Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Типи ораторів. Контакт оратора з аудиторією

Лекція 3. Мовленнєва культура

План

1.Типи ораторів. Контакт оратора з аудиторією

2.Поняття про кінетику і проксеміку

3.Невербальні засоби спілкування

 

Ключові поняття і терміни: контакт під час спілкування, закон моделювання аудиторії, кінетика, жести, міміка, рухи тіла, проксеміка.

Необхідність виділити різні типи ораторів спостерігалася ще за античних часів. Зокрема, Цицерон розрізняв такі типи ораторів:

1)красномовні

2)стримані

3)помірні (середина між 1-ми та 2-ми).

 

Свого часу академік І. П. Павлов обґрунтував наявність 2 типів нервової діяльності – художнього і мисленнєвого, що дає змогу виокремити відповідно такі типи ораторів:

1) оратори, які впливають на слухача емоційністю

2)оратори, для яких основний засіб майстерності – логіка роздумів.

 

На сучасному етапі розвитку риторики немає усталеної класифікації типів ораторів, тому кожна з нижченаведених має право на існування.

Г. З. Асперян виділяє 3 стилі красномовства:

1)раціональний стиль (характеризується крайньою аргументованістю та доказом головних положень)

2)емоційно насичений та темпераментний (виражається ораторська суб’єктивність)

3)синтетичний (поєднує 1-й та 2-й).

С. Ф. Іванова вирізнила 4 групи ораторів:

1)емоційно-інтуїтивна група (її оратори говорять пристрасно, захоплено, використовують каламбури; найчастіше це холерики)

2)раціонально-логічна (оратори, чия емоційність залишається потайною від сторонніх поглядів; відзначаються ретельною та відповідальною підготовкою до виступу; сангвініки)

3)філософська група становить складність для характеристики; оратори цієї групи відзначаються глибоким осмисленням явищ

4)лірична (оратори цієї групи надають перевагу художнім образам, ніж логічним категоріям)

 

В основі класифікації С. Мінеєвої лежить здатність / нездатність тримати тезу:

1)конструктивний оратор націлений на показ вирішення проблеми

2)демагог – основне завдання – проявити себе, тези немає, говорить загальновідомі істини, використовує гасла

3)популіст – орієнтується на аудиторію, намагається будь-що-будь сподобатися. Популістська програма реалізує «принцип айсберга» – звертає увагу на проблеми, що знаходяться на поверхні.

 

Найвищим рівнем спілкування суб’єкта (оратора) та аудиторії є встановлення контакту, що передбачає кропітку, системну роботу. Встановлення зв’язку між оратором та публікою передбачає реалізацію кількох етапів.

Моделювання аудиторіїє передумовою встановлення контакту, що передбачає системне вивчення тих, на кого розраховується виступ. Вітчизняні та зарубіжні психологи звертають увагу на такі суттєві моменти встановлення контакту з аудиторією, як оцінка ораторської ситуації – позитивна чи негативна модель – із позицій оратора й аудиторії. Кожен із них прогнозує ситуацію, спираючись на свій досвід, інші індивідуальні особливості.

Ораторові слід знати про існування своїх і чужих «зон небезпеки», вміти їх попередити, делікатно поводитися з метою максимальної нейтралізації їх дій. Крім того, аудиторія створюється не одразу. Потенційна аудиторія однодумців стає реальною в результаті поляризації, концентрації уваги слухачів. Тому досвідчений оратор прагне тримати в полі зору свою аудиторію, особливо її «небезпечні зони». Для цього оратор готує цікавий набір фактів, гумористичних історій, змінює тональність розмови, виключає або адаптує складний матеріал.

При незбіганні оцінок із боку аудиторії та оратора слід зберегти здатність до вирівнювання психологічного клімату, ефективно діяти до кінця.

Моделювання аудиторії передбачає врахування кількох ознак:

Ознаки, що слід урахувати під час моделювання аудиторії:

 

соціально-демографічні (стать, вік, національність, освіта, професія, склад сім’ї) соціально- психологічні (класифікація реакцій публіки) індивідуально- особистісні (тип нервової системи, тип і спосіб мислення, особливості характеру, темпераменту)

 

Соціально-психологічні ознаки спрямовані на розкриття внутрішнього світу людини. Зокрема, важливою ознакою є ставлення публіки до предмета мовлення та суб’єкта. Цю реакцію можна класифікувати за такими типами:

а)байдужа реакція (найчастіше внаслідок незацікавленості аудиторії)

б)угодовська реакція, яка полягає в тому, що аудиторія легко, без сумнівів, стає на позицію іншої людини, так само легко відмовляється й стає на бік третьої людини

в)конфліктна реакція, що характеризується сплеском негативних емоцій людини на дії оратора.

Джерела конфліктної реакції можна поділити на

а)зовнішні – причини в іншому суб’єкті (зовнішній вигляд, манера говорити, окремі слова, ідейні міркування, неувага)

б)внутрішні – причина в самій людині (загострене самолюбство, завищена самооцінка, недостатня реалізація).

г)конструктивна реакція – установка на розуміння один одного, внаслідок чого з’являється атмосфера інтелектуального та емоційного співпереживання.

 

Запорукою успішної взаємодії оратора й аудиторії є поведінка оратора і зміст його промови. Якщо ви впевнено виходите на трибуну, то вже цим справляєте позитивне враження і показуєте віру в свої сили. Упевнено станьте за трибуну, розкладіть свої папери, почекайте. поки всі повсідаються.

І. Томан наголошує на таких моментах, що допомагають встановити контакт:

а)віднайдення спільних інтересів

б)дружнє ставлення до людини

в)рівність

г)уважне слухання

д)пристосування до поведінки іншої людини.


Читайте також:

  1. Аналіз промови оратора
  2. Бальна оцінка стану контактної мережі
  3. Будова контактора
  4. Буровий інструмент перфораторів.
  5. Вербальний контакт
  6. Верхове обстеження, регулювання і ремонт контактної підвіски
  7. Верхове обстеження, регулювання і ремонт контактної підвіски
  8. Взаємодія контактної мережі і струмоприймача
  9. Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
  10. Вимірювання температури контактним методом.
  11. Вимоги до оратора
  12. Відновлення контактної мережі




Переглядів: 4271

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Інтелектуальна та промислова власність | Поняття про кінетику і проксеміку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.