• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Програма складена відповідно до вимог підготовки та перепідготовки фахівців зі спеціальності 6.14.0102 – «Побутове обслуговування» дисципліни – «Товарознавство».

Предметом навчальної дисципліни «Товарознавство» є товари на всіх етапах життєвого циклу, їх споживча цінність та закономірності формування асортименту і вимог до якості.

Мета вивченнядисципліни«Товарознавство» – формування у студентів знань про науково-теоретичні основи товарознавства та споживчі властивості продукції, які зумовлюють її споживчу цінність і здатність задовольняти потреби споживача.

Основними завданнями навчальної дисципліни «Товарознавство» є:

— формування принципів і методів вивчення товарознавства;

— визначення основних властивостей, які становлять споживчу цінність товарів;

— вивчення класифікації і кодування товарів;

— вивчення основних видів, асортименту та властивостей продукції виробничо-технічного призначення;

— вивчення сфер використання товарів і їх взаємозамінності;

— вивчення умов і правил упаковки, маркування, кодування, збереження і транспортування продукції;

— вивчення інформаційного забезпечення товароруху від виробника до споживача.

Як результат вивчення курсу «Товарознавство» студенти повинні:

— набути теоретичні знання і практичні навики визначення споживчих потреб населення щодо промислових товарів;

— мати чітку уяву про сферу виробництва та визначення споживчої якості промислових товарів;

— вміти формувати споживчі властивості та асортимент товарів та самостійно виконувати розроблення необхідних нормативних документів;

— володіти практичними навичками побудови споживчих вимог до якості товарів;

— володіти практичними навичками проведення товарної експертизи на всіх етапах життєвого циклу продукції.

Місце навчальної дисципліни «Товарознавство» в системі професійної підготовки фахівця. Навчальним планом спеціальності «Побутове обслуговування» по курсу «Товарознавство» передбачено 108 год. аудиторної і самостійної роботи, в тому числі: 34 годин лекцій, 34 практичних занять та 40 годин самостійної роботи студентів.

Дисципліна тісно пов'язана в теоретико-методологічному і методичному відношенні з такими спеціальними дисциплінами навчального плану: матеріалознавство; системи сервісних технологій; логістика; маркетинг у сфері послуг; організація сервісної діяльності; управління якістю послуг; стандартизація, сертифікація і метрологія.

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «тОВАРОЗНАВСТВО»

Таблиця 1

Структура курсу навчальної дисципліни

таблиця 2

Характеристика навчальної дисципліни

таблиця 3

Структура залікових кредитів дисципліни

Продовження табл. 3

Тема 1: ТОВАРОЗНАВСТВО — НАУКА ПРО ТОВАР

Будь-яка наука й навчальна дисципліна починаються з визначення основних понять, що використовуються у ній. У даному курсі такими поняттями є продукція, товар і товарознавство. У наступних розділах теоретичного курсу, а також в окремих розділах товарознавства продовольчих і непродовольчих товарів розглядаються й інші основні поняття, терміни і їхні визначення. Однак спочатку необхідно розглянути саме ці основні терміни.

Продукція — матеріальний або нематеріальний результат діяльності, призначений для задоволення реальних або потенційних потреб.

Отже, продукції властиві дві основні особливості: по-перше, вона повинна бути зроблена, а по-друге, повинна задовольняти чиїсь потреби (повинна бути комусь потрібна). При цьому діяльність по виготовленню продукції варто розуміти в широкому значені. Це не тільки людська діяльність, але й життєдіяльність біологічних об'єктів.

Таке розуміння дозволяє віднести до продукції не тільки хліб, консерви, тканини, одяг і інші готові вироби або напівфабрикати, сировину й комплектуючі вироби, але й продукцію природного походженні, що є результатом життєдіяльності біооб'єктів і праці людини щодо їхнього збору, вилову, полюванню, видобутку й т.п. Так, до продукції відносяться дикоростучі плоди, овочі, гриби, м'ясо диких тваринних, річкова й океанічна риба тощо.

Продукція стає товаром, коли вона є об'єктом купівлі-продажу (комерційної діяльності). Вирощені садові або зібрані дикоростучі плоди, використані для цілей особистого споживання, – продукція, а не товар, і тільки на ринку вона перетворюються у товар.

Товар — матеріальна продукція, призначена для купівлі – продажу.

Таким чином, товар є одним з головних об'єктів комерційної діяльності. До інших об'єктів можна віднести послуги, цінні папери, гроші, продукцію інтелектуальної праці, які є нематеріальною продукцією.

