Соціально-психологічні та індивідуально-особистісні ознаки – це є другий ступінь вивчення аудиторії, спрямований на розкриття внутрішнього світу людини.

Закон моделювання аудиторії.

Він передбачає системне вивчення аудиторії, тобто тих, на кого розраховується викладення концепції (один суб’єкт чи ціла соціальна група), на основі соціально-демографічних, соціально-психологічних та індивідуально-особистісних ознак.

При незбіганні оцінок з боку аудиторії та оратора слід зберегти здатність до вирівнювання психологічного клімату, ефективно діяти до кінця.

Соціально-демографічні ознаки становлять собою перший ступінь вивчення аудиторії, спрямований на розкриття зовнішньої оболонки людини. До цієї групи можна віднести такі ознаки: стать, вік, національність, освіту, професію, склад сім’ї тощо. Для того, щоб названі ознаки не перетворилися на формальну характеристику аудиторії, необхідно займатися не лише фіксацією цих ознак, але й їх аналізом, тобто, по-перше, співвідносити ознаки одна з одною, по-друге, вичитувати інформацію, яка стоїть за тією чи іншою ознакою. Але навіть при наявності цікавої та корисної інформації, яка випливає із соціально-демографічних даних, цих ознак явно недостатньо, щоб скласти психологічний портрет аудиторії, людей. (Жариков Е.С. Уроки психолога для руководителя. Вип. 1. – М., 1990. – С. 6, 41.).

Роль першого кроку другого ступеня виконують соціально-психологічні ознаки, які характеризують поведінку декількох суб’єктів одночасно, тобто ознаки, властиві одразу декільком суб’єктам. До цих ознак можна віднести такі:

- мотиви поведінки.

-потреби,

- ставлення до предмета мовлення та суб’єкта, який його викладає,

- рівень розуміння предмета.

Мотиви поведінки розглядається нами як фактор, який зумовлює дії суб’єктів (відповідає на питання, що спонукало суб’єкт до дії). Охарактеризуємо три основні мотиви:

- морально-дисциплінарний мотив (зовнішній, примусовий фактор спонукання), не підкріплений бажанням суб’єкта;

- емоційно-естетичний мотив (фактор, заснований на цікавості, але не підкріплений волею суб’єкта звідси «тендітність, скороминущість» цього мотиву);

- ітелектуально-пізнавальний мотив (фактор, зумовлений бажанням і волею суб’єкта до пізнання). Відзначимо, що стійкий інтелектуально-пізнавальний мотив виводить людину на рівень саморозвитку, тобто «запуску» в ній активного внутрішнього фактора.

Потреби розуміються нами як категорія, яка визначає вибір суб’єкта (відповідає на питання: Що це мені дає? Навіщо це мені? Що я від цього отримаю?). Можна виділити два види потреб: усвідомлені та неусвідомлені. Усвідомлена потреба буває:

- особистісне (суб’єкт отримує інформацію тільки для себе, з урахуванням власного інтересу, тобто «замикає» інформацію на собі);

- професійна (суб’єкт отримує інформацію з урахуванням професійних інтересів, тобто збагачує свій професійний досвід, чим опосередковано турбується про тих, на кому відбивається його рівень компетентності). Відзначимо, що розвиток професійної потреби може вивести людину на усвідомлення соціологічного закону – розвитку себе не за рахунок інших, а разом з іншими;

- громадська (суб’єкт піднімається до рівня усвідомлення необхідності вкладу в суспільство як основної умови нормального, повноцінного життя людини: чим більше я вкладу у суспільство тим більше одержу від нього, і навпаки). В результаті суб’єкт проектує отриману інформацію не лише на себе, свою професію, але і на тих членів суспільств, яким ця інформація може бути корисною, тобто уже безпосередньо виявляє турботу про інших. Громадська потреба розвиває в людини розуміння того, що усі члени суспільства (хочуть вони цього чи не хочуть) є взаємозалежними. Ігнорування ж цього положення може призвести до катастрофи – руйнування та загибелі суспільства.

