МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тема 2: СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ТА ЇХ КОДУВАННЯ
Товари як об'єкти товарознавчої діяльності мають чотири основні характеристики; асортиментну, якісну, кількісну та вартісну. Перші три характеристики, які можна назвати товарознавчими, задовольняють реальні потреби людини (фізіологічні, соціальні, психологічні й ін.), визначаючи споживчу вартість товару. Завдяки, цим характеристикам продукція здобуває корисність для певних сегментів споживачів і стає товаром. Таким чином, споживча вартість товарів виступає мірою їхньої корисності й проявляється через основні товарознавчі характеристики. Характеристика товару — цесукупність його відмітних властивостей, ознак. Виходячи із цього визначення, можна сформулювати основні товарознавчі характеристики товарів. Асортиментна характеристика товарів — сукупність відмінних видових властивостей і ознак товарів, що визначають їх функціональне та/або соціальне призначення.Така характеристика включає групу, підгрупу, вид, різновид, найменування, торговельну марку й установлює принципові відмінності одного, виду або найменування товару від іншого. Якісна характеристика товарів — сукупність внутрішньовидових споживчих властивостей, що володіють здатністю задовольняти різноманітні потреби.Ця характеристика товарів тісно пов'язана з асортиментною, тому що їм обом властиве загальна споживча властивість – призначення. Якісна характеристика відрізняється від асортиментної більшою повнотою споживчих властивостей, серед яких важливе місце займають безпека й екологічність. Кількісна характеристика товарів — сукупність певних внутрішньовидових властивостей, виражених за допомогою фізичних величин і одиниць їхнього виміру. Ці характеристики задовольняють потреби в товарах певних розмірів і найчастіше при створенні споживчих переваг менш значимі, ніж асортиментна і якісна. Виключення становлять лише розмірні характеристики, що застосовуються при оцінці якості. Класифікація товару — розподіл множини об'єктів на підмножини за схожістю чи відмінністю відповідно до прийнятих методів. Об'єкт — елемент чисельності, що класифікується. Класифікаційна ознака товару — об'єктивна особливість товару, що використовується як основа для впорядкування розподілу товарів на незалежні один від одного підрозділи або такі, що перебувають в логічній послідовності і супідрядності. Ознаки, які найчастіше застосовуються серед безлічі інших: призначення; сировинний; технологічний; конструкторський; рецептурний; компонентний; структурний. Методи класифікації — сукупність прийомів (способів) розподілу множини об'єктів, планомірний підхід до їх розподілу на підмножини. Розрізняють два основних методи класифікації: ієрархічний та фасетний. 1. Ієрархічний — характеризується послідовним розподілом заданої кількості об'єктів на підпорядковані множини (рис. 2). 2. Фасетний передбачає паралельний розподіл великої кількості об'єктів за однією ознакою на окремі незалежні один від одного підрозділи (групи) — фасети. Товари можуть класифікуватися за рядом ознак основною з яких є призначення. За призначенням усі товари діляться на роди (рис.4): 1. Споживчі товари — призначені для індивідуальних споживачів та для особистого користування. 2. Товари промислового призначення — призначені для виробництва інших товарів і створюють сировинне та технологічне забезпечення. 3. Організаційно-технічні товари — призначені для покращення організації адміністративно-управлінської діяльності.
Кожен рід товарів підрозділяється на класи. Рід споживчих товарів ділиться на три класи: 1) продовольчі (або харчові продукти); 2) непродовольчі; 3) медичні. Класи в залежності від сировини та призначення діляться на підкласи, групи, підгрупи, види, різновиди. Різновиди складаються безпосередньо з найменувань товарів – це товари одного виду, що відрізняються від товару того ж виду назвою та індивідуальними особливостями (матеріалом, конструкцією, технологією). Найменування може бути номінальним і марочним. Номінальне – має загальну назву товару, який може бути виготовлений різними виробниками. Марочне найменування – індивідуальна назва товару, яку дає їй виробник (наприклад, торт «Київський», ігристе вино «Абрау Дюрсо»). Кодування товарів — присвоювання товарам умовних позначень у вигляді цифрового, буквено-цифрового та штрихового коду для їх ідентифікації. Мета кодування — систематизування об'єктів через їх ідентифікацію, ранжування і присвоєння умовного позначення (коду), за яким можна знайти та розпізнати будь-який об'єкт серед багатьох інших. Необхідність кодування товарів існувала давно, а особливо стала актуальною в останні десятиліття, що пов’язано з впровадженням ЕОМ, яке дало змогу налагодити ефективну АСУ. Кодування здійснюється на основі певних правил та методів. Правила кодування: 1. Код повинен мати певну структуру побудови. 2. Код може бути виражений за допомогою різноманітних завчасно обумовлених знаків. 3. Код повинен сприяти упорядковуванню об'єктів. Структура коду – умовне визначення складу і послідовності розміщення знаків в ньому. Структура коду складається з алфавіту, основи, розряду і довжини. Алфавіт коду – система знаків, прийнятих для утворення коду. В якості алфавіту найчастіше використовують цифри, букви, їх поєднання та штрихи. Основа коду – число знаків в алфавіті коду. Розряд коду – позиція (послідовність розташування) знаків в коді. Довжина коду – число знаків в коді без врахування пробілів. Наприклад, 54 3121 1211 Алфавіт коду – цифровий. Має три розряди (54; 3121 та 1211). Перший розряд (54) зазвичай означає країну, або промисловість. Основа – 12 знаків, а довжина – 10 (без пробілів). В структуру коду, для виключення помилки, зазвичай вводять контрольне число, яке використовується для перевірки запису коду (як правило це остання цифра). Кодування товарів здійснюється декількома способами, що є різновидами методів кодування: порядковий, серійно порядковий, послідовний та паралельний. Два останні методи тісно пов’язані з методами класифікації (ієрархічним та фасетним). Методи класифікації і кодування спільно застосовуються у класифікаторах, хоч сфера їх використання значно ширша. Класифікація і кодування товарів відображені в сучасних класифікаторах. Класифікатор — офіційний документ, який являє собою систематизований перелік найменувань і кодів класифікаційних групувань і (чи) об'єктів класифікації. Класифікатори підрозділяються на категорії, виділяють: державний, галузевий та класифікатор підприємства. Штриховий код товару (ШК) — комбінація послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами. Призначений для автоматизованої ідентифікації товару та іншої інформації. Структура ШК: Перші 2 (іноді 3) цифри означають код країни, де знаходиться підприємство-виробник. 3-5 цифра – код виробника, присвоєний централізовано державою конкретному підприємству виробнику. 6-7 (6-12 при ЕАN-13) цифра – інформація про товар, присвоюється підприємством-виробником самостійно у вигляді реєстраційного номера в рамках свого підприємства. 8-13 цифра (при ЕАN-14) – інформація про упакування товару. Останні цифри (8, 13 або 14) – контрольне число, визначається послідовністю арифметичних дій, для перевірки правильності зчитування коду сканером.
Читайте також:
|
||||||||
|