МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Структуроване та турботливе керівництвоСтилі управління (за А.Ловіном) [20]
Згідно з типологією, виробленою під час досліджень, здійснених Особливості діяльності та взаємодії керівників і персоналу За структурованогоуправління керівник детально планує свою та роботу персоналу, розподіляє завдання, дає чіткі інструкції та ск ° дає графіки робіт, організовує та координує діяльність. Турботливерівництво навпаки, передбачає створення керівником таких умов, які забезпечують особистий добробут персоналу. Керівник підтримує свою працю, роботу в команді, добрі контакти та стосунки, спілкується з працівниками на рівних. Увага до підлеглих — це повага до ідей та почуттів співробітників, піклування про їх статус та умови праці, встанов лення довірливих стосунків. Керівники такого типу культивуадть відкритість і товариськість. Таким чином, у цій типології виділяють чотири типи лідерства: 1) високий ступінь структури — низький ступінь уваги; 2) високий ступінь структури — високий ступінь уваги; 3) низький ступінь структури — низький ступінь уваги; 4) низький ступінь структури — високий ступінь уваги.
Індивідуальні стилі лідерства (типологія Р.Блейка ІДж.Моутона) Вибір індивідуального стилю управління колективом є одним із найважливіших завдань для керівника, менеджера. Типологія Р.Блейка і Дж.Моутона включає п'ять основних стилів управління (Віаке К.К., Моиіоп 1.8.) [3]. Це одна із найбільш відомих типологій, що має назву «координатна сітка управління». Основою для класифікації в ній слугують два виміри — «турбота про людей» та «турбота про виробництво». Ці два виміри не виключають один одного: керівник може проявляти турботу та піклування про людей і одночасно демонструвати таку ж турботу про виробництво. 1. Стиль «управління командою», або мотиваційний(9/9) вважється найбільш ефективним, оскільки виконання робочих завдань ється на спільних зусиллях членів організації. За такого стилю кер ник: • погоджує цілі та очікувані досягнення; • слідкує за рівнем наближення до намічених цілей; • допомагає персоналу знайти причини поганого виконання рс . погоджує плани; . залучає персонал до прийняття рішень, які його стосуються; • делегує повноваження; • приймає рішення тоді, коли це потрібно. 2. Стиль «управління заміським клубом», або «турботливий»1/9) передбачає, що основний акцент робиться на потребах співробітників, а не на результаті праці. Керівник: • піклується про людей; • хоче подобатися підлеглим; • прагне, щоб усі «були щасливі»; • хвалячи підлеглих, може навіть лестити їм; • може «не помічати» поганого виконання обов'язків; • схильний до колегіального управління. 3. Стиль «управління, заснованого на повноваженнях», або «самовпевнений»(9/1) характеризується орієнтацією менеджменту тільки на ефективність операцій. Керівник: • хоче, щоб усе виконувалося відповідно до його бажань; • більше «говорить», ніж «слухає»; • не особливо піклується про почуття або думки підлеглих; • поводиться агресивно, коли відчуває виклик; • завжди перевіряє персонал. 4. Стиль «серединного управління», або «адміністративний»(5/5) передбачає однакову увагу як до співробітників, так і до виробничих проблем. Керівник: • підтримує існуючу систему; • робить усе, як «книжка пише»; • є швидше добросовісним, ніж творчим або інноваційним; ' є урівноваженим 5. Стиль «поганого управління»,або «пасивний», «стиль втручання»(1/1) означає відсутність філософії управління та кет ництво за умови докладання мінімальних зусиль, спрямоване на пі тримання міжособистісних стосунків, що склалися, та виконання в робничих завдань. Керівник: • не робить більше, ніж вимагається; • опирається змінам; • стає недбалим, якщо його не контролюють; • звинувачує інших людей або «сучасних дітей», інновації, уряд, що у створенні «нестерпних умов для праці». Кожний із цих стилів пов'язаний із такими характеристиками, як управління та контроль, завдання організації, стосунки керівник — підлеглі, вплив стилю управління на творчість і зміни, врегулювання конфліктів, відданість справі та організації, розвиток персоналу. 5.6. Теорія ситуативного лідерства Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|