• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проблема виокремлення онтологічного

Отже, зрима розумом реальність і конструйована розумом реальність («предметизація») є предметом філософської онтології, в якій осмислюються граничні підстави буття. На відміну від наукових тверджень, онтологічними вважаються загальні твердження не про конкретні явища, а про характер світу, що мають природу якихось загальних посилань і допущень. Онтологічні твердження формулюються мовою онтології, яка оперує категоріями: буття, структура, властивості, форми буття (матеріальне, ідеальне, екзистенціальне), простір, час, рух, можливість, дійсність, необхідність, випадковість, причинність тощо.

Онтологія як особливий розділ філософії, присвячений дослідженню проблеми буття, покликана описувати універсально-загальні закони. І оскільки йдеться про пізнання першопринципів, спробу первинного тлумачення світу, то онтологічна проблематика претендує на центральне місце у філософії, координацію інших її частин і забезпечення єдності всієї філософії. Онтологічний аналіз рекомендують проводити «нейтралізуючи» пізнавальний вимір, тобто вплив уваги, інтересу повинен бути настільки нейтральним, наскільки можливо.

Межі людського розуму і розуміння обумовлені антропологічними, культурними і соціальними причинами. Онтологія прагне компенсувати скінченність людини, виконуючи функцію стиснення основоположної для даної культури інформації, що дозволяє досягти систематизації останньої в доступному для людського розуміння вигляді.

Хоча самі терміни «онтологія», «онтологічний» сьогодні як і раніше широко використовуються, онтологія як філософська дисципліна майже не розвивається. Крім того, в сучасній філософії онтологію стали розуміти й інтерпретувати наскільки різними способами, прикладати найменування «онтології» до різних галузей (різні «дисциплінарні» онтології», наприклад, соціальна онтологія, онтологія культури, онтологія свідомості, мови, математики), що сенс цього поняття розмився. Якщо мовиться про «буття» чого-небудь, то не обов’язково розмова йтиме про онтологію. Цей парадокс наводить на важливі роздуми. Якщо розмова про онтологію залишається необхідною нехай навіть у такому, «розмитому» варіанті; отже, ця філософська проблема не втратила свого сенсу.

Підтвердженням цього є філософія освіти, в рамках якої виділяють декілька перспективних напрямів досліджень: онтологія освіти (що таке освіта сама по собі); аксіологія освіти (які природа і джерела цінностей освіти); епістемологія і логіка освіти (яким чином вона відбувається); етика освіти (якою буває і якою повинна бути поведінка учасників освітнього процесу); методологія освіти (якими бувають і якими повинні бути методи сприяння освітньому процесу). Проте «онтологія освіти» поки що лишається не експлікованим лозунгом і знаменує необхідність дисциплінарного формування концепції виокремлення і функціонування онтологічних проблем у філософії і практиці освіти.

Читайте також:

1. IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».
2. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
3. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
4. Близькосхідна проблема на рубежі 60-70-х років.
5. Вибір місця розташування підприємства як проблема прийняття рішень.
6. Виживання людини і людства–нагальна проблема сучасності
7. ВОДА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ ТА ПРОБЛЕМА ЇЇ ОЧИЩЕННЯ.
8. Вступ. Здоров’я як проблема. Здоров’я - основне поняття
9. Географія і проблема взаємодії суспільства і природи.
10. Гуманізм епохи Відродження і проблема унікальної індивідуальності. Людина як творець самої себе
11. Демографічні процеси і проблема на українськиї землях к. 17- п. 19 ст. Багаттонаціональність як фактор соціальної історії
12. Діти з проблемами розвитку

Переглядів: 616