Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Міжнародної торгівлі

Основні групи представників дикої природи, що є об’єктами

Група Об’єм продаж за рік Коментарі
Примати 25-30 тис. Здебільшого для біомедичних досліджень, а також для зоопарків, цирків, приватних колекцій, в якості домашніх тварин
Птахи 2-5 млн. Головним чином легальна та нелегальна торгівля папугами
Рептилії 2-3 млн. В основному в зоопарки та як домашні тварини, а також для добування шкір (10-15 млн шт. щорічно)
Декоративні риби 500-600 млн. Здебільшого це тропічні морські види, виловлені з використанням заборонених способів, що завдають шкоди іншим тваринам та кораловим рифам
Корали 1000-2000 т Для декорування акваріумів та виготовлення прикрас
Орхідеї 9-10 млн. Близько 10% від обсягів продажів – види, вивезені із дикої природи, іноді під зміненими назвами для того, щоб обійти правила міжнародної торгівлі
Кактуси 7-8 млн. 15% від продажів – із дикої природи

Вторгнення екзотичних видів

Як відомо, географічні ареали багатьох видів обмежені тими чи іншими природними бар’єрами: океанами, пустелями, горами, річками тощо, тому, наприклад ссавці Пн. Америки не можуть подолати Тихий океан і досягнути Гаваїв, а риби із одного африканського озера ніяк не можуть потрапити в сусідні ізольовані озера. Завдяки географічній ізоляції шляхи еволюції видів у кожній частині світу були різними. Коли людина інтродукувала в ці флористичні та фауністичні комплекси чужі види, вона порушила природний хід подій. Інтродукція багатьох видів була обумовлена такими чинниками:

  1. Європейська колонізація (прибуваючи у нові місця поселення в Новій Зеландії, Австралії, Південній Африці і бажаючи зробити околиці звичними для та забезпечити себе традиційними розвагами, зокрема полюванням, європейці завезли туди сотні видів птахів та ссавців).
  2. Декоративне садівництво та сільське господарство. Деякі із видів, що культивуються в нових умовах, „вирвались на волю” і поселились в місцевих угрупованнях.
  3. Випадкове завезення (насіння бур’янів разом із насінням культурних рослин потрапляє в нові місця, пацюки і комахи подорожують на кораблях та літаках і завозяться в інші регіони, збудник хвороб та паразити пересуваються разом із господарями, тощо).

 

Переважна більшість інтродукованих (екзотичних видів) не приживається на нових місцях, оскільки нове середовище не відповідає їхнім потребам.

Інтродукція – процес переселення видів із одних місць в інші, де вони раніше не проживали. Приклад: в Україні в озелененні активно використовується каштан кінський, що не належить до рослин місцевої флори, а був завезений до нас із Балкан.

З часом інтродуковані види (інтродуценти) можуть настільки добре пристосуватися до нових умов існування, що починають становити загрозу місцевим видам, тобто стають інвазійними видами.

Інвазійний вид – заносний вид, який розповсюджується природним шляхом або за допомогою людини і становить значну загрозу для флори і фауни аборигенних екосистем, конкуруючи з місцевими видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів. Інвазійні види збільшують свою чисельність за рахунок корінних, аборигенних видів. Шляхом конкуренції за лімітуючий ресурс такі екзотичні види можуть витіснити аборигенних. Такі види можуть винищувати місцевих до повного їх зникнення, або ж так змінюють місця проживання, що вони стають непридатними для видів-аборигенів.

 

Особливо сильно вплив інвазійних видів може проявитись у водних екосистемах. Дуже вразливими до проникнення інвазійних видів є прісноводні угруповання, оскільки вони є ізольованими місцями проживання видів, котрі не можуть освоїти простори, що оточують водойму. Доволі часто у водойми заради комерційного або спортивного рибальства інтродукують нові види, які через більші розміри або агресивнішу поведінку можуть довести місцеві види риб до зникнення. Крім риб, агресивними екзотичними видами можуть бути рослини та безхребетні. Наприклад, у 1988 році у північноамериканських Великих озерах з’явився молюск Дрейсена поліморфна (вважають, що він був завезений танкерами із Каспійського моря). За два роки у деяких частинах озера Ері чисельність дрейсени досягла 700 000 особин на 1м2, що витіснило місцеві види молюсків. Просуваючись на південь, цей екзотичний вид завдає відчутних економічних збитків рибному господарству, греблям, електростанціям, суднам, спустошує водні угруповання.

