• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 2 Сутність, форми та функції грошей.

1. Суть грошей як загального еквіваленту, абсолютно ліквідного активу. Гроші як гроші і як капітал.

2. Форми грошей та їх еволюція.

3. Вартість грошей.

4. Функції ггрошей.

1. Суть грошей як загального еквіваленту, абсолютно ліквідного активу. Гроші як гроші і як капітал.

Надзвичайно складна сутність грошей не дала змоги світовій економічній думці дати однозначне і достатньо повне їх визначення на понятійному рівні. Сучасна західна грошова теорія обмежилась визначенням сутності грошей як всього того, що використовується як гроші. У цьому визначенні проглядається спроба охопити всі можливі призначення, форми прояву і сфери використання грошей, але навряд чи в ньому є відповідь на питання, що таке гроші.

Представники іншої економічної школи, що має своїми витоками трудову теорію вартості, визначають сутність грошей виходячи лише з їх місця в товарному обміні. З цих позицій гроші є специфічним товаром, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто як загальний еквівалент. Це визначення має той недолік, що не враховує такого важливого призначення грошей, як обслуговування потреб нагромадження вартості. З цього погляду друге визначення видається вужчим, недостатньо повним порівняно з першим.

Усунути недоліки цих двох визначень грошей спробували прибічники так званого портфельного підходу до вивчення грошей. Вони використали умовний портфель активів окремого економічного суб'єкта, в якому всі активи розмістили в міру зниження їх ліквідності, тобто здатності до обміну (див. схему 1.1).

Схема 1.1. Портфель активів економічного суб'єкта

За портфельного підходу визначення грошей охоплює їх призначення як засобу обігу та платежу, так і засобу нагромадження вартості і тому є достатньо повним і більш прийнятним, ніж перші два. Проте і це визначення має істотний недолік — не дає можливості провести чітку межу між грошима (грошовими активами) і не грошима (негрошовими активами), унаслідок чого поряд з поняттям «гроші» з'являється поняття «квазігроші», маса їх визначається багатьма показниками (агрегатами), які різняться між собою ступенем ліквідності.

За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші — це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Природа грошей як загального еквівалента визначається передусім їх походженням. Гроші виникли внаслідок стихійного виділення з безлічі товарів одного, найбільш придатного за своїми фізичними властивостями виконувати роль загального еквівалента. Але й після завершення формування грошей як самостійного економічного явища носієм їх протягом тисячоліть були товари в їх натурально-речовому вигляді, зокрема срібло і золото.

Маючи товарну форму, гроші разом з тим принципово відрізняються від звичайних товарів. Вони мають не конкретну, а загальну споживну вартість, тобто здатні задовольнити будь-яку потребу людей, попередньо обмінявшись відповідними благами. Тому ринок сприймає гроші як абстрактну цінність, бажану саму по собі для будь-якого його суб'єкта, незалежно від його конкретних поточних потреб. Отже, гроші стають абсолютним товаром, який протистоїть на ринку всім іншим товарам, стає мірилом вартості останніх і безпосереднім втіленням багатства взагалі.

З простого засобу обігу, що обслуговував обмін товарів, вони перетворилися в носія самозростаючої вартості, тобто у форму капіталу. Вони стали широко обслуговувати нагромадження вартості, використання її для фінансування розвитку виробництва, формування на цій основі маси позичкового капіталу та його руху. При застосуванні у сфері інвестування гроші стають носієм капіталу, у зв'язку з чим виникає необхідність розрізняти гроші як гроші і гроші як капітал.

Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні.

Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалізувати, нагромадити та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Це можливо лише за умови, що гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталу або як позичковий капітал. В усіх цих випадках цільове призначення грошей значно розширюється, розвиваються їх нові функціональні форми, зокрема засіб нагромадження і засіб платежу, істотно зростає роль грошей в економічному житті суспільства.

Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції міри вартості і засобу обігу, які разом конституюють явище грошей. Тому відмінності між грошима як грошима і грошима як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні економічними суб'єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх витрачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг.

2. Форми грошей та їх еволюція.

Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима.

