• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сервіс Telnet

Сервіс MOO

Сервіс MUD

MUD (Multi User Dungeon) - розрахован на гру в Інтернеті, зазвичай рольового або казкового характеру. Може використовуватися в години дозвілля.

MOO (Object-Oriented MUD) - об'єктно-орієнтований багатокористувацький світ. У віртуальному світі MOO відсутня гра, але зате створюються об'єкти і визначаються їх властивості та зв'язки, що можуть мати деякі застосування в освітніх цілях.

Сервіс IСQ ("I Seek You" - Я шукаю Вас)

Цей сервіс дозволяє користувачам, присутнім в даний момент в Інтернеті спілкуватися в реальному часі. За допомогою ICQ можна посилати повідомлення і файли, грати, і т.д.

Сервіс Internet-телефонія (ІТ)

Це один з наймолодших сервісів Інтернету. Інтернет аналог звичайного телефону. Низька якість зв'язку окупається найголовнішим - вартістю розмови, в порівнянні з міжнародними телефонними переговорами. Internet-телефон - практично безкоштовний засіб зв'язку.

Telnet - найстаріший сервіс Інтернету, за допомогою якого може здійснюватися віддалений доступ до іншої обчислювальної системи. При цьому комп'ютер-запитувач перетворюється на термінал віддаленого комп'ютера.

Найпоширенішим сервісом на початку становлення інтернету був Telnet. Він дозволяє перетворити ваш комп'ютер у віддалений термінал іншого комп'ютера. Термінал від звичайного комп'ютера відрізняється тим, що не виконує власні обчислення. Все, що вводиться на вашій клавіатурі, передається віддаленого комп'ютера. Віддалений комп'ютер запускає програми, проводить необхідні обчислення і здійснює пошук інформації. Отримані результати передаються назад і виводяться на ваш монітор. Ви як би працюєте на віддаленому комп'ютері, залишаючись на своєму робочому місці. Як віддалених комп'ютерів в основному використовуються машини, що працюють під управлінням операційної системи UNIX, тому для роботи в режимі терміналу потрібно знання команд даної системи. З розвитком графічних операційних систем, таких як Windows, командний режим роботи став менш популярний, і сервіс Telnet останнім часом практично не застосовується.

Крім цього є й інші сервіси, число яких постійно збільшується.

2. У вузькому розумінні комунікації – це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами.

ICQ, АйСіК'ю — мережевий протокол, який забезпечує миттєве відправлення та отримання текстових повідомлень, а також однойменна програма миттєвого обміну повідомленнями (клієнт), що реалізує цей протокол.

Назва «ICQ» фонетично співзвучна англійській фразі «I seek you» (я шукаю тебе).

ICQ розроблена ізраїльською компанією Mirabilis. Перша версія програми вийшла в листопаді 1996 року. У червні 1998 AOL придбала активи Mirabilis, основним з яких був ICQ, але ця служба не стала рентабельною. У квітні 2010 року російський фонд Digital Sky Technologies (DST, пізніше перейменований на Mail.ru Group) купив сервіс ICQ у компанії AOL за $187,5 млн.

В українському комп'ютерному сленгу ICQ називають «а́ською».

Сьогодні аською користуються понад 45 млн. користувачів в усьому світі, особливо розповсюджена в Україні, Білорусі, Молдові,Болгарії, Литві, Латвії, Німеччині, Росії, Чехії Казахстані, Грузії, Туркменістані, Таджикістані, Азербайджані.

ICQ є централізованою службою миттєвого обміну повідомленнями, що використовує протокол OSCAR. Користувач служби працює з програмою-клієнтом (т.н. месенджер), запущеної на пристрої, з'єднаному з мережею Інтернет. Месенджер підключається до сервера. Через сервер здійснюється пошук і зв'язок з іншими клієнтами, а обмін службовими даними, повідомленнями між користувачами може здійснюватися як через сервер так і без його участі. Як і в більшості потужних мережевих систем, що обслуговують величезну кількість клієнтських запитів, цей сервер не єдиний і деякі з них є кластерами серверів.

