Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Умови праці і фактори їх формування. Охорона і безпека праці

Умови праці — це сукупність факторів зовнішнього середовища і виробничих обставин, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці і визначають її працездатність.

Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: вироб­ничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.

Виробничі фактори обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації і автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці і відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля і нервова напруга, робоче по­ложення працівника, темп і монотонність роботи.

Санітарно-гігієнічні фактори — це температура, во­логість, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітленість на робочому місці.

Фактори безпеки передбачають захист працівників від травм, уражень струмом, хімічного і радіаційного забруднення.

Інженерно-психологічні фактори визначають комфорт­ність на робочих місцях, досконалість конструкції техніки, органів управління і засобів контролю за ходом технологіч­ного процесу, зручність обслуговування машин і механізмів.

Естетичні фактори визначають красу виробничого се­редовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці, заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо.

Соціальні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами праців­ника. Під дією цих факторів формується морально-психоло­гічний клімат в колективі.

У відповідності з рекомендаціями Міжнародної органі­зації праці виділяють десять основних груп факторів вироб­ничого середовища, що впливають на працездатність люди­ни і викликають у неї втому:

• фізичне зусилля (пересування або підтримування ван­тажів, зусилля натиску на предмет праці тощо). Розрізняють чотири рівні фізичного зусилля: незначне, середнє, важке і дуже важке;

• нервова напруга (складність розрахунків, висока відпо­відальність, інтелектуальне навантаження, особливі вимоги до якості або точності, небезпека для життя і здоров'я тощо). Виділяють три рівні нервової напруги: незначна, середня, підвищена;

• темп роботи (кількість трудових рухів за одиницю
часу). Розрізняють три рівні: помірний, середній, високий;

• робоче положення (положення тіла людини щодо засо­бів виробництва). Розрізняють чотири види робочого поло­ження: обмежене, незручне, незручно-обмежене і дуже незручне;

• монотонність роботи (багаторазовість повторення одноманітних короткочасних операцій, дій, циклів). Розріз­няють три рівні: незначна, середня, підвищена;

• температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні. Розрізняють п'ять стадій впливу зазначених факторів: незначний, підвищений (знижений), середній, ви­сокий, дуже високий;

• забрудненість повітря (вміст домішок в 1 куб. м або 1 літрі повітря і вплив їх на організм людини). Розрізняють п'ять ступенів забрудненості повітря: незначна, середня, підви­щена, сильна, дуже сильна;

• виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в
децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;

• вібрація, обертання, поштовхи на робочому місці. Розрізняють три рівні значень цих факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;

освітленість у робочій зоні (в люксах). Розрізняють два
рівні значень цього фактора: недостатня і погана або осліп­лююча.

Вивчення умов праці на конкретному підприємстві про­водиться для того, щоб, по-перше, виявити напрямки і шля­хи їх покращання, і по-друге, щоб компенсувати працівни­кам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров'я у грошо­вій або іншій формі (вища заробітна плата, пільги у пенсійно­му забезпеченні, спеціальне харчування, скорочена тривалість робочого часу тощо). Основним завданням вивчення умов праці залишається пошук можливостей створення на робочих місцях нормальних умов для роботи за такими напрямками:

- технічний (створення нової техніки, що забезпечує збе­реження здоров'я і мінімізацію витрат праці);

- технологічний (впровадження нових технологічних ре­жимів, що дозволяють виводити людей із безпосередньо ро­бочих зон);

- організаційний, психофізіологічний і соціальний напрям­ки полягають в оздоровленні виробничого середовища, у підвищенні інтересу до роботи та її результатів;

- естетичний (зміна кольорів, звуків, світла, форм, які засто­совуються у виробництві, і впровадження у них художніх елементів, що позитивно впливає на самопочуття людини на роботі і сприяє підвищенню результативності праці).

Про актуальність цих проблем для сучасної української економіки свідчать такі дані: в промисло­вості України в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працювали 1248,4 тис. осіб, або 30,5% усіх працівників промисловості. У тому числі під впливом підвищеного рівня шуму, інфразвуку, ультразвуку працювали 13,1% працівників; підвищеного рівня вібрації — 2,7%; запи­леності повітря робочої зони, що перевищує гранично допус­тимі концентрації, — 14,8%; загазованості повітря робочої зони, що перевищує гранично допустимі концентрації, — 7,6%; перевищення встановлених нормативів важкості праці — 4,8%; перевищення встановлених нормативів напруженості праці — 3,7%. В результаті 45% загальної кількості праців­ників промисловості (1843,3 тис. осіб) мали пільги та ком­пенсації за роботу в несприятливих умовах, в тому числі: додаткові відпустки — 40,5%; скорочений робочий день — 7,4%; безкоштовне одержання молока або інших продуктів — 24,4%; підвищені тарифні ставки — 10,5%; доплати за умо­ви та інтенсивність праці — 13,1%.

Охорона праці — це здійснення комплексу заходів тех­нічного характеру (огородження небезпечних місць на ви­робництві, впровадження безпечної техніки, зміна технологій з метою ліквідації небезпечних для життя і здоров'я людини робіт) і санітарно-гігієнічних заходів (раціональне освітлення, створення сприятливого мікроклімату у виробничих при­міщеннях тощо), які забезпечують нормальні умови праці.

Техніка безпеки і промсанітарія вивчають умови праці, які можуть стати причиною нещасних випадків, професійних захворювань і виробничого травматизму. Найгострішим питанням охорони праці є боротьба з виробничим травматизмом. Документи Міжнародної організації праці, Кодекс законів про працю України, Закон України "Про охорону праці" в цих питан­нях спрямовані на вивчення і врахування виробничого трав­матизму, забезпечення роботодавцями безпечної праці, відшко­дування збитків потерпілим, профілактику травматизму, за­безпечення працівників інформацією з питань охорони праці й техніки безпеки.

Відповідальність за стан техніки безпеки несуть керівники організації. Управління персоналом обов'язково займається організацією навчан­ня працівників з правил техніки безпеки; це єдина фор­ма навчання, яка є обов'язковою згідно з законом.

Ефективність праці визначається психофізіологічними факторами, тобто фізичними змінами функції організму людини під час трудової діяль­ності. В умовах високої автоматизації виробництва зростає темп роботи, який відповідає режиму машин, вимагаються чіткі і точні рухи з управлін­ня механізмами, швидка реакція сприйняття, напруга зору. Все це може призвести до швидкого стомлення всього організму, загальної апатії пра­цюючого. Щоб запобігти негативному впливу цих факторів потрібно:

- удосконалювати трудові рухи, точно встановлювати їх кількісне та
якісне співвідношення в одиницю часу;

- знизити монотонність роботи на потокових виробництвах шляхом
укріплення трудових прийомів;

- організувати роботу за часовим графіком, що забезпечить ритмічність
її темпу.

Забезпечення умов праці згідно з вимогами законодавства і цілей орга­нізації можливе при скоординованості дій лінійних керівників, спеціалістів служб управління персоналом і працівників.


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  3. VI. ОХОРОНА ФЛОРИ І ФАУНИ
  4. Абіотичні та біотичні фактори.
  5. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
  6. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
  7. Агрегування та факторизація
  8. Адаптація працівників.
  9. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  10. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
  11. Акти з охорони праці в організації.
  12. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.




Переглядів: 558

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Регламентація професійних функцій працівника | Етика ділових відносин в організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.