Початковою висхідною формою повноцінних грошей були товарні гроші. Спочатку це були предмети першої необхідності. Розширювалися територіальні межі обміну. Тому ринок поставив перед грошовим товаром нові вимоги — бути однорідним, економічно подільним, здатним тривалий час зберігати свою вартість. Задовольняти такі вимоги попередні гроші не могли у зв'язку з їх фізичними властивостями. На їх місце ринок стихійно висунув метал. Почалася тривала ера панування металевих грошей.

Потреби ринку набули настільки важливого значення, що відбулося розмежування природної споживної вартості грошового товару як його здатності задовольняти певні потреби людини і його специфічної споживної вартості — здатності задовольняти вимоги ринку. Причому в міру актуалізації другої споживної вартості грошового товару послаблювався зв'язок останнього з першочерговими життєвими потребами людини.

Почалася тривала боротьба між сріблом і золотом за «грошовий трон» у товарному світі. Цей етап у розвитку грошей характеризувався паралельним функціонуванням золота і срібла в ролі грошей і називався золото-срібним біметалізмом. Закінчився він наприкінці XIX ст. перемогою золота, установленням золотого монометалізму.

Держави стали виготовляти за встановленою формою зливки металу, вагу і пробу яких засвідчували своїм штемпелем. Такі зливки дістали назву монети.

Білонна монета. Новий етап у розвитку монети як форми грошей пов'язаний з виникненням білонної монети, тобто розмінної, з дрібною вартістю. Вона призначена для забезпечення нормального виконання грошових функцій основною (валютною) монетою. Головна відмінність її полягає в тому, що вона карбується не з дорогоцінного металу, отже є неповноцінною. Переваги білонної монети (дешевизна, тривале функціонування) допомогли їй залишитися в обігу і після того, коли повноцінна монета як форма грошей «зійшла зі сцени». І сьогодні вона широко використовується в усіх країнах, навіть у тих, які досягай великих успіхів у розвитку безготівкових розрахунків та електронізації грошового обігу.

Передумови переходу до неповноцінних грошей (демонетизації грошей):

По-перше, швидко посилювалися вимоги щодо зростання обсягів відтворення грошового товару відповідно до інтенсивно зростаючих масштабів суспільного виробництва й обігу. Реакцією на цю вимогу було широке запровадження в обіг розмінних на золото паперових банківських білетів, оскільки виготовлення золотих грошей було вкрай обмежене малими запасами золота.

По-друге, зростали вимоги щодо скорочення витрат на виготовлення грошей для мінімізації суспільних витрат обігу, які постійно зростали в міру розширення масштабів виробництва та обігу і спричиненого цим збільшення маси грошей. Навіть при заміні в обігу золотих монет паперовими банкнотами, але при збереженні розміну їх на золото держави повинні були нагромаджувати великі маси золота, відволікаючи для цього значні обсяги суспільного багатства.

По-третє, сама вартість грошей у нових умовах, що вимагали активного втручання держави в економічне життя суспільства, повинна була стати більш гнучкою, більш податливою до державних регулятивних заходів.

Відбувся процес демонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.

Еволюційні процеси в економіці, які спричинили демонетизацію золота, підготували підґрунтя для запровадження нематеріальних носіїв грошової суті — так званих кредитних грошей.

3. Вартість грошей.

Гроші - це товар,що має власну внутрішню вартість на етапі зародження та становлення ринкових відносин. Завдяки цьому гроші виконували у світі товарів роль загального вартісного еквівалента. Будучи у формі паперових грошей, розмінних на золото, вони розглядаються як знаки вартості монетарного товару. Розмінні паперові гроші, які не мали власної внутрішньої вартості, представляли в обігу вартість офіційно визначеної на основі зафіксованого державного масштабу цін вагової частки золота. Сучасні готівкові гроші мають відносну вартість. Завдяки цьому гроші функціонують в обігу як законний платіжний засіб тому, що вони є грішми декларованими державою; їх вартість формується під впливом ринкових сил стихійно.

Ознаки економічної корисності грошей:

1. Маючи абсолютну ліквідність, гроші можуть обмінюватись на інший товар.

