• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи вправ для навчання іноземної мови

На вашу думку, яка з них найважливіша, що забезпечує успішний результат?

Перша фазадуже важлива, вона містить мотив до виконання певної мовленнєвої дії / діяльності, ситуацію мовлення, ролі комунікантів (якщо вправа виконується у формі рольової гри) тощо. Поряд з цим учневі слід пояснити, що він має зробити і як: усно чи письмово, в зошиті чи на дошці, індивідуально, у парах, у групах чи командах.

Друга фаза- факультативна, якщо у зразку виконання є потреба. Можуть використовуватися опори.

Третя фаза- виконання завдання - і є власне вправою.

Четверта фаза- контроль - може співпадати у часі з виконанням, або слідувати за виконанням.

Щоб підібрати необхідні вправи для різних компонентів системи, слід визначити типи і види вправ за певними критеріями, охарактеризувати їх та виявити їх послідовність для формування тих чи інших навичок або вмінь мовлення.

(схема "Типи вправ для навчання ЇМ")

І основний критерій: спрямованість вправи на прийом та видачу інформаціївизначає рецептивні, репродуктивні, рецептивно - репродуктивні вправи, продуктивні та рецептивно - репродуктивні.

В рецептивних вправах учень сприймає вербальну інформацію через зоровий або слуховий канал, а потім, тим чи іншим способом показує, що він впізнає, розрізняє звуки, графеми, граматичні структури і т. д., розуміє усне чи писемне висловлювання.

В репродуктивних вправах учень відтворює повністю або зі змінами сприйнятий ним навчальний матеріал ( звук, слово, речення, текст). Всі репродуктивні вправи є фактично рецептивно - репродуктивними, бо учень спочатку сприймає інформацію від учителя, диктора або з підручника, а вже потім репродукує її частково або повністю.

У продуктивних вправах учень самостійно породжує висловлювання різних рівнів

( від рівня речення до рівня тексту ) в усній або письмовій формі. Якщо продукуванню усного чи писемного висловлювання передує сприймання і розуміння тексту, то вправа рецептивно - продуктивна.

Розглянемо типи вправ за критерієм "комунікативність".

Комунікативні (мовленнєві) вправи розглядаються як спеціально - організована форма спілкування, коли учень реалізує акт мовленнєвої діяльності ЇМ, що вивчається.

В умовно - комунікативних (умовно - мовленнєвих) вправах передбачаються мовленнєві дії учнів у ситуативних умовах. Основні визначальні якості даного типу вправ - наявність мовленнєвого завдання (з'ясувати щось, дати комусь пораду, висловити захоплення і т. п.) і ситуативності. Якщо одна з цих двох ознак відсутня, вправу не можна відносити до умовно - комунікативних.

В не комунікативних (мовних) вправах учні виконують дії з мовним матеріалом поза ситуацією мовлення, зосереджуючи увагу лише на формі.

Завдання:Визначить типи наступних вправ за критерієм «комунікативність».

1. Напишіть по загальному запитанню до кожного речення.

2. Прочитайте записку, яку тобі написали батьки (у записці прохання полити квіти, помити посуд і т. д.).Батьки повернулися: скажи, що ти виконав їхнє завдання.

3. Сьогодні у нас гості. Розпитай, звідки вони, як їх звуть, скільки їм років.
Остання вправа моделює реальну ситуацію, мотивує використання ЇМ з метою
спілкування. Продукт мовлення - діалог - розпитування - вправа комунікативна.
Друга вправа теж ситуативна, але всі речення, що їх говорить учень побудовані за
однаковим зразком, вправа має тренувальний характер - вправа умовно -
комунікативна. В першій вправі в учня немає ніякого мовленнєвого завдання. Увага
зосереджена на порядку слів у запитальному реченні, формі допоміжного дієслова -
вправа не комунікативна.

Характер вправи має відповідати тим навичкам та вмінням, які формуються за їх допомогою. Враховуючи те, практичною метою навчання в школі є спілкування у 4х видах МД, система вправ повинна забезпечити формування навичок та вмінь мовлення. Отже, у системі вправ основне місце повинні посідати умовно -комунікативні та комунікативні вправи. Некомунікативні вправи слід використовувати на етапі тренування. У разі можливості їм слід надавати ігрового характеру і виконувати у формі мовних ігор.

Які ще можуть бути вправи за додатковими критеріями?

За характером виконання: усні і письмові.

За участю рідної мови: одномовні та двомовні.

За функцією в навчальному процесі: тренувальні та контрольні.

За місцем виконання: класні, домашні та лабораторні.Деякі типи вправ підрозділяються на види за критерієм «операція, дія, діяльність, яку повинен виконати учень».

Наприклад, до некомунікативних рецептивних вправ відносяться: сприйняття, впізнавання або розрізнення звуку, графеми лексичної одиниці, граматичної структури. До продуктивних комунікативних вправ: повідомлення факту, опис погоди, розповідь про себе.

Завдання:користуючись таблицею 2 треба визначити, до якого типу відносяться вправи на розширення зразка мовлення, заучування напам'ять.

Існують крім загальної системи вправ такі поняття як система вправ для оволодіння навичками і вміннями аудіювання (говоріння, читання і письма), підсистема вправ для формування «техніки читання» і т. д. Всередині підсистеми ще розрізняють групи вправ спрямовані на оволодіння конкретними навичками (лексичні, орфографічні).

Існує ще поняття «комплекс вправ», що стосується конкретного мовного або мовленнєвого матеріалу, наприклад, комплекс вправ на засвоєння майбутнього часу і т.д.

