Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Засоби забезпечення належної експедиційної діяльності

 

Для здійснення належної діяльності експедитор повинен запобігти заходів щодо забезпечення відшкодування можливих збитків в наслідок тих чи інших дій. З цього приводу експедитор перш за все здійснює страхування вантажу по письмовому дорученню замовника. Страхування здійснюється на підставі діючого законодавства України і на умовах, зазначених у полісі страхової фірми. Крім того, страхування відповідальності експедитора є обов'язковою умовою при використанні мультимодального транспортного коносамента FIATA (FBL) та деяких інших документів FIATA.

Варто усвідомити, що якщо страхування вантажів на випадок їхньої втрати чи ушкодження здійснюється експедитором з доручення замовника, то страхування відповідальності експедитора, тобто випадків неналежного виконання експедитором своїх обов'язків (помилок і недоглядів), що спричинили матеріальний збиток, здійснюється в більшості випадків за бажанням експедитора.

Виключенням є установлене FIATA правило про обов'язкове страхування відповідальності експедитора при використанні їм мультимодального транспортного коносаменту FBL, оскільки, видаючи FBL, експедитор приймає на себе відповідальність за дії своїх службовців, агентів і інших осіб, послугами яких він користається для виконання договору транспортної експедиції.

Умови страхування, ліміти відповідальності і розмір страхової премії визначаються договором між страхувальником і страховиком.

Умови страхування можуть містити в собі як комплексне страхування відповідальності експедиторів, що включає в себе страхування всіх організованих їми перевезень вантажів, за весь період страхування (звичайно 1 рік), так і страхування конкретного замовлення на експедирування вантажів.

Загальні Умови і стосовні до них договори й інші документи регулюються чинним законодавством України. Усі можливі суперечки і розбіжності в зв'язку з виконанням договору транспортної експедиції і дійсних Умов сторони розв’язують шляхом переговорів.

При недосягненні угоди по спірних питаннях вони виносяться на розсуд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його Регламенту (Україна, м. Київ).

У випадку недосягнення домовленості про місце розгляду спорів, вони розглядаються за загальними правилами відповідно до чинного законодавства України, якщо позивачем є українська сторона.

Питання про юрисдикцію не вимагає коментарів, оскільки юрисдикція ЗУ визначається їх територіальним розміщенням і договірним характером. Деяку недооцінку на практиці викликає арбітражне застереження.

Наявність точного арбітражного застереження в міжнародних договорах чомусь часто залишається поза межами уваги керівників експедиторських фірм, хоча очевидно, що при виникненні спірного випадку з закордонним партнером набагато зручніше мати заздалегідь обґрунтоване й виважене відповідно місцезнаходженню й праву, що застосовуватиметься, арбітражне застереження.

При розгляді спорів, що виникають у зв'язку з порушеннями умов договору транспортної експедиції, формальна сторона, тобто внесення в договір правильно сформульованих положень, часто є визначальною для прийняття справи до арбітражного розгляду.

Тому в ч. 2, п. 8.2. ЗУ дане формулювання арбітражного застереження, що рекомендується Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України. Однак, сторони можуть обрати й інші арбітражні суди, дотримуючи при цьому визначеність і конкретність вибору.

Вибір і застосування права тієї чи іншої країни при розв'язанні конфліктних питань є одним із принципових аспектів правовідносин, що виникають у міжнародному транспортному експедируванні, агентуванні суден і торговому мореплаванні в цілому. Дана обставина зв'язана з тим, що національні законодавства різних країн найчастіше по-різному трактують ті самі аспекти правових відносин. У зв'язку з цим у світовій практиці при здійсненні даних видів діяльності найбільше поширення одержав принцип, відповідно до якого сторони, при укладанні договору, самостійно визначають по праву якої країни й у якому суді здійснювати розв'язання спорів, яких не було усунено шляхом переговорів. Аналогічна позиція прийнята й у Кодексі торгового мореплавання України (КТМУ), Стаття 8 якого остаточне рішення про вибір права і суду з розв'язання виникаючих суперечок відносить до угоди сторін. Такий підхід представляється найбільш прийнятним, оскільки найкраще відповідає інтересам сторін і сприяє всебічному і найбільш повному й об'єктивному розв'язанню виникаючих суперечок. У той же час, варто визнати, що існують розбіжності по даній позиції в КТМУ і Законі про зовнішньоекономічну діяльність в Україні. Останній, зокрема вимагає розгляду усіх виникаючих суперечок по зовнішньоекономічній діяльності, а торгове мореплавання саме і відноситься до цієї сфери, по українському праву й в українському суді чи арбітражі.. Аналогічні положення іноді присутні й у законодавстві інших країн, зокрема, наприклад, у Чехії. Дана обставина дуже часто приводить до виникнення протиріч і конфліктних ситуацій між державними контролюючими органами, які керуються загальним законодавством країни, і суб'єктами господарювання, здійснюючими конкретні види сервісної діяльності. Конфліктні ситуації виникають навіть незважаючи на наявність у КТМУ вказівки на сферу застосування загальних принципів законодавства України – до правових відносин, що не урегульовані Кодексом.

Правомірність і необхідність угоди сторін про вибір права і місця розглядання спорів (пророгаційна угода) випливає з того, що практика розгляду спорів в судах різних країн не є однаковою. Між іншим, національне право деяких країн, до їхнього числа відноситься й Україна, не визнає правотворчої функції за судовими й арбітражними рішеннями. Тому, знаючи досвід судових і арбітражних розглядів в тій чи іншій країні, сторони вибирають відповідно право і місце розгляду спорів, тобто те місце, де найбільш повно з їх точки зору будуть захищені інтереси кожного з них.

 

 

9. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ВЗАЄМИНИ ЕКСПЕДИТОРА З КЛІЄНТУРОЮ

 

 

План лекції

 

 


Читайте також:

  1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
  2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  3. II.1 Програмне забезпечення
  4. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  5. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  6. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  7. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
  8. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
  9. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
  10. V Засоби навчання
  11. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  12. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.




Переглядів: 524

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сфера діяльності експедитора | Економіко-правові відносини експедитора з клієнтурою

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.