Поняття і ознаки адміністративних послуг

Поняття послуг загальновідоме з цивільного права. Тому, перш за все, слід відділити адміністративні послуги від інших видів послуг.

О. Люхтергандт вважає, що поняття адміністративних послуг не охоплює речових (наприклад, видача самої ліцензії) і фінансових послуг (видача грошей соціально незахищеним особам), розуміючи при цьому під адміністративними (управлінськими) послугами «позитивні» індивідуальні акти, які приймаються з метою задоволення певних інтересів фізичних або юридичних осіб.

П.2 ст.2 Закону «Про адміністративні послуги» вказує, що його дія не поширюється на суспільні відносини, пов’язані з наданням адміністративних послуг з приводу здійснення державного нагляду (контролю); метрологічного контролю і нагляду; акредитації органів з оцінки відповідності; дізнання, досудового слідства; оперативно-розшукової діяльності; судочинства, виконавчого провадження; нотаріальних дій; виконання покарань; доступу до публічної інформації; застосування законодавства про захист економічної конкуренції; провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею; набуття прав на конкурсних засадах; набуття прав стосовно об’єктів, обмежених у цивільному обігу.

Адміністративна послуга - це державна послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо).

Адміністративна послуга спрямована на забезпечення (юридичне оформлення) умов для реалізації суб’єктивних прав фізичної або юридичної особи, це публічно-службова діяльність адміністративного органу, яка здійснюється за заявою цієї особи.

Відповідно до Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 90-р, адміністративна послуга - це результат здійснення владних повноважень уповноваженим суб'єктом, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо).

Тотожне визначення адміністративної послуги закріплюється в Наказах Міністерства аграрної політики України від 28 березня 2008 р. № 195; Міністерства економіки України від 12 липня 2007 р. № 219; Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 серпня 2007 р. № 49.

Відмінне визначення адміністративних послуг викладається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 № 737 «Про заходи упорядкування державних, у тому числі адміністративних послуг» адміністративна послуга - це державна послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо).

Згідно зі ст. 2 Проекту Адміністративно-процедурного кодексу України (реєстр. № 2789): адміністративна послуга - це прийняття на підставі закону за зверненням конкретної фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення, інших документів, реєстрації тощо).

Тобто бачимо, що законодавцем та різними вченими викладено різне тлумачення категорії «адміністративні послуги», що потребує свого доопрацювання.

У ст.1 Закону «Про адміністративні послуги» від 6 вересня 2012 року термін «адміністративна послуга» вживається як результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.

Адміністративна послуга вказує на наявність правових відносин, що виникають при реалізації суб’єктивних прав фізичної або юридичної особи (за їх заявою) в процесі публічно-владної діяльності адміністративного органу для отримання певного результату.

Аналіз наукових публікацій та нормативно-правової бази дозволив виділити наступні ознаки адміністративних послуг.

1. Адміністративна послуга надається за зверненням приватної фізичної або юридичної особи. Контрольна діяльність (перевірки, ревізії, інспектування тощо) та інша “втручальна” діяльність адміністративного органу не є адміністративними послугами.

Адміністративні послуги надаються лише за безпосередньою ініціативою (заявою) фізичних та юридичних осіб, незалежно від самої форми заяви особи (усна чи письмова) та порядку її отримання органом влади.

І. Коліушко наголошує, що немає значення, чи всі особи зобов'язані звертатися за конкретною адміністративною послугою, як, наприклад, за отриманням загальногромадянського паспорта, чи лише окремі категорії суб'єктів права, як у випадку з отриманням будь-якої ліцензії.

Вважаємо за доцільне не погодитися з тим, що отримання загальногромадянського паспорта є адміністративною послугою. Так, якщо у громадян є законодавчо визначений обов'язок звернутися за певними діями адміністративної системи, а в держави є обов'язок без умовно вчинити ці дії (наприклад, отримання внутрішнього паспорта), то таку дію не варто зараховувати до адміністративних послуг. З іншого боку, якщо у громадянина є право звернутися за певною адміністративною дією, а в держави є право вчинити чи відмовити у вчиненні такої дії, то таку дію можна вважати адміністративною послугою.

2. Імперативність правового регулювання отримання адміністративної послуги. Надання адміністративної послуги можливе лише у випадку, коли є спеціальне правове регулювання порядку надання такої послуги. Вимога особи до органу влади вчинити якісь дії на її користь може розглядатися як адміністративна послуга лише тоді, коли порядок розгляду цієї заяви є чітко регламентованим.

3. Право на отримання особою конкретної адміністративної послуги та відповідне повноваження адміністративного органу має визначатися лише законом. Не можна вимагати від органу влади надати адміністративну послугу, якщо її надання не передбачено законом.

4. Адміністративні послуги надаються визначеним законодавчим органом виконавчої влади або місцевого самоврядування. За загальним правилом, за конкретною адміністративною послугою можна звернутися лише до певного (тільки одного) органу влади, визначеного законом, на відміну від інших видів звернень, які можуть бути розглянуті та вирішені більш широким колом суб'єктів.

5. Адміністративні послуги надаються адміністративними органами і обов’язково через реалізацію владних повноважень. Поняття «адміністративного органу» вживається не тільки у статутному значенні - такими є органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування, - а й у функціональному. Тобто органом може вважатися будь-який суб’єкт (в тому числі установа, організація, підприємство незалежно від форми власності тощо), який на виконання закону чи у порядку делегування здійснює функції державного управління або місцевого самоврядування. Отримати конкретну адміністративну послугу можна, як правило, тільки в одному адміністративному органі. В цьому сенсі адміністративний орган володіє «монополією» на надання такої адміністративної послуги.

6. Надання адміністративних послуг по відповідній процедурі. Для отримання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам необхідно виконати певні вимоги, визначені законом. Результатом надання адміністративної послуги в процедурному значенні є індивідуальний акт типової форми або адміністративним актом буде рішення органу про реєстрацію чи видачу свідоцтва. Адміністративний акт – це рішення або дія адміністративного органу, яким задовольняється звернення особи. Такий адміністративний акт має конкретного адресата - споживача адміністративної послуги, тобто особу, яка звернулася за даною послугою.

В. Авер'янов до обов'язкових ознак адміністративних послуг, крім іншого, зараховує: надання цих послуг спрямоване на створення належних умов для повноцінної реалізації приватними особами належних їм прав та виконання покладених на них обов'язків; приватні особи мають право на свій розсуд (окрім вчинення неправомірних дій) користуватися результатами наданих їм адміністративних послуг.

І дійсно, надання адміністративних послуг пов’язане із забезпеченням умов для реалізації суб’єктивних прав конкретної приватної особи. Найбільш типовими зразками адміністративних послуг є різноманітна діяльність щодо проведення реєстрації, видачі дозволів, ліцензій тощо.

В. Тимощук як другорядну ознаку адміністративних послуг виділяє їх типовість, або ординарність. Ця ознака є особливо актуальною для адміністративних послуг, які можуть надаватися через «універсами послуг», «єдині офіси», де спілкування між адміністративним органом і особою фактично є «документальним» і, як правило, не вимагає особистого контакту з особою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Управління плинністю кадрів в організації	\|	Принципи надання адміністративних послуг

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.