МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Ядерна оболонка: будова та функціїІнтерфазне ядро. Негенетичні структури, похідні хромосом 1. Ядерна оболонка: будова та функції. 2. Ядерце. 3. Будова і функції рибосом. 4. Ядерний матрикс. Ядерний сік. Основні поняття:ядерна оболонка, ядерце, поровий комплекс, рибосома, ядерний матрикс, ядерний сік.
Ядерна оболонка — характерна ознака еукаріотичних клітин. Вона складається із: 1) зовнішньої та внутрішньої ядерних мембран; 2) розміщеного між ними перинуклеарного простору; 3) комплексу ядерних пор; 4) фіброзного шару (ляміни), що вистилає внутрішню ядерну мембрану. Мембрани ядра. Загальний план будови ядерних мембран подібний з іншими мембранами клітини. Зовнішня ядерна мембрана (ЗЯМ) в багатьох місцях переходить в мембрани ендоплазматичного ретикулуму (ЕР). При цьому порожнини її цистерни з’єднуються з перинуклеарним простором. Зі сторони цитоплазми ЗЯМ, подібно ГрЕР, вкрита рибосомами, які синтезують білки (головним чином гістони). Внутрішня мембрана має особливості складу ліпідів і білків порівняно із зовнішньою мембраною. В ділянці ядерних пор ВЯМ переходить в ЗЯМ. Між двома ядерними мембранами знаходиться перинуклеарний простір, що поєднується через виступи ЗЯМ з цистернами ЕР. Товщина його в середньому складає від 10 до 30 нм і може значно змінюватись, залежно від виду клітин і їх фізіологічного стану. При збільшенні метаболічної активності ядра перинуклеарний простір значно розширюється — до сотень нм. Внутрішня мембрана зі сторони нуклеоплазми асоціює (контактує) з фіброзним шаром (ляміною). Фіброзний шар тісно пов’язаний з поровим комплексом, фібрилами ядерного матриксу і фібрилами ядерця. Значить, ляміна відноситься до скелетних структур ядра. Він виявлений в ядрах усіх клітин, але товщина його варіює від 10-20 нм до 200-300 нм. Через фіброзний шар здійснюється сполучення пристінкового хроматину до внутрішньої ядерної мембрани. Поровий комплекс. Ядерні пори мають складну будову, тому їх і називають поровим комплексом (ПК). Отвір (пора) ПК утворена контактом ВЯМ і ЗЯМ, діаметром 80-90 нм. По периферії пори розміщуються в три ряди гранули по 8 штук в кожній: зовнішній (цитоплазматичний), внутрішній і середній. Розмір гранули близько 25 нм і складається із комплексу білків. Всередині пори розміщується центральна гранула, що має канал діаметром 15 нм. До її складу входить РНК і білок. До центральної гранули від периферії тягнуться фібрили, що утворюють діафрагму (перемичку). Розміри і будова ПК практично однакові у всіх еукаріот. В широких межах варіює число ПК на одиницю ядерної поверхні. Їх число збільшується в метаболічно активних клітинах і відносно мало в ядрах клітин, диференціювання яких завершене (еритроцити птахів, амфібій, сперматозоїди). Розподіл пор на поверхні ядра також нерівномірний. Часто можна спостерігати їх скупчення, що також пов’язане з функціональною активністю ядра. Функції ядерної оболонки. 1.Розмежування вмісту ядра від цитоплазми, а, значить, розподіл процесів зберігання інформації і її транскрипції від трансляції — кінцевої її реалізації. Таке розмежування очевидно спрямоване на більш надійне збереження генетичного гомеостазу — первинної умови збереження виду. 2. Здійснення ядерно-цитоплазматичного обміну. Існує кілька шляхів транспорту речовин із ядра в цитоплазму і навпаки. 1. Транспорт через обидві ядерні мембрани. 2. Інвагінація внутрішньої ядерної мембрани з утворенням бульбашки, що переходить далі в цистерни ЕР. 3. Транспорт через внутрішню мембрану з наступним утворенням і відщепленням бульбашки на зовнішній мембрані. 4. Транспорт через порові комплекси — основний вид транспорту всіх мікро- та макромолекул. При цьому транспорт РНК через ПК супроводжується процесингом — кінцевим дозріванням про-іРНК в зрілу іРНК. Цей процес активний: йде за участі комплексу ферментів і енергії АТФ. Необхідно відзначити, що перенесення речовин з ядра в цитоплазму і шляхом від’єднання мембран ядра, є також свідченням рециркуляційного потоку мембран в клітині. Так, відщеплення везикул із ядерної мембрани, мається на увазі їх вбудова, але уже за рахунок везикул ЕР, АГ, ЦМ. 3-тя функція ядерної оболонки — структурна. За допомогою фіброзного шару ядерної оболонки, а також особливих гранул діаметром 25 нм (пристінкових гранул), нитки хроматину приєднуються до ядерної оболонки. Таким чином, за допомогою ядерної оболонки підтримується певна специфічна архітектоніка (розміщення) хромосом в інтерфазному ядрі. В місцях сполучення пристінкового хроматину є точки реплікації хромосом. Отже, ядерна оболонка відіграє певну роль в регуляції реплікації ДНК. 4-та функція — у нижчих еукаріот, у яких має місце закритий мітоз, тобто без руйнування ядерної оболонки, остання бере участь в розподілі редуплікованих хромосом до полюсів, так як це відбувається при поділі прокаріот. Читайте також:
|
||||||||
|