МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||
Методи і засоби навчання у вищій школіДля реалізації змісту освіти на кожному його рівні педагогу ВНЗ потрібно володіти певними методами, прийомами та засобами навчання. Методи навчання у вищій школі суттєво відрізняються від методів шкільного навчання. Вони спрямовані не лише на передавання і сприймання знань, а й на проникнення у процес розвитку науки, розкриття її методологічних основ. Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності викладачів та студентів, спрямованої на досягнення поставлених вищою школою цілей. Методи навчання слід відрізняти від методів учіння. Метод учіння – спосіб пізнавальної діяльності студентів, зорієнтований на творче оволодіння знаннями, уміннями і навичками та вироблення світоглядних переконань на заняттях і в самостійній роботі. Методи навчання і методи учіння мають свої специфічні особливості, вони відносно самостійні, але розглядаються в єдності.
У дидактиці існують різні підходи щодо класифікації методів навчання: · за джерелами передавання і характером сприймання інформації виокремлюють (С. Петровський, Е. Галант): - словесні; - наочні; - практичні; · за основними дидактичними завданнями виділяють (М.Данилов, Б.Єсипов): - методи оволодіння знаннями; - методи формування умінь і навичок; - застосування здобутих знань, умінь і навичок; · за характером пізнавальної діяльності виокремлюють(М.Скаткін, І.Лернер): - пояснювально-ілюстративні; - репродуктивні; - проблемного викладу; - частково-пошукові; - дослідницькі; · методи учіння (М. Махмутов): - виконавський; - репродуктивний4 - продуктивно-практичний; - частково-пошуковий; - пошуковий.
Дослідник педагогіки Ю. Бабанський пропонує власну класифікацію:
Словесні методи навчанняпередбачають формування знань через спілкування (інструктаж, розповідь, бесіда, навчальна дискусія та ін.). Наочні методи навчання. Сутність їх полягає у використанні зображень об’єктів і явищ. До цих методів належать ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження. Практичні методи навчання. Ці методи передбачають різні види діяльності студентів і викладачів, а також самостійність студентів у навчанні. До них відносять вправи, лабораторні і практичні роботи. Кожен викладач у своїй діяльності використовує також методи, які не охоплені наведеною вище класифікацією. Серед них найпоширенішим є індукція і дедукція, методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації, виділення головного.
Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому різних методів і форм навчання значною мірою залежить від вдалого вибору засобів навчання. Засіб навчання – сукупність предметів, ідей, явищ і способів дій, які забезпечують реалізацію навчально-виховного процесу.
Найважливішим засобом навчання є слово викладача, за допомогою якого він організовує засвоєння знань студентами, формує у них відповідні уміння та навички. Викладаючи новий матеріал, він спонукає до роздумів над ним, його осмислення і усвідомлення. Важливим засобом навчання є підручник, за допомогою якого студент відновлює в пам’яті, повторює та закріплює здобуті на заняттях знання, виконує різні види самостійної роботи. Інші засоби навчання виконують різноманітні функції: · замінюють викладача як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); · конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє викладач (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); · є прямими об’єктами вивчення, дослідження (машини, прилади, хімічні речовини, об’єкти живої природи); · виступають «посередниками» між студентом і природою або виробництвом у тих випадках, коли їх безпосереднє вивчення неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції, гербарії тощо); · формують у студентів навчальні та професійні уміння та навички (прилади, інструменти та ін.); · є символічними (знаковими) засобами (історичні та географічні карти, технічні креслення, графіки, діаграми тощо). Необхідними чинниками, що сприяють успішному засвоєнню знань, є технічні засоби навчання (ТЗН). До них належать: · дидактична техніка (кінопроектори, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони, комп’ютери); · екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції); · посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагменти та ін.); · фонопосібники (магнітофонні записи, відеозаписи, радіо- і телепередачі). Інформаційні ТЗН з огляду на те, які органи чуття включені для сприймання навчальної інформації, поділяють на: · аудійовані (слух); · візуальні (зір). Найзручнішими є аудіовізуальні (слухо-зорові), тобто ті за яких показ зображення супроводжується текстом, а звуковий ряд – відповідними ілюстраціями. Ефективнішими та більш доцільними нині є технічні засоби навчання широкого призначення – відеотехнічні і проекційні.
Читайте також:
|
||||||||||||||
|