Служба є комерційною, але її використання безкоштовно. Управляє службою ICQ Inc. З моменту створення служба належала її розробнику, компанії Mirabilis, в 1998 році вона була продана американській компанії AOL, а в квітні 2010 року - російському інвестиційному фонду Digital Sky Technologies (DST). Крім самого забезпечення функціонування служби, ICQ Inc. розробляє програми-клієнти і підтримує допоміжний веб-портал.

За роки існування ICQ випустила безліч клієнтів і зазнала безліч змін. За приблизними оцінками, службою активно користується близько 15 мільйонів чоловік, а зареєстрованих облікових записів - близько 400 мільйонів. Деякі компанії в списках контактів на офіційних сайтах вказують номери UIN. ICQ часто використовується службами техпідтримки для миттєвої допомоги.

Для використання служби потрібно зареєструвати обліковий запис, що може бути зроблено через інтерфейс клієнта, а також інтернет-портал. Для ідентифікації користувачів служба використовує UIN (Universal Identification Number)- унікальний для кожного облікового запису номер, що складається з 5-9 арабських цифр. Цей номер присвоюється облікового запису при первинній реєстрації користувача в системі, після чого, в парі з паролем, може використовуватися для аутентифікації у системі.

Підключення до служби одночасно з декількох хостів через одну й ту ж обліковий запис, на відміну від, наприклад, XMPP, неможливо.

Для кожного облікового запису служба зберігає наступні дані:

Нікнейм - коротке ім'я користувача, яке, на відміну від UIN, можна змінювати, і яке не є унікальним, тобто може співпадати у різних акаунтів;

Адреса електронної пошти, що дає можливість відновлення доступу до облікового запису в разі втрати пароля, а також що може використовуватися для входу в систему замість UIN, який важко запам’ятати (раніше використовувався також під час пошуку);

Публічну інформацію, введену користувачем, яка може включати ім'я, прізвище, список захоплень, географічне розташування, знання мов, текстовий опис і т.д.;

Один аватар у форматі BMP, JPEG або GIF;

Список контактів – набір UIN-номерів співрозмовників, що формується користувачем, до яких він зможе мати швидкий доступ і оглядати їх статус присутності через інтерфейс клієнта;

Статус присутності;

Додатковий інформаційний статус.

Історія повідомлень на серверах не зберігається, і може зберігатися тільки локально програмою-клієнтом на пристрої користувача, і бути доступною через її інтерфейс.

Ініціювати листування з іншим користувачем і додати його до списку контактів можна, знаючи його UIN. У свою чергу, для пошуку користувачів в системі існує внутрішня функція пошука, доступна через інтерфейс клієнта, яка дозволяє отримувати списки користувачів , що задовольняють введеним в пошуковому запиті критеріями: збігу по нікнейм, а також додаткової введеної користувачами інформації.

Аккаунт не може бути вилучений із системи, хоча така можливість існувала до 2002 року.

З кожною обліковим записом асоційований статус присутності, що є індикатором того, підключений користувач до мережі чи ні, і чи готовий він у даний момент відповідати на повідомлення. У списку контактів і у вікні діалогу показується також статус користувача. Основний статус користувача служить індикатором його присутності в системі та готовності відповідати на повідомлення (хоча останнім часом число статусів різко зросла і перестало відповідати цим вимогам). Традиційно існує ряд основних статусів.

Якщо користувач взагалі відсутній в системі на даний момент (не авторизований), то йому присвоюється статус «Не в мережі» або «Оффлайн» (Offline), якщо ж він у мережі (авторизований), то йому присвоюється статус «У мережі» або « Онлайн » (Online). Також існують кілька проміжних статусів:

Відійшов (Away) - свідчить про те, що користувач протягом певного часу не виявляв активності (не рухав мишею і не натискав клавіш). Статус може ставитися і вручну, зазвичай їм сигналізують невеликий період відсутності за комп'ютером.

Недоступний (N/A - Not Available) - говорить про те, що користувач отримав статус «Відійшов» і з цього моменту протягом певного часу продовжував перебувати в неактивному стані. Також може бути виставлено примусово і звичайно їм сигналізують довгострокове відсутність за комп'ютером (виняток: у ICQ 5.x цей статус виставляється автоматично при переході в повноекранний режим).