Як в навчальному процесі з навчання ІМ реалізується принцип вправляння?

Яку структуру має вправа?

За якими критеріями визначаються типи вправ?

Як вони поділяються за цими критеріями?

2. Форми діяльності учнів на уроці. Ігрові форми навчальної діяльності.

Однією з передумов успішного навчання є увага учнів. Недарма К.Д.Ушинський називає увагу тими єдиними дверима, через які дитина років одержує знання. У дітей 6-7 років ще немає стійкої цілеспрямованої уваги. Вони не можуть довго зосереджувати увагу на одній дії. Тому урок повинен бути насичений такими вправами та іграми, що дозволяли б різноманітити види діяльності учнів.

Зростаючий організм дитини потребує рухів. Загальмованій під час уроку руховій енергії дітей потрібно дати вихід. «Дайте дитині трохи порухатись і вона подарує вам знову 10 хвилин уваги, а десять хвилин уваги, якщо ви зумієте ними скористатися, дадуть вам в результаті більше тижня напівсонних занять», - писав К.Д.Ушинський.

Рухливі ігри на уроках іноземної мови підпорядковуються загальній навчальній меті, допомагають розрядити напругу, стимулюють розумову активність учнів.

Велике значення для залучення уваги під час уроку має використання наочних посібників.

Гра – це природний вид діяльності для дітей молодшого шкільного віку.

Ми розглядаємо гру як ситуативно-варіативну вправу, в якій створюється можливість для багаторазового повторення мовного зразку в умовах, максимально наближених до реального спілкування з притаманними їм ознаками – емоційність, спонтанність, цілеспрямованість мовленнєвої дії..

Ігри сприяють виконанню важливих методичних завдань:

- створення психологічної активності дітей до мовленнєвого спілкування;

- забезпечення природної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу;

- тренування учнів у виборі необхідного мовного варіанту, що є підготовкою до ситуативного мовлення.

Яка основна форма виконання вправ на уроках ІМ в початковій школі?

Які методичні завдання виконують ігри?
3. Види ігор у навчанні іноземної мови.

Відповідно шкільної системи навчання ІМ ігри можна поділити так:

1. Підготовчі (сприяють формуванню мовленнєвих навичок):

- граматичні

- лексичні

- фонетичні

- орфографічні.

Більшість ігор підготовчого циклу можуть бути використані як тренувальні вправи на етапі як першого так і подальшого закріплення.

2. Творчі ігри (сприяють розвитку мовленнєвих навичок та вмінь)

- аудитивні

- мовні.

Звичайно, в початкових класах краще всього проводити підготовчі ігри, так як творчі ігри потребують фундаментальної підготовки учнів і можуть використовуватися в позакласній роботі в 3-4 класах.

Гра служить засобом інтенсифікації навчального процесу тільки тоді, коли вона педагогічно і методично цілеспрямована, тобто є засобом навчання ІМ.

Таким чином, використання ігрових вправ на уроках ІМ в початкових класах

а) допомагає учням засвоїти навчальний матеріал, сформувати потрібні навички та вміння;

б) дає змогу уникнути перенапруження учнів та сприяє доброму засвоєнню мовного матеріалу в умовах максимально наближених до природних;

в) створює так звані навчальні ситуації, в яких формуються мовні навички та вміння учнів

На наступних етапах навчання ІМ ігрові вправи поступово ускладнюються, що виявляється в характері навчальних задач, структурі та специфіці гри.

Як форма організації комунікативного мовлення гра може розглядатися в двох аспектах. З одного боку – гра має ряд правил, що в ході гри отримують словесне вираження. В кожній грі ми маємо справу з 1-2 мовними зразками, що повторюються неодноразово. Тому з точки зору організації мовного матеріалу гра – не що інше як мовна вправа. З іншого боку – гра – ситуація, що багаторазово повторюється, бажання допомогти мобілізовує думки та енергію, створює атмосферу емоційної напруги. Мовне спілкування, що включає в себе не тільки мову, але й жести, міміку має яскраво виражену цілеспрямованість і носить вмотивований характер.

В 1 класі гра повинна займати центральне місце на уроці. Вона допомагає учням подолати психологічний бар’єр іншомовного спілкування та одержати віру в свої сили. Вона посильна всім, навіть слабо підготовленим дітям. Завчити 1-2 мовних зразка – це не важко. Більше того, ініціативу та винахідливість може виявити слабко підготовлений учень, що дуже важливо. В той же час не можна допускати, щоб гра перетворилася на самоціль, в гру-розвагу.

Відповідно до рекомендацій МОН молодь спорту та вимог нового Державного стандарту початкової освіти в початкових класах перевага повинна надаватися імітативно-ігровим вправам під час формування мовних та мовленнєвих навичок.

Питання для самоперевірки:

Як в навчальному процесі з навчання ІМ реалізується принцип вправляння?

Яку структуру має вправа?

За якими критеріями визначаються типи вправ?

Як вони поділяються за цими критеріями?

Яка основна форма виконання вправ на уроках ІМ в початковій школі?

Як поділяються ігрові вправи для навчання ІМ учнів молодших класів?

Які сучасні вимоги до використання ігрових вправ під час навчання ІМ в початкових класах?

Читайте також:

1. V Засоби навчання
2. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
3. Адаптації та навчання
4. Акробатичні вправи
5. Акробатичні вправи.
6. Активний метод навчання
7. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
8. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
9. Б. Особливості диференціації навчання у школах Великобританії
10. Багатокрокове прогнозування з перенавчанням нейромережі на кожному кроці прогнозу
11. Бінарні методи навчання.
12. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності

Переглядів: 42739