Чинником, що пояснює здатність деяких екзотичних видів так легко проникати та домінувати в нових угрупованнях є відсутність у новому середовищі їх природних ворогів, шкідників і паразитів (наприклад, завезені із Європи в Австралію кролі неконтрольовано розмножились і знищили місцеві види рослин тому, що не було природних факторів, які б контролювали їхню чисельність). Крім цього, людина може створити незвичайні умови в навколишньому середовищі, до яких екзотичні види адаптуються легше, ніж місцеві. Наприклад, сильна порушеність ґрунтового покриву, часті випадки пожеж, підвищена освітленість тощо.

 

Інвазійні екзотичні види можуть досягти такої значної чисельності, так розповсюдитись і так інтегруватись в місцеві угруповання, що їх видалення може стати надзвичайно складним і дорогим завданням (клен американський, аброзія полинолиста, стенактис однорічний, жук колорадський, американський білий метелик та ін.).

Поширення хвороб

Для багатьох рідкісних видів хвороби, викликані вірусами, бактеріями, грибами, найпростішими, гельмінтами або паразитичними членистоногими, можуть стати найсильнішою загрозою. Наприклад, остання відома у дикому стані популяція чорноногого тхора у 1987 році була знищена вірусом собачої чумки.

Можна виділити три основні закономірності щодо поширення хвороб:

1. У щільних популяціях тварини більше ризикують заразитися.

І на фрагментованих заповідних територіях, і в зоопарках внаслідок тісного контакту тварин між собою передача збудників досягає високої швидкості.

2. Висока схильність організму до захворювань може бути непрямим результатом руйнування місць проживання.

Якщо внаслідок порушення місць проживання популяція концентрується на невеликій площі – це може призвести до погіршення умов існування, ослаблення тварин, а значить до більшої схильності до хвороб. Зниження стійкості тварин може бути спричинене і соціальними стресами всередині популяції, які виникають в результаті перенаселення.

3. На багатьох заповідних територіях, в зоопарках, в нових сільськогосподарських областях дикі види входять в контакт з новими видами, у тому числі із людиною та домашніми тваринами, з якими в природі вони зустрічаються дуже рідко або взагалі ніколи і обмінюються з ними збудниками.

На початку 90-х років в Національному парку Серенгеті (Танзанія) близько 25% левів загинули від собачої чумки, ймовірно заразившись в результаті контакту з однією або кількома із 30 тис. домашніх собак, що живуть поблизу парку.

Крім цього, стійкі до певного захворювання види можуть бути носіями збудника , котрий становить загрозу для популяцій менш стійких видів. Наприклад, при сумісному утримуванні в зоопарках абсолютно здорові африканські слони можуть передати вірус герпесу азіатським слонам, для яких він є смертельно небезпечним.


Читайте також:

  1. Автомати для комбінованої торгівлі
  2. Антидемпінгове регулювання у світовій торгівлі.
  3. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін
  4. Важливим елементом міжнародної правосуб’єктності держави є її імунітет, що витікає з принципу суверенної рівності держав.
  5. Вибір території, населених пунктів, підприємств торгівлі.
  6. Види міжнародної торгівлі
  7. Види та особливості торгівлі інжиніринговими послугами
  8. Відносно невисокий економічний потенціал Франції, пасивність буржуазії, зумовили відставання країни у завоюванні колоній та зовнішній торгівлі.
  9. ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ НА ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ ЗГІДНО З ТЕОРІЄЮ ПОРІВНЯЛЬНИХ ПЕРЕВАГ
  10. Генеральна угода з по тарифам та торгівлі
  11. Географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами за 2010 рік
  12. Глобалізація міжнародної економіки. Суперечливість процесу глобалізації: прогресивні і негативні наслідки.




Переглядів: 534

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
СКЛАД ІНШИХ ВИТРАТ | Об’єкти природно-заповідного фонду України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.068 сек.