Як правило, автоперехід в ці статуси (Away і N/A) можна відключити в налаштуваннях клієнта.

Існують також статуси «Вільний для розмови (Free for chat)», «Не турбувати» (Do not disturb) і «Зайнятий» (Occupied). Починаючи з ICQ 4, їх не можна проставляти, але можна прочитувати в інших користувачів, які, наприклад, використовують ICQ 2003b або нижче, а також у багатьох альтернативних клієнтів. Проте, з приходом ICQ 6 повернулася можливість ставити статус Occupied, але при цьому втратилась можливість отримувати статус Free for chat. Також варто відзначити, що в ICQ 6 статуси Do not disturb і Occupied, встановлені в іншого користувача, сприймаються однаково, тобто як Occupied.

Крім цього, для облікового запису користувач може встановлювати особливий режим - «режим невидимості» (invisible). У цьому режимі інші користувачі будуть отримувати для облікового запису статус присутності «не в мережі», а знати про активний режим невидимості і отримувати актуальний статус присутності зможуть тільки користувачі, чиї облікові записи були внесені досписок видимостікористувача.

Після успішної авторизації клієнт ICQ завантажує з сервера список контактів користувача. Контакти в списку можуть бути розділені на групи, імена і кількість яких змінюються користувачем.

При додаванні контакту може знадобитисяавторизація - дозвіл бачити його статус присутності і відправляти йому файли. Для таких контактів формується запит на авторизацію, який доходить до користувача додається облікового запису у вигляді системного повідомлення, на яке він може відповісти або згодою, або відмовою, за бажанням забезпечивши рішення текстовим коментарем.

Максимально можна мати 1000 контактів. Шаблон:Немає АІ

Для забезпечення необхідного рівня конфіденційності ICQ існує кілька списків, виконують певну функцію, в які кожен користувач може заносити будь-які контакти без повідомлення останніх.

Існує 3 списку:

Список ігнорованих - від опинилися в цьому списку користувачів не приходить жодних повідомлень, їм не показується ніякої статус що додав, окрім «Не в мережі». При додаванні в цей список користувач видаляється зі списку контактів, при видаленні додається автоматично. Якщо контакт вимагає авторизації, то її доведеться запрошувати знову.

Список бачать - користувачам з цього списку показується статус «Невидимий», якщо він обраний, за винятком опції «Невидимий для всіх», можливою в деяких альтернативних клієнтів (наприклад QIP, Miranda, RnQ та інші).

Список незрячих - користувачам з цього списку завжди показується статус «Не в мережі», за винятком опції «Видимий для всіх», можливою в деяких альтернативних клієнтів.

Максимальна кількість контактів у кожному списку обмежена.

З кожним з контактів можна вести особисту переписку. Якщо відправник не відключив цю можливість, то, в залежності від клієнта, одержувач інформується про набір повідомлення, що створює ефект присутності відправника. Довжина повідомлення, що відправляється обмежена. Шаблон:Уточнити]</ref> (рос. я шукаю тебе).

За даними Mail.ru Group щомісячна аудиторія ICQ у всьому світі з грудня 2009 року по грудень 2010 року скоротилася на 35% (17,6 млн.чол) і склала 33,5 млн. чоловік. У Росії до грудня 2010 року аудиторія склала 16,4 млн. осіб (скоротилася за рік на 9%). На думку Mail.ru Group таке падіння аудиторії пов'язано з посиленням боротьби зі спам-ботами, але інші представники IT індустрії з цим не згодні. Старший менеджер з розвитку Comscore в Європі Оснат Зарецький і голова правління «Фінама» Владислав Кочетков вважають, що падіння аудиторії ICQ - частиною загальносвітової тенденції. Все більша кількість користувачів інтернету за краще використовувати в якості засобу комунікації соціальні мережі.

3. Електронною поштою можна надсилати не лише текстові повідомлення, але й документи, графіку, аудіо-, відеофайли, програми тощо. Електронна пошта дуже корисна, якщо немає повноцінного доступу (on-line) до Інтернету. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісних мереж.

