• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція № 2

Третій напрям вивчає відношення між даними та їх одер­жувачами. Його цікавить вплив повідомлень на поведінку одер­жувача. У цьому плані визначається і цінність даних — основ­ний предмет напряму, який називається прагматикою.

Предметом семантикив широкому розумінні є зміст інфор­мації і форми його (змісту) вираження.

Тим самим до інтересів семантики належать три групи відношень:

1) слова, словосполучення, речення мови, якою виражають­ся дані;

2) об'єкти, ситуації реального світу;

3) поняття, судження в пам'яті суб'єкта, який сприймає інформацію.

Якщо мати на увазі, що за цим об'єктом стоїть велика різно­манітність об'єктів визначеної сфери (наприклад, народного господарства), а за тим чи іншим поняттям — уся система понять за допомогою знаків, які відображаються в економічних чи інших даних, то за таким підходом до предмета семантики входить вивчення змістовної сторони всієї інформації.

На сьогодні поняття "змістовність даних"ще не отримало точного визначення, хоча його застосовують достатньо часто. Інколи під змістовністю розуміють інформативність повідом­лень. Інакше кажучи, повідомлення, яке містить велику кіль­кість інформації, вважається і більш змістовним. Змістовність у цьому випадку розглядається як синонім інформативності (але їх необхідно розрізняти).

Змістом даних є поняття і судження як відображення дійсних і можливих станів реальних об'єктів. Оцінювати змістовність — означає оцінювати кількість цього відображення.

Корисністьінформації трактується як "частка її участі" в розв'язанні деякої "загальної" задачі.

Вживаність інформації застосовується як характеристика частоти застосування її як вхідної для паралельного розв'язан­ня багатьох задач. Вона залежить від кількості задач, для яких ця інформація застосовується, а також від частоти їх розв'язу­вання.

Інформативністьдокумента, масиву, тексту, потоку інфор­мації визначається як сума значень цінності інформаційних одиниць (висловлювань), які містяться у цих документах, ма­сивах, тексті, потоці інформації.

Під важливістюзадачі розуміють її місце серед інших задач управління, вплив її рішень на проходження економічних про­цесів.

Під значимістю даних— рівень їх впливу на якість отри­муваного рішення. Мається на увазі, що зміна значення вхідного показника може по-різному впливати на значення вихідного і показника, що є розв'язком задачі. В одних випадках навіть І значні зміни вхідного показника мало відображаються на результаті.

Повнота інформаціїозначає, що вона має мінімальний, але достатній для прийняття ефективного управлінського рішення набір показників.

Доступність інформаціїдля сприйняття при прийнятті управлінського рішення у комп'ютерних системах забезпечуєть­ся виконанням відповідних процедур її одержання і переробки.

Актуальність визначається рівнем забезпечення цінності Інформації для управління на момент її використання і зале­жить від статистичних характеристик відображуваного об'єкта І від інтервалу часу, який минув з моменту виникнення цієї інформації.

Своєчасність інформації. Своєчасною є така інформація, яку можна враховувати при виробленні управлінського рішення без порушення встановленої процедури і регламенту, тобто інфор­мація, яка надходить на той чи інший рівень управління не пізніше заздалегідь визначеного моменту часу, узгодженого з часом розв'язування задач управління.

Стійкість— це властивість управлінської інформації реа­гувати на зміни вхідних даних, зберігати необхідну точність.

Точність інформації. Тісно пов'язане з проблемою достовір­ності, але відмінне від неї питання про міру точності. Суть цього питання полягає у тому, щоб встановити оптимальне число розрядів (цифрових) у кількісному значенні показників, яке б забезпечувало задоволення вимог до достовірності (в сенсі на­копичення помилок заокруглення при розрахунках) і в той же час відповідало б реальній достовірності одержуваних даних.

Розрізняють:

формальну,

реальну,

фіктивну,

досяжну,

необхідну точність.

Формальна точність вимірюється значенням одиниці остан­нього розряду в кількісному значенні показника: в показнику чисельності населення під час перепису мірою формальної точ­ності є одна тисяча людей.

