Процеси організаційної трансформації

Із змінами у розміщенні виробництва РГК пов'язаний процес зміни форм регіональної органна цього виробництва. Серед них найбільше значення мають регіональне зосередження, регіональна інтеграція та територіальна поляризація промислового виробництва.

Регіональне зосередження промислового виробництва означає не тільки розміщення його у певному регіоні, але й зростання його частки у певній (по відношенню дорегіону) суперсистемі.

Під регіональною інтеграцією виробництва ми розуміємо взаємодію тавзаємозв'язки у певному регіоні економічних об'єктів, завдяки чому у РГК з'являються нові суттєві властивості, які і свідчать про йогоформування.

Ринкові зміни у регіональній організації виробництва обумовлюються також територіальною поляризацією виробництва, тобто виникненням економічних полюсів та спеціалізованих виробничих центрів. Для формування перших важливими факторами є наявність висококваліфікованих кадрів, університету і/або транспортного вузла, великих підприємств обробної промисловості тощо. Формування других найчастіше обумовлене якимось одним винятково важливим чинником, наприклад запасами мінерально-сировинних ресурсів.

Значний інтерес у нових умовах господарювання представляє процес поляризованого розвитку РГК. Він означає передусім поглиблення інноваційного та інвестиційного розриву між центром (економічними полюсами) і периферією (відсталими районами). Основною його рушійною силою є те, що концентрація інновацій та інвестицій у економічних полюсах дозволяє, ефективніше використовувати інноваційні та інвестиційні ресурси, оскільки створює так званий ефект Перру [Перру, 1999].

Зміна комплексності РГК обов'язково позначається на процесі зміни ефективності й конкурентоспроможності виробництва. Зміни в бік збалансованої галузевої (секторальної) структури РГК слід розглядати як основу підвищення ефективності його виробництва.

Вплив же на ефективність виробництва структурно-територіальних змін прослідкувати важче, хоча багато дослідників відмічають ефекти від регіональної інтеграції виробництва та поляризації економічного простору.

Ефект від регіональної інтеграції виробництва виникає завдяки використанню спільних ресурсів, розвитку внутрішньорегіональних виробничих зв'язків тощо. З формуванням регіональних ринків у повній мірі буде використано потенціал не лише вертикальних, але й горизонтальних зв'язків.

Неабияке значення має і поляризаційний (індукований) ефект Перру, який виникає внаслідок індукованого впливу інновацій на розвиток економічних полюсів, їх близького оточення та периферії.

Для підвищення конкурентоспроможності виробництва РГК важливе значення має поєднання промислових полюсів і периферії у вигляді регіональних виробничо-інноваційних систем. Останні спроможні виробляти чимало зразків продукції світового рівня. Поодинці ж підприємства, економічні центри не в змозі подолати системну кризу, що супроводжує ринкові перетворення, і вийти на необхідний рівень конкурентоспроможності виробництва.

Критерії комплексності, ефективності й конкурентоспроможності виробництва є основними у процесі переходу РГК на траєкторію стійкого розвитку. Дуже важливими є також соціальні та екологічні критерії, які передбачають оптимальну зайнятість населення у виробничій сфері та мінімізацію негативного впливу виробництва на довкілля тощо.

Стійкість РГК- це його спроможність повертатися до збалансованого стану за рахунок нагромадження власного потенціалу після відхилення, викликаного негативним впливом зовнішніх та внутрішніх факторів.

Матеріальну основу порушення рівноваги між окремими елементами й підсистемами РГК складає невідповідність між реальними витратами та одержаними результатами від виробничої діяльності РГК.

Для стійкого розвитку РГК важливі, передусім, три складові: стримування дестабілізуючих факторів, наприклад дисбалансу попиту й пропозиції на найважливіші види продукції; достатній трансформаційний потенціал підсистем комплексу; здатність їх до саморозвитку.

Оптимізація траєкторії розвитку РГК може базуватися на різних теоретичних підходах:

■ лінійних стадій росту;

■ структурних перетворень;

■ теорії, що пояснює слабкий розвиток окремих регіонів пануванням "багатих територій";

■ неокласичної контрреволюції (на основі ідей вільного ринку);

■ нової теорії економічного росту, яка базується на концепції ендогенного зростання - постійне збільшення виробництва в РГК на основі інноваційно-інвестиційної діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Процеси функціональної трансформації	\|	Процеси управлінської трансформації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.