![]()
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття колективного і трудового договору.У переважній більшості трудові відносини виникають на основі особливого юридичного факту — трудового договору. Трудовий договір— це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації, у відповідності з яким працівник зобов'язується виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутріш-ньому трудовому розпорядку, а власник зобов'язується виплачувати працівнику заробітну платню і забезпечувати необхідні умови праці. Сторони (учасники) трудового договору: 1) працівник.Для того, щоб укласти трудовий договір, особа повинна володіти трудовою правоздатністю і дієздатністю (право-суб'єктністю). Трудова правосуб'єктність по своєму характеру відрізняється від цивільної правосуб'єктності. Вона має інші вікові межі: виникає з досягненням віку 16 років. У виняткових випадках за згодою одного з батьків (усиновителей) або опікуна допускається Трудовою правосуб'єктністю можуть володіти особи, визнані у зв'язку з душевною хворобою або недоумством недієздатними; 2) роботодавець.Як особа, що надає роботу, може виступати власник засобів виробництва — юридична особа (підприємство, устано-ва, організація) або уповноважений власником орган. Роботодавцем може бути і фізична особа — наприклад, підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, особа, що наймає хатню робітницю, гувернантку. Зміст трудового договорускладають умови, по яких досягнуто угоди між працівником і роботодавцем. Умови розділяють на дві групи: 1) необхідні (обов'язкові)умови, без яких трудовий договір немов-ливий. Такі — місце роботи, трудова функція (тобто певна робота, яку виконуватиме працівник), дата початку роботи, оплата праці; 2) додаткові (факультативні)умови. Дана група умов стає обов'язковою тільки при включенні їх в трудовий договір. Інакше кажучи, трудовий договір може бути складений і без додаткових умов. Такі, наприклад, випробувальний термін при прийомі на роботу, робота на умовах неповного робочого часу, пільги і послуги з соціального забезпе-чення і т.д. Умови трудового договору не повинні погіршувати положення працівника в порівнянні з чинним законодавством. У противному випадку такий договір визнається недійсним. Трудовий договір може складатися на: —невизначений термін (безстроковий договір); —певний термін; —на час виконання певної роботи. Трудовий договір, роботодавцем в якому виступає фізична особа, повинен бути зареєстрований в державній службі зайнятості. Особливістю трудового права є те, що в ньому одним з джерел правових норм, разом із законами і підзаконними актами, виступає колективний договір. Колективний договір— це угода між роботодавцем і профспілко-вим органом (або представниками трудового колективу), що містить правові норми з питань оплати праці, інших соціальних і трудових прав працівників. Колективний договір — це локальний правовий акт, що діє в межах організації, де він прийнятий, протягом встановленого терміну. Колективні договори підлягають реєстрації органами виконавчої вла-ди. Колективний договір полягає на основі чинного законодавства. Тому не допускається укладення угод, погіршуючих положення працівників в порівнянні із законодавством. У колективному договорі встановлюються взаємні обов’язки пра-цівників і роботодавця по регулюванню виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема, зміст колективного договору включає: 1) зміни в організації виробництва і праці; 2) заходи по забезпеченню продуктивної зайнятості; 3) нормування і оплату праці (розміри заробітної платні і інших виплат); 4) встановлення гарантій, компенсацій, пільг; 5) форми участі трудового колективу у формуванні, розподіленні, використанні прибутку (якщо це передбачено статутом організації); 6) режим роботи; 7) умови і охорону праці; 8) забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організацію оздоровлення і відпочинку працівників і ряд інших заходів.
Працівник має право розірвати безстроковий трудовий договір, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні. При цьомупрацівник не зобов'язаний давати які-небудь пояснення свого рішення. У ряді випадків роботтодавець зобов'язаний розірвати трудовий договір в строк, про який просить працівник (як правило, до закінчення двох тижнів). Ці випадки наступні: 1) переїзд на нове місце проживання; 2) переведення чоловіка/дружини працівника на роботу в іншу місцевість; 3) вступ до учбового закладу; 4) неможливість проживання в даній місцевості (за медичними показниками, документально підтвердженими); 5) вагітність; 6) догляд за дитиною, за хворим членом сім'ї або інвалідом 1 групи; 7) вихід на пенсію; 8) прийом на роботу за конкурсом. Разом з тим, якщо працівник не залишив роботи після закінчення терміну попередження про звільнення і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не має права його звільнити. Виняток становить випадок, коли на це місце вже запрошений інший працівник. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника оформ-ляється наказом по підприємству, установі, організації. У трудовій книжці робиться відповідний запис. З працівником повинен бути проведений повний розрахунок. Читайте також:
|
||||||||
|