Реальна точність вимірюється значенням одиниці останньо­го розряду, достовірність якого гарантується. Наприклад, під час перепису населення 1959 р. розходження чисельності наяв­ного і постійного населення перебільшило 0,5 млн людей.

Реальна точність не може бути більша за формальну. Але якщо формальна точність більша за реальну, то вона є фіктивною точністю і повинна бути зведена до реальної.

Під досяжною точністю розуміють максимальну точність, яку можна одержати при заданих об'єктивних умовах спосте­реження і обробки даних.

Необхідна точність зумовлюється призначенням показника, тобто вимогами тих задач, для розв'язування яких він застосо­вується. З можливих співвідношень реальної (Р), необхідної (Н) і досяжної (Д) точності оптимальним варіантом є:

Н=Р≤Д.

У випадку

Н<Р≤Д

ми маємо справу з надлишковою точністю.

У випадках

Р<Н≤Д і Р≤Д<Н

необхідно домагатися підвищення реальної точності до необхід­ної або досяжної, якщо ця менша за необхідну.

Достовірність (вірогідність) інформації— це властивість інформації відображати реально діючі об'єкти з необхідною точністю. Вимірюється достовірність інформації ймовірністю того, що відображувані інформацією значення параметра відріз­няються від істинного значення цього параметра в межах необ­хідної точності.

Поряд із поняттям "достовірність інформації" існує поняття "достовірність даних", під якою розуміють їхню безпомил­ковість. Вимірюється достовірність даних імовірністю появи помилок у даних. Розглянемо більш детально поняття "досто­вірність даних".

Достовірність економічних показників залежить від таких основних факторів:

a. від точності вимірювань і розрахунків;

b. від методів одержання і галузі застосування даних несуцільного спостереження, які використовуються для характери­стики генеральної сукупності;

c. від ступеня адекватності методології і методики вимірю­вання показника відображуваному явищу і задачі, яка розв'я­зується;

d. від навмисних викривлень даних, які повідомляють, під впливом суб'єктивних моментів, головним чином у зв'язку :і тим, що економічні показники в більшості випадків викону­ють функцію оцінки і є мотивуючим фактором для суб'єктів — джерел інформації.

Фактори (а) і (b) є джерелом випадкових помилок, для вияв­лення яких є достатньо ефективні методи. Зокрема, застосу­вання вибіркових методів спостереження забезпечує обґрунто­ваність репрезентативності та визначення достовірності одер­жуваної інформації.

Фактори (с) і (d)призводять в основному до систематичних помилок, методи усунення яких дуже недосконалі. Що стосуєть­ся адекватності методології, то вона може перевірятися для розрахункових показників застосуванням різних методів роз­рахунку, балансовим контролем, зіставленням взаємопов'яза­них показників, одержаних різними методами. Навмисні ж ви­кривлення можуть бути зведені до допустимого мінімуму лише при правильно поставлених спеціальних статистичних спосте­реженнях, що передбачає додержання визначених правил при формулюванні питань програми спостереження.

У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на перевірку достовірності даних звітності.

Достовірність перебуває у тісному зв'язку із значимістю показників. Чим вища значимість, тобто міра впливу вхідних показників на результати розв'язування задачі, тим вищі вимоги до достовірності.

Цінність інформації— комплексний показник її якості.

Питання для перевірки знань студентів

1. Що розуміють під інформацією взагалі і під економічною інформацією зокрема?

2. В яких одиницях вимірюють економічну інформацію?

3. Перерахуйте властивості економічної інформації.

4. Охарактеризуйте основні вимоги, які ставляться до економічної інформації.

Тема: Ф.Стендаль (Анрі Марі Бейль) – класик французької літератури. Вплив Відродження та Просвітництва на формування світогляду митця. Життєвий шлях і особистість Стендаля. Синтез романтизму й реалізму в його творчості. Особливості індивідуального стилю Стендаля.

Роман «Червоне і чорне» – безкомпромісна, правдива розповідь про суспільно-політичне життя і людину періоду Реставрації. Метафоричний зміст назви роману. Поєднання у творі соціально-політичного й психологічного аспектів. Гостра критика режиму Реставрації. Суперечливі характери героїв твору.

Вид лекції: інформаційна лекція

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 1210