• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Професійні ролі соціальних працівників та їх класифікації

План

Тема 11. Особливості відносин між соціальними працівниками і клієнтами соціальної роботи

1. Професійні ролі соціальних працівників та їх класифікації.

2. Практичні, посередницькі та адміністративні ролі соціальних працівників.

3. Клієнт соціальної роботи та його соціальне виключення

4. Дискримінація та імпаурмент клієнтів

Під час професійної роботи з окремими клієнтами, сім’ями, групами, громадами соціальні працівники виконують низку ролей. Роль можна визначити як модель поведінки, детерміновану фаховою культурою; як робочу функцію, що передбачає застосування певного підходу; або як низку завдань, виконання яких очікують від працівників. Вона залежить від рівня, на якому діє соціальний працівник (мікро-, мезо- чи макрорівень), теоретичного підґрунтя та моделі роботи. Структура професійної ролі може також визначатися нормативними обов’язками та відповідальністю, які окреслюють статус та посаду працівника, формують стиль поведінки, що відповідає певній соціальній ситуації [1, 2]. На рольовий репертуар соціальних працівників також впливають встановлені у межах кожної країни стандарти та вимоги до таких спеціалістів. Наприклад, Американська рада з навчання соціальній роботі розробила критерії компетентності соціальних працівників загального профілю, які безпосередньо впливають на зміст соціальної роботи, на очікування від поведінки американських соціальних працівників. Ці критерії компетентності такі:

1) виявляти та оцінювати ситуацію, коли вимагається розпочати, посилити, відновити, захистити або довести до логічного завершення стосунки між людьми або соціальними інститутами;

2) оцінювати проблему, поставлену мету і способи її досягнення, вміти розробити план дій, який сприяє відновленню та життєвих ресурсів людини;

3) стимулювати індивіда до розв’язання проблем, уникнення стресів, здатності розвитку;

4) бути посередником між клієнтами та організаціями, структурами, що забезпечують людей ресурсами, послугами і можливостями;

5) ефективно втручатися у процес розв’язання проблем найбільш дискримінованих і вразливих верств населення;

6) сприяти ефективному і гуманному функціонуванню систем, організацій, які забезпечують людей послугами, ресурсами і можливостями;

7) брати активну участь у створенні нових систем послуг, ресурсів і можливостей, враховуючи запити споживачів послуг, прагнути нейтралізувати ті організації, які стали перешкодою для споживачів послуг;

8) оцінювати ступінь втручання і досягнутих змін;

9) постійно оцінювати свій професійний рівень і розвиток шляхом аналізу поведінки і набутих навичок;

10) сприяти вдосконаленню послуг, розвиваючи базу професійних знань і підтримуючи стандарти та етичні норми професії [3].

У літературі по-різному описують та класифікують ролі соціальних працівників. В американській «Енциклопедії соціальної роботи» описано понад 20 різновидів таких ролей [4]. В українській літературі прийнято говорити не про ролі, а про такі функції соціальних працівників:

1) діагностична (оцінювальна) – вивчення, аналіз та оцінка життєвого поля клієнта (групи, громади), оцінка результатів роботи;

2) прогностична – розробка плану розв’язання проблеми;

3) організаторська – діяльність соціального працівника із забезпеченням взаємодії всіх учасників та установ, задіяних до роботи з клієнтом;

4) комунікативна – встановлення, продовження й припинення необхідних професійних контактів, обмін інформацією;

5) правозахисна – використання законів та правових норм для захисту прав і інтересів клієнтів;

6) превентивна – запобігання виникненню життєвих колізій в окремих індивідів і груп ризику;

7) коригуюча – конструктивні зміни в системі життєзабезпечення людини;

8) соціально-економічна – задоволення матеріальних інтересів і потреб незаможних клієнтів, а також інші функції [5].

Проте така класифікація більше описує можливі професійні обов’язки соціальних працівників і напрями, вона не бере до уваги модель поведінки соціального працівника стосовно клієнта, колег по роботі й ширшого суспільства. Ґрунтовний аналіз рольового репертуару соціальних працівників можна знайти в українського фахівця Володимира Сидорова, який виокремлює шість груп ролей, а саме: практичні; посередницькі; управлінські; дослідницькі; сервісні; латентні (приховані) [6]. Усі ролі взаємопов’язані між собою. Під час надання соціальних послуг, соціальний працівник може інтегрувати ці ролі, тобто одночасно виконувати декілька ролей; ролі можуть складатися із додаткових ролей та функцій.

Читайте також:

1. Адаптація працівників.
2. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
3. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
4. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
5. Антагоністичні - критеріальні класифікації надто спрощені, тому дослідники
6. Базові та прикладні класифікації
7. Бюджетна заборгованість із соціальних виплат
8. Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.
9. Вдосконалення соціальної структури і професійно-кваліфікаційного складу працівників
10. Взаємодія слідчих та оперативних працівників податкової міліції ДПС України у протидії легалізації (відмивання) злочинних доходів
11. Види документів за ознаками класифікації та групами
12. Види пенсійних виплат і соціальних послуг.

Переглядів: 8929