Електронна пошта — типовий сервіс відкладеного зчитування (off-line). Після відправлення повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свій комп'ютер через деякий період часу, і знайомиться з ним, коли йому буде зручно.

Принцип дії

На діаграмі показано типову послідовність подій, що відбуваються, коли Аліса відправляє листа з допомогоюпоштової програми (MUA).[1] Вона вводить e-mail адресата та натискає кнопку «відправити».

Принцип роботи електронної пошти.

Її поштовий клієнт форматує повідомлення в спеціальний формат та відправляє по протоколу SMTP на місцевий сервер обміну пошти (MTA), в цьому випадку smtp.a.org, її інтернет-провайдера.

Сервер обміну пошти отримує адресу призначення з даних протоколу SMTP (а не з шапки листа), в цьому випадку, цеbob@b.org. Адреса скрині для отримання електронних листів це рядок localpart@exampledomain. Фрагмент перед знаком @називають локальною частиноюадреси, зазвичай, вона збігається з іменем користувача отримувача, а фрагмент після знаку @ називають доменним іменем. Сервер передачі листів використовує доменне ім'я для визначення повного доменного імені сервера обміну листами в доменній системі імен (DNS)

DNS сервер домену b.org, ns.b.org, надсилає у відповідь МХ записи в яких перелічено сервери обміну пошти цього домену, в цьому випадку mx.b.org, сервер інтернет-провайдера Боба.

smtp.a.org відправляє лист mx.b.org по протоколу SMTP, який кладе його в скриню користувача bob.

Боб натискає кнопку «отримати повідомлення» в поштовому клієнті, який отримує листи з сервера по протоколу Post Office Protocol (POP3).

Історія

Електронна пошта виникла задовго до появи Інтернету. Вона розвивалася поступово, починаючи від можливості обміну повідомленнями між користувачами одного комп'ютера, потім у межах мережі комп'ютерів, що використовували однакові операційні системи, і, нарешті, були розроблені універсальні протоколи, сумісні з різними комп'ютерами та різними операційними системами.

Вперше можливість роботи багатьох користувачів на одному комп'ютері була продемонстрована у 1961 уMассачусетському технологічному інституті, де була створена Сумісна система спільного часу (CTSS) [2]. Користувачі отримали можливість входити в систему комп'ютера IBM 7094[3] через віддалені телефонні термінали і зберігати свої дані на твердому диску. Виникла можливість обміну інформацією між користувачами, і в 1965 розпочала роботу перша електронна пошта.

Важливу роль у розвитку електронної пошти відіграла мереже ARPANET, попередник Інтернету.

Протоколи передачі електронної пошти

IMAP

POP3

SMTP

UUCP

Програми-клієнти для роботи з E-mail

Функціонування електронної пошти побудовано на принципі клієнт-сервер, стандартному для більшості мережевих сервісів. Для обміну листами з поштовим сервером, потрібна спеціальна програма-клієнт. Існує багато різних програм-клієнтів електронної пошти, які можуть відрізнятися окремими функціями, можливостями та інтерфейсом, в тому числі й такі, що працюють на сервері (в режимі on-line). Проте загальні функції у більшості пакетів однакові. До них можна віднести:

підготовка тексту;

імпорт файлів-додатків;

відправка листа;

перегляд і збереження кореспонденції;

знищення кореспонденції;

підготовка відповіді;

коментування і пересилка інформації;

експорт файлів-додатків.

До популярних поштових програм-клієнтів відносять:

Eudora Mail

Evolution

KMail

Mozilla Mail

Mozilla Thunderbird

Netscape Mail

Novell GroupWise

Opera Mail (M2)

Outlook

Outlook Express

TheBat!

Сучасний пакет програм електронної пошти має добре організований інтерфейс користувача, який не потребує багато часу і зусиль для засвоєння, та звичайно забезпечує такі додаткові функції:

ідентифікація власника поштової скриньки;

автоматичне приєднання підпису;

адресні книги;

перевірка орфографії;

можливість створення поштових скриньок різного призначення;

шифрування/дешифрування повідомлень;

робота у автономному (off-line) режимі;

фільтрацію/маршрутизацію повідомлень;

автоматична відправка відповіді про тимчасову відсутність отримувача або автоматична переадресація листа на іншу адресу електронної пошти.