Товар – складне поняття й не менш складний матеріальний об'єкт, що володіє певними споживчими властивостями. Тому він є об'єктом особливої науки й навчальної дисципліни – товарознавства. Існує безліч визначень терміна «товарознавство». Але найбільш повним можна вважати наступне.

Товарознавство — наукова дисципліна, яка системно вив­чає товари на всіх етапах життєвого циклу, методи пізнання їх споживчої вартості (цінності), закономірності формування асортименту та вимог до якості для забезпечення ефективності їх виробництва, обігу та споживання.

Термін «товарознавство» складається із двох слів: «товар» і «знати». отже, у цьому розумінні товарознавство – знання про товари.

Дійсно, товари задовольняють різноманітні життєві потреби людини, деякі з них вона використовує протягом усього життя, іноді навіть не догадуючись про їхні чудові властивості. Наприклад, ряд харчових продуктів знаходить широке застосування в народній і традиційній медицині для профілактики й лікування різних захворювань.

Повсякденне споживання товарів створює невірне уявлення про те, що фахівцям і споживачам знання про товар потрібні не більш, ніж на вузькопрактичному життєвому рівні. Наукові основи товарознавства, що базуються на знанні фундаментальних дисциплін – хімії, фізики, біології, заперечуються. Подібне враження оманне, тому що робота з товарами вимагає професійних, постійно оновлюючих теоретичних знань, що й становить одну з основних завдань товарознавства.

Ці знання необхідні як технологам підприємств-виробників, товарознавцям промислових, сільськогосподарських і торговельних організацій, експертам, комерсантам, економістам, бухгалтерам, менеджерам, так і покупцям. Останні одержують знання про товар за допомогою засобів інформації (маркування, реклами, статей, книг і т.п.), тому дуже важливо, щоб засоби масової інформації, як основне джерело, використовували товарознавчі знання про товар.

Об’єктом товарознавства є товари як продукти праці, що задовольняють потреби споживачів та методи їх практичного та теоретичного пізнання.

Суб’єкти товарознавства поділяються на дві групи: перші – це спеціалісти, які здійснюють цю діяльність в межах своїх посадових обов’язків; інші – це споживачі, на задоволення потреб яких і направлена товарознавча діяльність.

Предметом товарознавства є споживна вартість (цінність) товарів, закономірності її прояву і збереження.

Тільки споживна вартість робить продукцію товаром, тому що має здатність – задовольняти конкретні потреби людини. Якщо споживна вартість товару не відповідає реальним запитам споживачів, то він не буде затребуваний, а отже, не буде використаний по призначенню в обумовленій для нього сфері застосування.

Мета товарознавства — вивчення основоположних ха­рактеристик товару, які складають його споживну вартість, а також їх змін на всіх етапах товароруху.

Для досягнення цієї мети товарознавство як наука й навчальна дисципліна повинне вирішувати наступні завдання:

— чітке визначення основних характеристик, що становлять споживну вартість;

— встановлення принципів і методів товарознавства, що обумовлюють його наукові основи;

— систематизація безлічі товарів шляхом раціонального застосування методів класифікації й кодування;

— вивчення властивостей і показників асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торговельної політики організації;

— управління асортиментами організації;

— визначення номенклатури споживних властивостей і показників товарів;

— оцінка якості товарів, у тому числі нових вітчизняних і імпортних;

— виявлення градацій якості й дефектів товарів, причин їхнього виникнення і заходів по попередженню реалізації неякісних товарів;

— визначення кількісних характеристик одиничних екземплярів товарів і товарних партій;

— забезпечення якості й кількості товарів на різних етапах їхнього технологічного циклу;

— встановлення видів товарних втрат, причин їхнього виникнення й розробка заходів по їхньому попередженню або зниженню;

— інформаційне забезпечення руху товарів від виробника до споживача.

Значення товарознавства. Товарознавство відноситься до основних навчальних дисциплін при формуванні професійної компетентності товарознавців, експертів, комерсантів і маркетологів. Крім того, основи товарознавства необхідні бухгалтерам, економістам, менеджерам і технологам, тому що облік, планування товарних ресурсів, аналіз фінансово-господарської діяльності, управління виробництвом і інші види професійної діяльності повинні здійснюватися з урахуванням особливостей товарів, їхніх основних характеристик і можливих змін при транспортуванні, зберіганні й реалізації.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VII. ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА
3. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
4. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
6. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
7. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
8. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
9. Аудит, його мета та завдання
10. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
11. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
12. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації

Переглядів: 1742