Ставлення до предмета мовлення та суб’єкта, який його викладає, у нашій інтерпретації є реакцією суб’єкта, котрий сприяє інформацію. Цю реакцію можна класифікувати за такими типами:

1. Байдужа чи інфантильна реакція, що характеризується невключенням суб’єкта в предмет обговорення.

Причина того полягає в тому, що виявився не зачепленим інтерес суб’єкта.

2. Угодовська реакція, яка характеризується тим, що суб’єкт має легко, без сумнівів, стає на точку зору іншого, так само легко від неї відмовляється й стає на точку зору третього і т.д. Даний тип реакції зумовлений відсутністю у суб’єкта свого погляду, очевидно, через слабку компетентність у предметі. Конфліктна реакція, яка характеризується спалахом негативних емоцій суб’єкта (суб’єктів) на дії іншого суб’єкта (інших суб’єктів); як наслідок – позиція конфронтації; небажання розуміти іншого.

3. Джерела конфліктної реакції можна розділити на зовнішні (причини в іншому суб’єкті): зовнішній вигляд, манера говорити, окремі слова, вирази, ідейні міркування, неувага з його боку тощо, і внутрішні (причина в самій людині): загострене самолюбство, завищена самооцінка, недостатня самореалізація тощо.

Конфліктна реакція існує у двох формах:

- відкритий конфлікт (негативні емоції виявляються у вигляді грубих, некоректних реплік, запитань тощо);

прихований конфлікт (суб’єкт явно не виражає свої емоцій, але усім своїм виглядом – очі, міміка, жести тощо – виявляє неприйняття іншої точки зору).

5. Конструктивна реакція, яка характеризується створенням у суб’єкта (суб’єктів) установки на розуміння іншого (інших); як наслідок – між людьми з’являється атмосфера інтелектуального та емоційного співпереживання (емпатії), співтворчості.

Рівень розуміння предмета мовлення зумовлює підготовленість суб’єкта (закладена база): загальна культура, світогляд, розвиток інтелектуальних здібностей, професійна підготовка тощо. Зауважимо, що стосовно різних предметів у людини можуть бути різні рівні розуміння.

Індивідуально-особистісні ознакистановлять собою наступний крок у вивченні внутрішнього світу людини, який спрямований на розкриття особливостей кожного суб’єкта зокрема, тобто на дослідження будови внутрішнього світу суб’єкта: типу нервової систем, типу і способу мислення, особливостей характеру, типу темпераменту, ступеня розвитку основних функцій – інтелектуальної, емоційної, рухливої, інстинктивної тощо.

Соціально-демографічні та соціально-психологічні ознаки аудиторії необхідно вивчати ще на підготовчому етапі (до безпосереднього спілкування), тобто прогнозувати їх, як відомий конкретний адресат. Індивідуально-особистісні ознаки вивчаються в процесі безпосереднього спілкування з більшою або меншою мірою глибини залежно від тривалості спілкування.

Значимість закону моделювання аудиторії полягає не лише у тому, що на його основі можна створити цілісний психологічний портрет аудиторії (достатньо повно вивчити аудиторію), але і в тому, що цей закон відкриває можливість подальшої роботи з цим портретом, яка полягає у впливі на аудиторію з метою її розвитку (знати морально-дисциплінарний мотив і викликати емоційно-естетичний та інтелектуально-пізнавальний мотиви, перевести байдужість, конфліктне ставлення у річище конструктивних стосунків, допомогти аудиторії оволодіти найбільш глибоким рівнем розуміння проблеми, створити умови для актуалізації в людині її позитивних якостей і под.).

Закон моделювання аудиторії дозволяє побудувати наступний крок «запуску» концепції – виробити стратегію її реалізації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття про психічне та фізичне здоров’я в професійній діяльності.	\|	З яких етапів складається стратегія?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.