Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Методи і засоби навчання у вищій школі

Для реалізації змісту освіти на кожному його рівні пе­дагогу ВНЗ потрібно володіти пев­ними методами, прийомами та засобами навчання.

Методи навчання у вищій школі суттєво відрізняються від методів шкільного навчання. Вони спрямовані не лише на передавання і сприймання знань, а й на проникнення у процес розвитку науки, розкриття її методологічних основ.

Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності викладачів та студентів, спрямованої на досягнення постав­лених вищою школою цілей.

Методи навчання слід відрізняти від методів учіння.

Метод учіння – спосіб пізнавальної діяльності студентів, зорієнтований на творче оволодіння знаннями, уміннями і навич­ками та вироблення світоглядних переконань на заняттях і в са­мостійній роботі.

Методи навчання і методи учіння мають свої спе­цифічні особливості, вони відносно самостійні, але розгля­даються в єдності.

 

У дидактиці існують різні підходи щодо класифікації методів навчання:

· за джерелами передавання і характером сприймання інформації виокремлюють (С. Петровський, Е. Галант):

- словесні;

- наочні;

- прак­тичні;

· за основними дидактичними завданнями виділяють (М.Данилов, Б.Єсипов):

- методи оволодіння знаннями;

- методи формування умінь і навичок;

- застосування здобутих знань, умінь і навичок;

· за характером пізнавальної діяльності виокремлюють(М.Скаткін, І.Лернер):

- пояснювально-ілюстративні;

- репродуктивні;

- проблем­ного викладу;

- частково-пошукові;

- дослідницькі;

· методи учіння (М. Махмутов):

- виконавський;

- репродуктивний4

- про­дуктивно-практичний;

- частково-пошуковий;

- пошуковий.

 

Дослідник педагогіки Ю. Бабанський пропонує власну класифікацію:

Методи організації і здійснення навчально-пізна­вальної діяльності Методи стимулювання навчальної діяльності методи контролю і самоконтролю у навчанні
  • пояснення;
  • інструктаж;
  • розповідь;
  • лекція;
  • бесіда;
  • робота з підручником; ілюстрування;
  • де­монстрування;
  • самостійне спостереження;
  • вправи;
  • лабора­торні, практичні і дослідні роботи
  • на­вчальна дискусія; забезпечення успіху в навчанні;
  • пізна­вальні ігри;
  • створення ситуації інтересу у процесі викла­дення;
  • створення ситуації новизни;
  • опора на життєвий досвід студента;
  • стимулювання обов’язку і відповідаль­ності в навчанні
  • усний;
  • письмовий;
  • тестовий;
  • графічний; програмований;
  • само­контроль;
  • самооцінка

Словесні методи навчанняпередбачають формування знань через спілкування (інструктаж, розповідь, бесіда, навчальна дискусія та ін.).

Наочні методи навчання. Сутність їх полягає у викори­станні зображень об’єктів і явищ. До цих методів нале­жать ілюстрування, демонстрування, самостійне спостере­ження.

Практичні методи навчання. Ці методи передбачають різні види діяльності студентів і викладачів, а також са­мостійність студентів у навчанні. До них відносять вправи, лабораторні і практичні роботи.

Кожен викладач у своїй діяльності використовує також методи, які не охоплені наведеною вище класифікацією. Серед них найпоширенішим є індукція і дедукція, методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації, виді­лення головного.

 

Успішність процесу навчання, ефективність викорис­тання в ньому різних методів і форм навчання значною мірою залежить від вдалого вибору засобів навчання.

Засіб навчаннясукупність предметів, ідей, явищ і способів дій, які забезпечують реалізацію навчально-виховного процесу.

 

Найважливішим засобом навчання є слово викладача, за допомогою якого він організовує засвоєння знань сту­дентами, формує у них відповідні уміння та навички. Ви­кладаючи новий матеріал, він спонукає до роздумів над ним, його осмислення і усвідомлення.

Важливим засобом навчання є підручник, за допомо­гою якого студент відновлює в пам’яті, повторює та за­кріплює здобуті на заняттях знання, виконує різні види самостійної роботи.

Інші засоби навчання виконують різ­номанітні функції:

· замінюють викладача як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.);

· кон­кретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які пові­домляє викладач (картини, карти, таблиці та інший наоч­ний матеріал);

· є прямими об’єктами вивчення, досліджен­ня (машини, прилади, хімічні речовини, об’єкти живої природи);

· виступають «посередниками» між студентом і природою або виробництвом у тих випадках, коли їх безпо­середнє вивчення неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції, гербарії тощо);

· формують у студентів на­вчальні та професійні уміння та навички (прилади, інстру­менти та ін.);

· є символічними (знаковими) засобами (історичні та географічні карти, технічні креслення, графіки, діаграми тощо).

Необхідними чинниками, що сприяють успішному за­своєнню знань, є технічні засоби навчання (ТЗН).

До них належать:

· дидактична техніка (кінопроектори, діапро­ектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони, комп’ютери);

· екранні посібники статичної проекції (діа­фільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції);

· посібники динамічної проекції (кіно­фільми, кінофрагменти та ін.);

· фонопосібники (магніто­фонні записи, відеозаписи, радіо- і телепередачі).

Інформаційні ТЗН з огляду на те, які органи чуття включені для сприймання навчальної інформації, поділя­ють на:

· аудійовані (слух);

· візуальні (зір).

Найзручнішими є аудіовізуальні (слухо-зорові), тобто ті за яких показ зобра­ження супроводжується текстом, а звуковий ряд – відпо­відними ілюстраціями.

Ефективнішими та більш доцільними нині є технічні засоби навчання широкого призначення – відеотехнічні і проекційні.

 


Читайте також:

  1. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  2. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
  3. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
  4. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
  5. V Засоби навчання
  6. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  7. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  8. Адаптації та навчання
  9. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  10. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  11. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  12. Адміністративні методи управління




Переглядів: 6361

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Закономірності та принципи навчання у ВНЗ | СУЧАСНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЯК ШКІЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.