Цікаве

Віповідно до статистики у 2010 році, спам становив 89% усіх електронних поштових повідомлень інтернету [4]

4. Інтернет-портал (від англ. portal «головний вхід; ворота») (або портал, інформаційний портал) — сайт, що надає користувачеві Інтернету різні інтерактивні сервіси (Інтернет-сервіси), які працюють у рамках єдиного сайту.

Також портали функціонують як точки доступу до інформації у Інтернеті або сайти, що допомагають користувачам у пошуку потрібної інформації через Інтернет. Такі портали представляють інформацію з різних джерел або тем об'єднаним способом і також називають навігаційними сайтами.

Всі портали виконують функції пошуку, а також, надають Інтернет-сервіси, наприклад: електронна пошта, стрічка новин тощо.

Ідея роботи порталу — створення або представлення критичної (найбільшої) маси Інтернет-сервісів, якими б можна було залучити до себе таку кількість користувачів-відвідувачів, яка буде постійно поповнюватися та збільшуватися.

Класифікація по спеціалізації інформації:

Горизонтальний портал (General portal)

Горизонтальний портал (або універсальний портал, портал загального характеру) — це портал, що охоплює багато тематик, представляє набір сервісів (які обслуговують, по можливості, всі теми) й орієнтований на максимально широку аудиторію, на максимальне охоплення її інтересів. Найбільш відомі горизонтальні портали (по секторах Інтернету) — Yahoo! (англомовний), Яndex, Mail.ru (обидва — російськомовний), Ukr.net (україномовний).

Такі портали, як правило, сполучають у собі різноманітні функції, пропонують різноплановий вміст (контент) і різноманітні сервіси (новинні, фінансові, розважальні, ігрові тощо).

Вертикальний портал (Vertіcal portal), портал-ніша (Nіche portal)

Вертикальний портал — це портал вузької тематичної спрямованості, що надає різні сервіси для користувачів мережі по певних інтересах і орієнтований на повне охоплення тематики або галузі діяльності.

Якщо тематика вертикального порталу досить цікава, довкола нього може скластися так звана «спільнота» (community) — більш-менш постійна група осіб, що, наприклад, систематично спілкуються між собою в чаті такого порталу.

Змішаний портал — портал, що сполучає в собі функції електронної торгівлі та класичні довідкові сервіси. Прикладами таких порталів є інтернет-магазини. Також змішаними порталами вважаються такі вертикальні портали, які починають займатися бізнесом у своїх спеціалізованих розділах.

Класифікація по спрямованості на користувачів:

Публічний портал

Корпоративний портал (Corporate portal, Enterprise portal)

Корпоративний портал — сукупність інформаційних систем і баз даних підприємства, організації чи установи, представлена в мережі Інтернет.

Корпоративний портал надає співробітникам компанії (її постійним партнерам) суворо персоніфікований вхід у її автоматизовану систему управління (інформаційну систему підготовки прийняття рішень, експертну систему, систему спільної роботи, систему управління бізнесами-процесами тощо).

Читайте також:

1. Відмінності між індустріальною та сервісною економікою
2. Договори у сфері технічного сервісу сільськогосподарських підприємств
3. Задачі транспортного сервіса в пасажирських перевезеннях.
4. Законодавчі акти і постанови українських органів державної влади, що регламентують сервісну діяльність
5. Значення і сутність логістичного сервісу
6. Класифікація видів сервісу
7. Класифікація сервісного обслуговування покупців товарів
8. Лекція 12СЕРВІСНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ І КОРИСТУВАЧІВ ТОВАРІВ
9. Мережні сервіси (служби) і застосування
10. Методи управління сервісними операціями
11. Основи дослідження ринку сервісної діяльності
12. Основи міжнародного права з питань сервісної діяльності на морському транспорті

Переглядів: 1594