• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Генеральний план м. Києва на період до 2020 року

Проекти генеральних планів Києва (2002-2020 рр.).

Генеральний план м. Києва на період до 2020 року розроблено згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.03.98 № 542. Цим розпорядженням функції замовника комплексу робіт з розробки Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони було покладено на Головкиївархітектуру, головного проектувальника - на ВАТ "Київпроект", а також створено координаційну раду КМДА з організації розробки Генерального плану та робочу групу, яку очолює начальник Головкиївархітектури.

Фактично розробка Генерального плану почалася у 2000 р., після рішення Київради від 23.12.99 р. № 171/673 "Про організацію робіт з розробки Генерального плану м. Києва на новий розрахунковий період", яким Київській міській державній адміністрації доручено активізувати цю роботу та визначений порядок її фінансування.

Відповідно до цього у 2000 р. розроблена Концепція розвитку м. Києва на період до 2020 р., яка була затверджена рішенням Київради № 198/1175 від 01.03.2001р. Генеральний план розвитку м. Києва на період до 2020 р. та проект планування його приміської зони було розроблено у 2001 році та затверджено рішенням Київради № 370/1804 від 28.03.2002 р.

Це четвертий повоєнний Генеральний план м. Києва. На основі попередніх генеральних планів Київ відроджувався з руїн, відбувалось його зростання і становлення у ряду найкрупніших промислових, наукових та культурних центрів Радянського Союзу.

Новий Генеральний план Києва визначає розвиток його у XXI сторіччі як політичного, культурного та духовного центру незалежної України, однієї з найкрупніших держав Європи.

Генеральний план розроблено на підґрунті державної соціально-економічної політики, прогнозних показників соціального та економічного розвитку Києва до 2020 р., визначених Концепцією, комплексі наукових та передпроектних досліджень, виконаних 25-ма науковими та проектними установами, міськими організаціями з урахуванням міських галузевих програм на найближчі п'ять років.

Стратегічна мета розвитку Києва у довгостроковій перспективі, визначена Генеральним планом - це створення високоякісного середовища життєдіяльності населення на основі сталого розвитку міста в нових соціально-економічних умовах та забезпечення виконання Києвом функцій столиці України.

Концепція легалізації знищення Києва

Сталий розвиток Києва визначається як збалансоване функціонування міста, забезпечення економічного зростання і потреб населення з одночасним поліпшенням екологічного стану міського середовища в цілому, а також раціональне використання всіх ресурсів, в тому числі природних, технологічне переоснащення і реструктуризація підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, інженерної інфраструктури міста, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення природних ландшафтів та культурної спадщини.

Реалізація цих напрямків сталого розвитку міста забезпечить досягнення світових стандартів рівня та якості життя населення.

За рішеннями Генерального плану територія м. Києва збільшиться на 60 тис. га (при ущільненні існуючої забудови в цілому на 15%), кількість населення - на 180 тисяч, з яких за рахунок включених у проектні межі населених пунктів - на 137 тисяч, виробництво валової доданої вартості - у 6 разів (річні темпи приросту в середньому за 20-ти річний період - 9%), при випереджуючих темпах його зростання у промисловості (12-14 відсотків), житлова забезпеченість збільшиться до 27 кв. м загальної площі на одну людину (проти 18,7 кв. м у 2000 р.), забезпеченість основними об'єктами соціальної сфери досягне нормативного соціально-гарантованого рівня.

Житлове будівництво передбачається в обсязі 26 млн. кв. м загальної площі, у т. ч. до 2010 р. - 11,0 млн. кв. м, 2011-2020 рр. - 15 млн. кв. м.

Намічена реконструкція існуючого житлового фонду в обсязі 11,8 млн. кв. м загальної площі (4 тисячі будинків), у тому числі 5-ти поверхових першого періоду індустріального домобудування - 4,0 млн. кв. м.

Передбачається організація комплексних сельбищно-промислових, районів за існуючими межами міста загальною потужністю 16,7 млн. кв. м загальної площі: Вишгородського (5,7 млн. кв. м), Гатнівського (5,6 млн. кв. м), Ходосівського (4,1 млн. кв. м), "Чайка" (1,3 млн. кв. м - котеджне та малоповерхове будівництво). Забудова цих районів передбачається після 2010 р. Всього у 2011-2020рр. на цих житлових масивах намічено побудувати 8,0 млн. кв. м загальної площі квартир.

