (регіонального) управління ЗЕД.

У сучасних умовах хід економічної реформи в Україні характеризується тим, що центр тяжіння переноситься на місця, тобто до регіонів. Все більше розширюються права регіонів у вирішенні соціально-економічних проблем, враховуючи зовнішню сферу. На регіональному рівні, так як і на державному, відбувається становлення системи управління взагалі і зовнішньоекономічної діяльності зокрема.

До органів місцевого управління ЗЕД в Україні відносяться:

- місцеві Ради народних депутатів України і їх виконавчі й розпорядчі органи;

- територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Компетенція місцевих Рад, їх виконавчих і розпорядчих органів визначається Законами України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про місцеві Ради народних депутатів України і місцеве самоуправління" та ін. Нормативні акти місцевих Рад народних депутатів України і підлеглих їм виконавчих і розпорядчих органів відносно регулювання ЗЕД приймаються тільки в рамках, передбачених законами.

У даний час основним органом управління ЗЕД на місцевому рівні є Управління зовнішніх відносин і зовнішньоекономічної діяльності обласної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. Подібне Управління у регіонах є органом державної виконавчої влади. Воно створюється у складі обласної (міської) державної адміністрації з метою виконання її повноважень у сфері міжнародних відносин і співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків й іноземної інвестиційної діяльності. Управління підпорядковується обласній (міській в Києві і Севастополі), державній адміністрації, Міністерству економіки, Міністерству закордонних справ України і обласній Раді народних депутатів у межах делегованих повноважень.

Основними завданнями цього Управління є:

- формування і реалізація на обласному (міському) рівні єдиної державної політики у сфері міжнародних відносин і співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків й іноземної інвестиційної діяльності;

- сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі економіки, захисту прав людини, боротьби з тероризмом, економічної безпеки, охорони здоров'я, науки, освіти, культури, туризму, фізкультури і спорту;

- участь в складанні угод з іноземними партнерами при співпраці в межах компетенції, визначеної законом;

- сприяння активізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій, розміщених на території області (міста), незалежно від форм власності;

- сприяння розвитку експортного потенціалу області (міста);

- сприяння створенню належних умов для організації прикордонної і прибережної торгівлі;

- сприяння діяльності місцевих органів і прикордонних служб для їх належного функціонування;

- внесення в установчому порядку до відповідних органів пропозицій по залученню іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу області (міста).

Управління у відповідності до покладених на нього завдань виконує цілу низку конкретних функцій, спрямованих на активізацію і підвищення ефективності ЗЕД в області (місті) і більш повне її використання для соціально-економічного розвитку регіону і країни у цілому.

У Запорізькій області таким органом є Управління зовнішніх відносин і зовнішньоекономічної діяльності Запорізької обласної державної адміністрації. В Управлінні сьогодні функціонують два відділи: координації зовнішньоекономічної діяльності та іноземних інвестицій і зарубіжних представництв.

Процес удосконалення організаційної структури управління продовжується.

У регулюванні ЗЕД і сприянні її розвитку в Запорізькій області приймають участь також Запорізька торгово-промислова палата, Запорізька митниця, Запорізький антимонопольний комітет, Агентство регіонального розвитку Запоріжжя та інші підрозділи (відділення) органів державного і недержавного регулювання ЗЕД України, діяльність яких направлена на підвищення експортного потенціалу регіону, розвиток і розширення ЗЕД (4).

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
7. Автоматизація банківської діяльності в Україні
8. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
9. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
10. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
11. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
12. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом

Переглядів: 452