Тлумачення міжнародних договорів

Термін договору —це момент, з якого сторони договору бажають, щоб почалася, або до якого тривала його дія. Термін не обов'язково повинен співпадати з початком (кінцем) дій по виконанню договору. Початок може бути відсунено на певний момент в майбутньому. Термін виражає волю сторін щодо часу. Але вступ договору в силу може бути пов'язаний і з певною умовою.

Умовавиражає волю учасників договору до того, щоб їх зобов'язання почалися (відкладальна умова) або припинилися (резолютивна умова), якщо відбудеться (ствердна умова) або не відбудеться (негативна умова) певна подія, подія в майбутньому і об'єктивно невідоме.

Характерний приклад — ст. 4 Північноатлантичного пакту від 4 квітня 1949 р. про створення блоку НАТО: «Договірні сторони консультуватимуться між собою всякий раз, коли, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність і безпека будь-якої з договірних сторін виявиться під загрозою».

Самі визначите, наскільки події в Югославії загрожували незалежності і безпеці країн НАТО, коли літаки цієї організації завдавали в 1999 р. удару по Югославії.

Як бачимо, умова для взаємних консультацій, тобто для виконання положення договору пов'язана з думкою (з чимось неконкретним) учасника Пакту щодо «загрози». Є реальна загроза або це всього лише помилкова думка партнера? Відповідь на це питання приводить в дію весь механізм Пакту, створює правові, а вслід за цим і можливі матеріальні наслідки для учасників договору. А знаходять відповідь в процесі тлумачення як згаданої ст. 4, так і конкретної обстановки, що склалася, в міжнародних справах.

Поняття і цілі тлумачення. Тлумачення –це з ясування дійсного змісту і смислу договору.

Принципи тлумачення полягають, насамперед, у його добросовісності. Термінам слід надавати їх звичайне значення у їх контексті об’єкту і цілей договору, хоча за згодою може надаватись і спеціальне значення.

Види тлумачення. Автентичне тлумачення, що здійснюється самими учасниками договору і має найвищу юридичну силу. Оформлюється спеціальними угодами, протоколами, шляхом обміну нотами.

Міжнародне тлумачення – тлумачення, що здійснюється міжнародними органами. Так, Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення 1993 року передбачає звернення учасників з питань тлумачення до МС ООН.

Внутрішньодержавне(одностороннє) тлумачення – тлумачення органами держави (заяви, декларації, застереження).

Неофіційне – тлумачення вченими, науковими колективами.

За способами здійснення тлумачення поділяється на граматичне (словесне), логічне, історичне та систематичне (шляхом порівняння положень з іншими договорами).

Тлумачення договорів, автентичність яких встановлена на двох або декількох мовах, має специфіку (ст..33).

Незважаючи на мовні відмінності, терміни, що використовуються у договорі, мають однакове значення у кожному автентичному тексті.

При розбіжностях перевага віддається значенню, яке краще відповідає об’єкту і цілям договору.

Наслідки для держави, пов'язані з умовою договору, можуть наступити або не наступити залежно від кваліфікації «тлумачів». Тому у всіх державах велике значення приділяється договірно-правовій службі, від кваліфікації якої залежать суть зобов'язань, що приймаються державою, момент їх реалізації і тяжкість наслідків.

Міжнародне право визнає, що його суб’єкти мають право робити застереження. Згідно ст.2 Віденських конвенцій 1969 і 1986 років, під застереженням розуміється одностороння заява, що зроблена у будь-якому формулюванні і під будь-якою назвою при підписанні, ратифікації, прийнятті, затвердженні чи приєднанні, через яку ці суб’єкти бажають виключити або змінити юридичну дію певних положень договору у їх застосуванні до даної держави або даної організації.

Не можна робити застереження у тих випадках, коли вони договором заборонені або несумісні з його об’єктом чи цілями.

Застереження можуть стосуватися певних положень договору, але, як правило, не основних. Ви не можете зробити застереження до тих положень, які створюють зобов'язання відносно партнерів за договором, і залишити для себе тільки права.

Застереження учасника договору до якої-небудь його статті робить для нього цю статтю необов'язковою. Форма застереження довільна. Вона може відноситися не тільки до суті договору, але і до кола його учасників. Скажімо, при підписанні багатостороннього договору в рамках ООН арабські держави можуть заявити у письмовій формі, що їх участь в договорі не означає визнання держави Ізраїль і не створює зобов'язань між ними і згаданою державою.

Можливі також застереження у вигляді «заяви про тлумачення». Іншими словами, сторона наперед, щоб уникнути непорозумінь в майбутньому, висловлює своє розуміння конкретного положення договору. Необхідність в цьому виникає внаслідок того, що в ході узгодження позицій сторін стаття договору могла набути неясного або двозначного характеру. У пошуках компромісу це трапляється досить часто.

Застереження можливі тільки при підписанні договору, вони стають його частиною і підтверджуються при ратифікації. Оскільки, проте, застереження зроблені в ім'я забезпечення особливих інтересів держави, немає перешкод до того, щоб парламент цієї держави їх усунув у момент ратифікації.

Інші сторони договору не зв'язані застереженнями відносно держави, яка їх зробила. З цього можна заключити, що застереженнянеможливі до двосторонніх договорів. Інший висновок: кожне застереження послаблює значущість договору.

Багато міжнародних договорів мають додатки (один або декілька). Такими додатками можуть бути: окремі додаткові статті, додаткові угоди, протоколи, окремі статті договору, що тлумачать, листи, ноти, декларації, географічні карти, списки товарів, судів і т.п. Так, наприклад, мирний договір з СРСР з Італією (1947 р.) має 17 додатків; мирні договори (1947 р.) з Угорщиною, Болгарією, Фінляндією і Румунією — по 6 додатків. Угода про припинення війни і відновлення миру у В'єтнамі, підписана 27 січня 1973 р. в Парижі, має в додатку чотири протоколи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Укладення міжнародних договорів	\|	Набуття чинності договору. Дія (застосування) міжнародних договорів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.