МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

План.

Тема 6. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ У ШКОЛІ

1.Загальні системи процесу навчання: методологічна основа, єдність викладання та учіння, рушійні сили, процес засвоєння.

2.Особливості процесу технологічної підготовки учнів у початковій, основній і старшій школі.

3.Загальноосвітня підготовка у процесі трудового навчання.

4.Стимулювання і мотивація навчально-трудової діяльності учнів. (С)

5.Особистісно орієнтована технологічна підготовка школярів.(С)

Поділ праці, зумовлений розвитком мануфактурного і фабричного виробництва, привів до значного підвищення продуктивності праці. Проте це позитивне явище супроводжувалося негативними процесами, що позначалися на умовах існування кожного робітника. Поділ праці став можливим завдяки тому, що відбулася диференціація технологічних процесів, тобто вони були подрібнені на окремі операції. Це дало можливість спеціалізувати робітників за операціями, знизивши рівень їхньої кваліфікації і відповідно заробітної плати.

Особливо важкі умови створилися для робітників у системі фабричного виробництва. Не маючи ніяких теоретичних технічних знань і володіючи дуже обмеженим колом елементарних трудових навичок, робітники не були підготовлені до зміни професії і тому за всяку ціну намагались утриматися на своєму робочому місці, дозволяючи фабрикантові безсоромно оббирати себе. Водночас потреба в зміні професії (повній або частковій) виникала весь час у зв'язку з технічним прогресом. Під впливом конкуренції капіталісти змушені були невпинно вдосконалювати технічну базу виробництва. Це приводило до суперечності між технічною базою великої промисловості, яка ставила до робітника високі вимоги, і його справжніми можливостями.

В той же час практикою було доведено, що поєднання навчання з продуктивною працею потрібне для виховання всебічно розвиненої людини: "З фабричної системи, як можна простежити в деталях у Роберта Оуена, виріс зародок виховання епохи майбутнього, коли для всіх дітей понад певний вік продуктивна праця сполучатиметься з навчанням і гімнастикою не тільки як один із засобів для поліпшення суспільного виробництва, але й як єдиний засіб для вироблення всебічно розвинених людей".

Сама ідея поєднання навчання з продуктивною працею не була новою. Вона зустрічається в творах Томаса Мора, Шарля Фур'є, Роберта Оуена та інших штатних поборників освіти для дітей трудящих.

Проте наукового обґрунтування як засіб всебічного розвитку особистості ця ідея набула лише в XIX ст. Цього вдалось досягти, коли принцип навчання з продуктивною працею зв'язали з сучасним для того часу рівнем виробництва, тобто з великим капіталістичним виробництвом.

Прогресивні мислителі середньовіччя, розуміючи потребу забезпечення підростаючому поколінню вільного вибору професії, вважали за можливе досягнення мети ознайомленням учнів з багатьма професіями, тобто з ознайомлення учнів з виробництвом.

Повий підхід до розв'язування проблеми ґрунтувався на зовсім іншій основі.

Було доведено, що з виникненням великої промисловості наука стає продуктивною силою, що прогрес у галузі техніки, технології і організації виробництва ґрунтується на досягненнях природознавства. Тому до ознайомлення з основами виробництва треба підходити з позицій тих природничонаукових закономірностей і явищ, які покладено в основу виробничих процесів. Прихильники нового підходу розглядали політехнічну освіту як засіб ознайомлення учнів з основами виробництва, підготовки їх до вільного вибору і заміни професії в зв'язку з дією закону переміни виду праці.

Розглядаючи методологічні основи школи, не можна не зазначити, що під час перебудови народної освіти робляться спроби переглянути ряд принципових положень, які стосуються також трудового навчання. Ці спроби ще не знайшли логічного завершення та відображення у навчальних планах і програмах. Тому про них можна говорити, як про певні тенденції, які відбивають вимоги часу і повинні бути враховані у практичній діяльності школи.

У зв'язку з продуктивною працею учнів підкреслюється, що вона повинна бути добровільною, а не обов'язковою, як це передбачається нині. Таке твердження не можна вважати безпідставним, проте не можна і не бачити, що для здійснення його у нашому суспільстві ще не створено належних умов. Досвід показує, що залучення дітей до продуктивної праці на добровільній основі у позаурочний час під егідою школи та до праці на підприємствах не викликає інтересу у більшості учнів та не знаходить підтримки у їхніх батьків. Це пояснюється невірним уявленням про загальнолюдські цінності у галузі трудової підготовки та виявляється у зневажливому ставленні до робітничих професій.Тому основним шляхом залучення учнів до продуктивної праці у даний час залишається предмет "Трудове навчання". Відмовлятися від нього ніяк не можна. Між тим такі пропозиції вносяться і знаходять певну підтримку.

До новітніх вимог щодо продуктивної праці, які стосуються методологічної сторони справи, слід віднести таку, як диференціація її змісту. Незважаючи на те що трудове навчання на сьогоднішній день є навчальним предметом, який у школі найбільше відповідає зазначеній вимозі, його резерви далеко не вичерпані. За своєю природою трудове навчання дозволяє диференціювати зміст навчального матеріалу для кожного учня, тобто забезпечити індивідуальний підхід у змістовному плані. Таке твердження випливає з особливостей як змісту трудового навчання, так і з застосовуваних з тут методів та форм організації навчальної діяльності.

