Методики експериментальної патопсихології

На озброєнні патопсихологів є безліч експериментальних методик, за допомогою яких досліджуються особливості психічних процесів і станів.

Використовувані в патопсихологічних дослідженнях методики характеризуються спрямованістю на елементи психічних процесів. У патопсихологічних методиках відтворюються конкретні ситуації. Вирішення їх вимагає від обстежуваного певного виду діяльності, вивчення якого і є метою проведеного дослідження. У психологічному експерименті моделюється деяка проблемна ситуація, що вимагає розкриття, адже окремі елементи, що входять в цю ситуацію перебувають в неадекватних співвідношеннях (С.Л. Рубінштейн, 1958). Розв'язок експериментального завдання зводиться до розкриття взаємозв'язків між елементами проблемної ситуації в результаті її аналізу і до пошуків адекватного способу приведення складових частин ситуації у відповідність.

Поділ патопсихологічних методик на якісні і психометричні, не обґрунтовано. Адже методики, спрямовані на виявлення якісних закономірностей психічної діяльності хворих, піддаються в більшості випадків статистичній обробці. Використання психометричних тестів без якісного аналізу одержуваного з їхньою допомогою матеріалу недоцільне і призводить до помилкових висновків.

Дуже умовним є і розподіл експериментально-психологічних методик на словесні (вербальні) і предметні (невербальні). Навіть користуючись невербальною методикою, дослідник, переважно, не обмежується реєстрацією отриманих результатів шляхом опитування намагається з'ясувати в хворого мотиви, якими він керувався, виконуючи завдання, цікавиться міркуваннями хворого з приводу виконаної ним у процесі обстеження роботи. Крім того, варто враховувати, що у виконанні завдань з невербальних методик незмінно бере участь система процесів внутрішньої мовлення обстежуваного.

Поділ методик відповідно до їхньої спрямованості на дослідження тієї чи іншої психічної функції також є умовним. Як правило, більшість методик свідчать своїми результатами про стан декількох функцій. Більшість патопсихологічних методик мають широкий діапазон. Не можна обмежено досліджувати тільки пам'ять, тільки увагу, тільки мислення. У зв'язку з цим слід пам'ятати, що запропоновані в різній літературі класифікації методик також умовні і їх використання продиктоване зручністю викладу.

З іншого боку, існують групи патопсихологічних методик, що мають загальну спрямованість. Так, особливості перебігу асоціацій виявляються при дослідженні методиками класифікації, виключення, в асоціативному експерименті, у піктограмах.

Зі сказаного випливають два принципи підбору експериментально-психологічних методик. Це, по-перше, поєднання методик, що дозволяють більш повно і всебічно досліджувати будь-які прояви психічної діяльності. Наприклад, при дослідженні пам'яті використовуються проби на заучування штучних звукосполучень, слів і асоціативних пар слів, застосовуються методики, що дозволяють судити про короткочасну і довгострокову пам'ять, про безпосереднє й опосередковане запам'ятовування. По-друге, поєднання близьких з напрямком методик дозволяє судити про вірогідність, надійність отриманих результатів. Дані, одержувані в клініко-психологічному експерименті за допомогою однієї методики, завжди бажано підтвердити результатами, отриманими за допомогою інших методик.

При виборі для дослідження тієї чи іншої методики варто пам'ятати, що спрямованість її може змінитися навіть при незначній на перший погляд видозміні інструкції. Так, Т.І. Тепеніцина (1967), вивчаючи психологічну структуру резонерства, установила, що кількість резонерських суджень, що виявляються в експерименті, збільшується при зміні спрямованості інструкції, при якій актуалізується, підсилюється індивідуально-оцінна позиція хворого. При з'ясуванні розумінні змісту прислів'їв і приказок поряд зі звичайною інструкцією (як ви розумієте зміст прислів'я?) автор ставив запитання й у трохи іншій формі (як ви ставитеся до прислів'я?). Часто однієї цієї зміни інструкції було достатньо, щоб спровокувати резонерство.

Для обстеження одного хворого досить 8-9 методик, обраних відповідно до завдань дослідження. Якість патопсихологічного дослідження значною мірою залежить від того, яка кількість методик є арсеналі дослідника.

У виборі методик патопсихологічного дослідження можуть відігравати істотну роль наступні обставини.

1. Мета дослідження – диференціальна діагностика (залежно від передбачуваних захворювань), визначення глибини психічного дефекту, вивчення ефективності терапії. Там, де передбачається шизофренічний процес, застосовуються одні методики дослідження, при обстеженні хворого епілепсією з метою установлення вираженості інтелектуально-мнестичних розладів – інші. Для багаторазових досліджень у ході лікування обираються методики, які мають значну кількість рівних за складністю варіантів завдань.

2. Освіта хворого і його життєвий досвід (наприклад, недостатньо грамотному досліджуваному не слід давати завдання за методикою утворення складних аналогій).

3. Іноді істотну роль відіграють особливості контакту з хворим. Так, нерідко приходиться обстежувати хворого з порушенням діяльності слухового або зорового аналізатора. При глухоті максимально використовуються завдання, розраховані на зорове сприйняття. Навіть у пробі на запам'ятовування слова досліджуваному не зачитуються, а пропонуються у письмовому виді. При поганому зорі, навпаки, усі методики варіюються для слухового сприйняття.

У процесі дослідження методики зазвичай застосовують за зростаючою складністю – від простіших до складніших. Виключення складає обстеження досліджуваних, від яких очікують агравації симуляції. У цих випадках іноді більш важкі завдання виконуються навмисно неправильно. Ця ж особливість характерна і для станів псевдодеменції, коли успішно виконуються більш складні завдання і безглуздо – елементарні, прості (А.М. Шуберт, 1957).

Ефективність того чи іншого методу психологічного дослідження визначається за допомогою понять надійності й валідності (обґрунтованості), введених в експериментальну психологію в процесі створення психологічних тестів. М.С. Роговін (1981) вказує, що хоча за останні роки нерідко висловлювалися сумніви про методологічну визначеність цих понять, вони, проте, не втратили свого значення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗАДАЧІ ПАТОПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ	\|	ПРОВЕДЕННЯ ПАТОПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ І ПІДГОТОВКА ВИСНОВКУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.