Передбачений Генеральним планом компактний розвиток міста обумовлює необхідність включення у його проектні межі рекреаційних територій (лісів, акваторій водойм та водотоків), земель сільськогосподарського призначення (всього 16,7 тис. га, з яких вилучаються для розміщення всіх видів будівництва 5,0 тис. га, решта - використовується як охоронні зелені зони із збереженням існуючої функції з певними обмеженнями), а також 28 населених пунктів, в їх числі: міста Вишгород та Вишневе, селища міського типу Чабани, Коцюбинське, Козин, села Зазим"є, Погреби (Броварського району), Вишеньки, Гнідин, Проліски (Бориспільського району), Нові та Старі Петрівці, Осещина (Вишгородського району), Гатне, Горенка, Крюківщина, Мощун, Лісники, Новосілки, Петропавлівська та Софіївська Борщагівки, Петрівське, Ходосівка, Хотів (Києво-Святошинського району), Нові Безрадичі, Підгірці, Ппюти, Романків (Обухівського району)

В цілому біля 50% зайнятого населення цих населених пунктів (у деяких - до 80%) працює на підприємствах та установах Києва.

Передбачається збільшення озеленених територій (з 20,3 кв. м до 28,7 кв. м на одну людину), лісопаркових територій (з 133,2 кв. м до 184,5 кв. м на одну людину), площі об'єктів природно-заповідного фонду (з 10,6 тис. га до 17,1 тис. га), територій масового відпочинку (з 41 тис. га до 59 тис. га), ємності курортних зон (з 14,1 тис. місць до 19,4 тис. місць), туристського потоку (з 0,4 млн. осіб до 2,9 млн. осіб).

Розвиток транспортної системи міста передбачений в таких основних напрямках:

виведення транзитного вантажного руху та вантажної роботи за межі міста;

будівництво обхідних залізничних та автомобільних доріг з включенням їх в систему транзитних міжнародних коридорів;

використання залізничного та водного транспорту для міських пасажирських перевезень;

будівництво нових автовокзалів, закриття Центрального автовокзалу та 2-х автостанцій, розташованих в існуючій щільній забудові;

розвиток всіх видів громадського пасажирського транспорту при наданні пріоритетів екологобезпечним: метрополітену та тролейбусу. Кількість ліній метрополітену збільшиться з трьох до п'яти, їх загальна довжина - з 51,7 км до 112,7 км, кількість станцій - з 40 до 86.

Передбачається подальший розвиток інженерної інфраструктури та надання домінуючої ролі при її формуванні екологічним та ресурсозберігаючим чинникам.

Містобудівні рішення Генерального плану спрямовані на поліпшення навколишнього природного середовища: підвищення якості атмосферного повітря та водного басейну (річок Дніпро, Десна, водойм міста), захист від фізичних чинників впливу (електромагнітного та радіологічного), ліквідацію зон екологічного ризику (ліквідація, перебазування та перепрофілювання промислових підприємств та інших об'єктів високих класів небезпеки, захист території від підтоплення, негативних геологічних процесів тощо).

У складі Генерального плану проведено обґрунтування та розроблені пропозиції по організації Столичного округу як окремої адміністративно-територіальної одиниці, який включає м. Київ, 6 міст обласного значення та 12 адміністративних районів Київської області.

У порядку заходів по реалізації Генерального плану м. Києва на період до 2020 року розроблено та затверджено Київрадою:

Комплексну схему транспорту м. Києва на період до 2020 р. - рішення Київради № 433/3009 від 16.06.2005 р.

Програму комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 р. та концепцію формування зелених насаджень в центральній частині міста - рішення Київради № 806/3381 від 19.07.2005 р.

Також розроблено ряд детальних планів території, зокрема по центральній частині міста.

Читайте також:

1. I період – адаптаційний.
2. I. Грецький період (друга половина VII — середина
3. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
4. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
5. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
6. Антропологічна періодизація первісної історії
7. Багатофазний однопівперіодний випрямляч
8. Байки першого періоду творчості (1850-1870 pp.).
9. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни
10. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.
11. Будівельний генеральний план на стадії виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт.
12. Бюджет – загальне поняття, що об’єднує різноманітні фінансові документи, які включають заплановані доходи і державні видатки на відповідний період.

Переглядів: 3793