• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Метод ефективної ставки процента

Приклад 3.1

Підприємство планує здійснити фінансові вкладення у державні облігації зі строком погашення 2 роки. Облігації можна придбати з дисконтом у 10 %, фіксована ставка процента за облігаціями становить 12 % річних до номіналу зі щоквартальною виплатою доходів. Обсяг фінансових інвестицій дорівнює 90 000 тис. грн; комісійна винагорода фінансового посередника за придбання та зберігання облігацій — 0,5 % їх номінальної вартості (сплачується одночасно з придбанням облігацій). Як альтернатива — підприємство може вкласти зазначену суму коштів у банківський депозит з процентною ставкою 20 % річних (або 5 % за квартал) із щоквартальним нарахуванням доходів.

Проведемо оцінку доцільності інвестиційних вкладень у згадані облігації. Враховуючи базові умови, номінальна вартість облігацій становитиме 100 000 грн; комісійна винагорода фінансового посередника — 500 грн; квартальна сума процентів — 3000 грн (3 % за кожен квартал). У таблиці наведені розрахунки теперішньої вартості майбутніх доходів від здійснення інвестицій.

Отже, розрахунки показують, що вартість інвестиції є від’ємною. Це означає, що вкладення коштів у дані облігації є менш вигідним, ніж альтернативне вкладення на депозитний рахунок.

Охарактеризований метод оцінки інвестицій є універсальним і може використовуватися як для оцінки фінансових, так і реальних інвестицій. Разом з тим його застосування є проблематичним у разі ускладнень із прогнозуванням майбутніх грошових потоків від інвестицій та у разі невизначеності строків, на які вкладаються кошти. За наявності інфляційних очікувань наведені розрахунки слід скоригувати на прогнозний рівень інфляції, зокрема номінальну ставку дохідності в плановому періоді слід привести до реальної (з урахуванням індексу інфляції).

Розрахунок ефективної ставки процента здійснюється як при оцінці доцільності інвестицій, та і при визначенні їх вартості для відображення у фінансовому обліку. При цьому застосовують рі­зні концепції розрахунку ефективної ставки.

Ефективна ставка процента за фінансовими інвестиціями -— це реальна ставка дохідності (рентабельність) інвестиційних вкладень за визначений період. Цей показник характеризує рен­табельність інвестиційних вкладень, розраховується як відно­шення річного процента за вкладеннями (скоригованого на сере­дньорічну суму дисконту (+) чи премії (-) до величини вкладень (собівартості інвестицій).

Метод ефективної ставки процента застосовується для оцінки фінансових вкладень з фіксованою ставкою дохідності (облігації, привілейовані акції, депозитні сертифікати тощо). При цьому може використовуватися як статичний, так і динамічний підхід.

За статичного підходу вигідність інвестицій визначається на основі порівняння ефективної ставки процента за кількома альте­рнативними об'єктами інвестування. Перевага віддається тим ін­вестиціям, які характеризуються вищою рентабельністю.

Якщо погашення інвестицій здійснюється в кінці періоду і во­ни придбані з дисконтом, тобто за ціною, нижчою, ніж ціна по­гашення, то інвесторам доцільно використати такий алгоритм розрахунку ефективної ставки процента (Rе):

(2)

де d— дисконт, виражений у процентах (Кн - Ке); i— фіксована процентна ставка; Ке — курс емісії (собівартість інвестицій), %; Кн — курс погашення інвестицій, %.

У разі, якщо фінансові інвестиції придбані з премією, тобто за ціною, вищою, ніж ціна їх погашення, то формула (2) набуде та кого вигляду:

(3)

де g — премія, з якою придбані інвестиції (Ке - Кн).

Звичайно, у разі необхідності у зазначених формулах можуть використовуватися не лише відносні, а й абсолютні величини. За­вдяки розрахунку ефективної ставки процента можна знайти на­ближене значення рентабельності вкладень. Недоліком викорис­тання цього методу оцінки є те, що він не враховує чинник зміни вартості грошових потоків у часі. Усунути його можна, вдавшись до розрахунку внутрішньої ефективної ставки процента.

Метод визначення внутрішньої норми прибутковості (internal rate of return, IRR) при оцінці інвестицій передбачає розрахунок відносного показника — ставки дохідності, за якої вартість інвестиції дорівнює нулю (теперішня вартість усіх грошових видатків на здійснення інвестиції дорівнює теперішній вартості всіх грошових надходжень від цієї інвестиції). Ця ставка відповідає мінімальній ставці рентабельності, за якої пріоритет може надаватися альтернативним вкладенням на ринку.

Правило прийняття інвестиційних рішень за цим методом формулюється таким чином: перевага повинна віддаватися то­му об'єкту інвестицій, внутрішня норма прибутковості за яким є більшою, ніж середня ставка дохідності за альтернативними вкладеннями на ринку капіталів.

Для розрахунку внутрішньої норми прибутковості у формулу 3.1 замість Cо підставимо нуль, а замість r — коефіцієнт, який характеризує внутрішню ставку дохідності (re), оскільки саме за нульової внутрішньої вартості інвестицій їх норма дохідності дорівнює середній ставці дохідності за альтернативними вкладеннями. Методом передбачено, що шукану процентну ставку можна розрахувати на основі зіставлення вартості інвестицій за двох пробних варіантів ставок дисконтування (re₁; re₂), які підбираються таким чином, що в інтервалі між re₁ та re₂ вартість інвестиції змінює своє значення з «+» на «–», і навпаки. На основі перетворень у формулі 8.1 отримаємо алгоритм, який рекомен­дується використовувати для розрахунку внутрішньої норми прибутковості:

, (4)

де Со₁; Со₂ — внутрішня вартість інвестиції за різних варіантів ставки дисконтування.

Якщо re > r, то інвестиції в аналізований об’єкт вигідні. З метою апробації цього методу розглянемо умовний приклад.

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
5. III. РИЗИК ТА ПРИБУТКОВІ СТАВКИ
6. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
7. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
8. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
9. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
10. АгротехнІЧНИЙ метод
11. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
12. Адміністративні (прямі) методи регулювання.

Переглядів: 1150