Деякі проблеми на рівні методології виникають у зв'язку з перебудовою при здійсненні профорієнтаційної та виховної роботи.

У всьому цивілізованому світі профорієнтаційна робота розглядається як одна з соціальних програм захисту прав людини, яка гарантує кожному об'єктивну характеристику його можливостей щодо вибору трудового шляху, такий шлях має відповідати психофізіологічним особливостям людини та враховувати інтереси суспільства.

В Радянському Союзі питання ставилось зовсім інакше. Профорієнтаційної служби не було. Спеціалісти (методисти, консультанти) не готувалось. Направлення на роботу здійснювалось за розпорядком. За закликами комсомолу молодь, не маючи ніякої кваліфікації, виїздили на "будівлі комунізму" у Сибір, на Далекий Схід. Отже, працевлаштування в Радянському Союзі здійснювалось без врахування прав людини і навіть її можливостей.

На думку деяких західних ідеологів, людина має самостійно обирати або шлях продуктивної діяльності або ж право на соціальні допомоги, які багаті держави спроможні надати. Такий підхід суперечить традиціям українського народу, які закладені давніх здавен у його ментальність. В українському суспільстві завжди трудове виховання починалось у сім'ї, а потім до цього підключались навчальні заклади. Нема ніяких підстав змінювати цю методологію і у сучасній школі.

З точки зору методології слід зазначити, що трудове навчання разом з іншими освітніми предметами відіграє важливу роль у здійсненні таких загальноосвітніх завдань, як розумовий і фізичний розвиток, моральне та естетичне виховання учнів, формування їхнього світогляду в цілому. Це досягається завдяки специфічним особливостям змісту трудового навчання. Залучення до участі у різних видах конструкторсько-технологічної діяльності є ефективним засобом розумового розвитку школярів; фізіологічно обґрунтовані норми фізичного навантаження у процесі практичної діяльності сприяють загальному розвиткові організму, вдосконаленню координації рухів та інших сенсомоторних якостей особистості. Систематична участь учнів у колективних трудових процесах створює основу для виховання таких важливих для сучасної людини якостей, як комунікативність, взаємодопомога, підприємливість, сприймання здорового духу суперництва. Заняття художніми промислами стимулюють культурний розвиток учнів через виховання естетичного смаку та розуміння прекрасного.

У процесі формування технологічних понять і вмінь учні краще засвоюють закономірності розвитку та суспільства і включаються в активну перетворюючу діяльність. Поєднання навчання з продуктивною працею забезпечує дієвість їхніх поглядів та переконань, сприяє досягненню єдності світогляду та повсякденної практичної поведінки. В цьому полягає загальноосвітнє значення трудового навчання, його актуальність для сучасного освітнього процесу в Україні. Трудове навчання повинно стати невід'ємною складовою частиною особистісно орієнтованої моделі освіти, сприяти забезпеченню формування соціально-активної особистості, здатної до конструктивного перетворення довкілля.

В основу визначення змісту трудового навчання покладено такі теорії:

- психолого-педагогічна теорія гармонійного розвитку особистості;

Проблема гармонійного розвитку школярів існує реально. Свого часу проведені Академією медичних наук дослідження засвідчили однобічне перевантаження учнів розумовою діяльністю. Внаслідок цього діти, які навчаються на "4" і "5" при закінченні школи мають близько 3-4 хронічних захворювань.

Фізіологи ж доводять, що найбільш ефективне розвантаження дитячого організму від розумової втоми відбувається при переході до фізичної праці. Саме таку переорієнтацію забезпечує трудове навчання, в якому до 80% навчального часу займають різні види практичної роботи.

Завдяки опорі на творчу продуктивну працю трудове навчання позитивно впливає також на інтелектуальний і духовний розвиток дітей.

- психологічна теорія діяльності;

З погляду теорії діяльності, особливістю трудового навчання с тісне поєднання навчання з продуктивною працею. Всі знання, які здобувають учні, відразу ж знаходять застосування, а вся практична діяльність є суспільно корисною.

Навчання, при якому теорія пов'язується з продуктивною працею, має якісно іншу загальноосвітню і виховну цінність. При значній економії часу і зусиль, крім самого оволодіння знаннями і вміннями, такий зв'язок забезпечує розширення і закріплення знань, підтверджує їхню доцільність, забезпечує розуміння значення для потреб людини.

Іншою особливістю практичної діяльності школярів в трудовому навчанні є його продуктивний, а не тренувальний характер. Це позитивно впливає на мотиваційну основу навчання, дозволяє залучати до активної діяльності усіх без винятку учнів.

Нарешті, слід врахувати, що пізнавально-практична діяльність учнів в трудовому навчанні ґрунтується на тісному зв'язку з основами наук. Це сприяє розвитку цікавості дітей до вивчення інших шкільних предметів, а значить і вирішенню загальноосвітніх завдань школи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція № 6	\|	ОСНОВНА ШКОЛА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.