Концентрація полімеру більшості товарних синтетичних латексів лежить в межах 40…60%.
Для багатьох призначень низька концентрація полімеру в латексі, і як наслідок низька в’язкість латексу, призводить до технологічних ускладнень при переробці: осідання інгредієнтів латексних композицій, нестабільність піни при виробництві піногуми, необхідність збільшення кількості шарів при нанесенні покриття і т. д. Крім того, транспортування та зберігання латексів з низькою концентрацією полімеру економічно невигідне. З іншого боку, збільшення концентрації полімеру в синтетичних латексах більше 50%, як правило, пов’язано з стрибкоподібним зростанням в’язкості (рис. 1.3., крива 1), що призводить до отримання пастоподібного продукту, переробка якого стає неможливою. Для отримання синтетичних латексів з вмістом полімеру 58…66% (рис. 1.3., крива 2) застосовують спеціальні технологічні прийоми, що забезпечують отримання латексу з крупними розмірами часток та високою полідисперсністю (агломерація часток заморожуванням, агломерація під механічним впливом, дрібне введення мономерів)[3, с.99…104].
В синтетичних латексах вміст полімеру, як правило, не перевищує 58…60%. Не дивлячись на відносно великі розміри часток синтетичних латексів, концентрування їх до більш високої концентрації полімеру викликає значні складності через високий вміст емульгатора та пов’язані з цим високою в’язкістю та підвищеним піноутворенням.
Вміст полімеру в товарних натуральних латексах залежить від методу концентрування, але зазвичай лежить в межах 58…66%.
Рис.1.3. Залежність в’язкості від вмісту сухої речовини латексів з різним середнім розміром частинок:1-100нм; 2-350нм
На базі даних про фундаментальні характеристики латексів (розділи 1.1.1. … 1.1.5.) нижче приводяться дані про можливі шляхи направленого регулювання найважливіших в практичному відношенні колоїдних властивостей латексу, деякі технологічні властивості латексу при їх переробці.