2. Гроші є найзручнішою формою накопичення багатства, а його зберігання в такій формі потребує мінімуму затрат.

3. Гроші мають унікальну властивість - забезпечення зв'язку сучасного та майбутнього. Вартість грошей визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс.

Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано, як їх купівельна спроможність, їх цінність порівнюється з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити. Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін.

Вартість грошей може визначатися одним з показників:

- на основі індексу роздрібних цін;

- на основі індексу оптових цін;

- через дефлятор ВНП (порівняння номінальної та реальної величини ВНП). Відносна вартість грошей у функції нагромадження, що використовується у

формі фінансових активів (акції, облігації, інші цінні папери), визначається нормою процента, яка є платою за зберігання грошей саме в одній із форм.

4. Функції грошей

В економічній літературі з теорії грошових відносин вихідною і центральною у системі грошових відносин є функція міри вартості, бо саме ця функція постачає товарній масі необхідний матеріал для вираження її вартості. Вартість, з одного боку, породжує функцію міри вартості, з іншого, - виявляє себе в ціні товару лише на основі цієї функції. Міра вартості - це грошова одиниця, що використовується для вимірювання та порівняння вартостей товарів і послуг. На основі міри вартості встановлюється ціна, що є грошовим вираженням вартості товарів. Ціна залежить, з одного боку, від вартості товарів, а з іншого, - від величини вартості самої грошової одиниці. Вартість товарів може лишатись незмінною, однак у випадку, коли вартість грошової одиниці знижуватиметься, ціни товарів зростатимуть, тобто йдеться про обернено пропорційну залежність ціни та вартості грошової одиниці. Гроші реалізують свою функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін. Масштаб цін - суто технічна функція, тобто рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях. З масштабом цін пов'язана девальвація (офіційне зниження курсу грошової одиниці відносно іншої валюти) і ревальвація (збільшення курсу) грошових одиниць. Гроші виконують функцію обігу, тобто є таким особливим товаром, який можна обміняти на будь-який інший товар, і навпаки.

Кількість грошей, яка потрібна в обігу (М) для виконання ними функції засобу обігу, визначається самою ціною товарів і послуг, що підлягають реалізації протягом певного часу:

де Р; - ціна і - го товару; д_; - кількість і - го товару.

Кожна грошова одиниця під час обігу використовується не лише один раз. Звідси суму цін товарів необхідно поділити на величину V - середню кількість оборотів кожної купюри:

Отже, кількість грошей, необхідних для обігу, змінюється прямо пропорційно сумі цін товарів і послуг, що реалізуються, та обернено пропорційно швидкості обігу грошей.

Особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит, з відтермінуванням оплати, відображає функція засобу платежу У цьому разі засобом обігу виступають не самі гроші, а виражені в грошах зобов'язання. На використанні функції засобу платежу базуються такі грошові платежі: платежі за безготівковими розрахунками підприємств, установ, організацій за товари і послуги; оплата праці; податки; видача та погашення банківських позик; розрахунки, пов'язані зі страхуванням, адміністративно-судовими зобов'язаннями та інші.

Нагромадження вартості в розпорядженні юридичних і фізичних осіб під час розвитку товарного виробництва обслуговує функція засобу нагромадження грошей. Формування нагромаджень та збережень призводить до певних витрат для їх власників. У період інфляції готівковий обіг зростає до ЗО і більше відсотків, а функція засобу нагромадження різко скорочується, бо це призводить до втрати від знецінення грошей. Відповідно до цього змінюється структура грошового обігу, який виконується різними функціями грошей.

Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Розвиток міжнародних політичних та економічних відносин обумовлює функціонування грошей на світовому ринку. Світові гроші спочатку виступали у формі злитків благородних металів. Сучасний розвиток ринкових відносин призвів до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунку: національні валюти економічно найсильніших країн світу; міжнародні грошові одиниці (євро), які використовують міжнародні валютно-фінансові організації.

Функції світових грошей подано на рис. 1.

Рис.1. Функції світових грошей

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. Акредитив та його форми
6. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
7. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
8. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
9. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
10. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
11. Асимптоти графіка функції
12. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження

Переглядів: 1008