• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЛЕКЦІЯ 6. Мотивація як загальна функція менеджменту туризму

План

Лекція 6: Основні завдання бухгалтерського обліку видатків бюджетних установ

1. Основні завдання бухгалтерського обліку видатків бюджетних установ.

2. Порядок формування видаткової частини проекту кошторису бюджетної установи, вимоги до нього.

3. Норми бюджетних видатків, їх поняття і види. Обмеження бюджетних видатків, установлені чинним законодавством України.

4. Контроль за формуванням і здійсненням видатків бюджетних установ, його організація.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV.

2. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001.

3. П.Й.Атамас Основи обліку у бюджетних організаціях: Навч. посібник. – Центр навчальної літератури, 2003.

1. Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють в процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій.

Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню (тобто не створюють і не компенсують фінансові вимоги). Видатки можуть бути відплатними, тобто такими, що обмінюються на товар чи послугу, або невідплатними.

Видатки – це суми коштів, витрачених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, встановлених кошторисом.

Видатки мають досить складну структуру, а тому представлені у вигляді класифікації.
Бюджетна класифікація – це перерахунок і науково обґрунтоване групування доходів і витрат бюджету, приведених у визначену систему. Вона забезпечує єдність аналітичного обліку в усіх ланках, спрощує як облік, так і складання звітності – в цьому заключається її значення для бухгалтерського обліку.

Бюджетна класифікація видатків багаторівнева і представляє собою розмежування видатків за економічними ознаками. Тобто класифікаційною ознакою виступають єдині економічні категорії.

Особливістю нової бюджетної класифікації є чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування на фонд оплати праці тощо).

Саме такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету.

Крім того, нова класифікація видатків дає можливість оперувати поняттям “видатки” не тільки на мікроекономічному рівні щодо бюджетних установ як господарських одиниць, але й на рівні загальних державних видатків, тобто на макроекономічному рівні.

Бюджетна класифікація складається з таких розділів:

· класифікація доходів бюджету;

· класифікація видатків бюджету;

· класифікація фінансування бюджету;

· класифікація боргу.

2. Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться в межах надходжень, запланованих на цю мету в даному фонді.

У процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом не плануються.

У видатковій частині проекту кошторису доходів і видатків установи визначається загальна сума витрат установи в розрізі кодів економічної класифікації, а також з розподілом витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань, і витрат, що планується здійснити за рахунок спеціального фонду.

Під час визначення обсягів видатків розпорядникам нижчого рівня головні розпорядники, розпорядники вищого рівня повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установи (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи. При визначенні видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.

При цьому видатки на заробітну плату за рахунок спеціальних коштів обчислюються залежно від обсягу діяльності, що проводиться за рахунок цих коштів, із застосуванням норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Показники видатків, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації.
Якщо під час планування установою спеціального фонду кошторису планові доходи перевищують планові видатки, розраховані на реалізацію заходів спеціального призначення відповідно до законодавства, установа повинна передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, які необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. Оскільки такі видатки планується провадити за рахунок надходжень із спеціального фонду, вони передбачаються в кошторисі за спеціальним фондом.

Розподіл витрат за загальним фондом провадиться виходячи з планових надходжень бюджетних асигнувань, зазначених у доходній частині проекту кошторису. При цьому розрахунок сум витрат за кошторисом на запланований рік здійснюється виходячи з обсягу діяльності установи, визначеного планом розвитку установи, та його фактичного виконання за попередні періоди.

Формування видаткової частини за спеціальним фондом кошторису провадиться в межах надходжень, запланованих на ці цілі за даним фондом у проекті кошторису.
Одночасно з проектом кошторису подається штатний розпис бюджетної установи.
Складені проекти кошторисів доходів і видатків і планів асигнувань бюджетні установи подають для розгляду та затвердження головним розпорядникам у встановлені строки.
Після затвердження відповідних бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів.

Планування видатків бюджетних установ здійснюється при складанні проекту кошторису доходів і видатків на наступний бюджетний рік. Щоб отримати максимально об’єктивні показники щодо майбутніх видатків, кожна бюджетна установа має здійснити комплекс організаційних заходів.

· Своєчасне доведення та розробка граничних обсягів видатків із загального фонду бюджету.

Головні розпорядники коштів на підставі проекту відповідного бюджету на наступний рік, доведеного до них Мінфіном, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими органами у вигляді відомостей про граничні обсяги видатків загального фонду встановлюють межу видатків для нижчих розпорядників коштів. Доведення зазначених показників має здійснюватись оперативно, із застосуванням засобів електронної чи кур’єрської пошти в день їх остаточного формування.

· Мобільна підготовка проекту кошторису.

Нижчі розпорядники коштів за фактом отримання бюджетних показників формують останній варіант проекту кошторису доходів і видатків на основі вже підготовленого базового варіанта.

При цьому створенню базового варіанта передує: розробка робочої класифікації видатків, формування системи загальногосподарських і виробничих планових показників, групування облікових даних звітного періоду за відповідними напрямами. Усі зазначені види робіт мають бути формалізовані у вигляді розра­хункових таблиць, схем, аналітичних довідок та інших засобів унаочнення у зручній для застосування формі. Якість підготовлених матеріалів дасть змогу не тільки досягти реальних показників, а й забезпечити виконання наступного етапу робіт.

· Ретельне обґрунтування проекту кошторису. Зазначений вид робіт є завершальним у плануванні видатків бюджетних установ, але з огляду на значні обмеження та чітку регламентацію обсягів бюджетних асигнувань вкрай відповідальним. Ступінь обґрунтованості запланованих видатків (щодо деталізації кожного з показників), підтвердженість цифрового матеріалу обсягами запланованих заходів, доцільності проведення останніх, правильності їх розподілу в межах робочої класифікації видатків безпосередньо впливає на те, чи буде затверджено поданий до розгляду вищій установі проект кошторису доходів і видатків. Вагомим елементом забезпечення зазначених позицій є високий професіоналізм головного бухгалтера, який досягається постійним удосконаленням практичних навичок, вивченням досвіду світової та вітчизняної практики та науки.

3. Основним нормативним документом, що визначає склад та структуру видатків бюджетних установ, є Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2001 № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження». Відповідно до зазначеного документа вирізняють такі види класифікації видатків бюджету:

· функціональну;

· відомчу;

· економічну.

Функціональна класифікація характеризує склад видатків бюджету за галузями народного господарства (державне управління, судова влада, національна оборона, освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, охорона здоров’я, культура і мистецтво, фізична культура і спорт та ін.).

Відомча класифікація представлена у вигляді переліку головних розпорядників бюджетних коштів (міністерства, управління, відомства, комітети, служби та ін.).

Економічна класифікація відповідає класифікації доходів і складається з:

· поточних видатків, які пов’язані з оплатою товарів і послуг, субсидій і поточних трансфертів;

· капітальних видатків, пов’язаних з придбанням основного капіталу (придбанням предметів і обладнання терміном служби більше року, капітальне будівництво і капітальний ремонт), створенням державних запасів і резервів, придбанням землі і нематеріальних активів, капітальних трансфертів.

Перші три класифікаційні групи виконують адресну функцію щодо видатків відповідних розпорядників коштів загалом і мають досить обмежене використання у процесі бухгалтерського обліку, а саме коди класифікацій виступають одним із основних реквізитів облікових реєстрів. Економічна класифікація видатків, на відміну від попередніх, має безпосереднє застосування в межах системи бухгалтерського обліку, оскільки саме стосовно її кодів здійснюється планування та облік видатків бюджетних установ.

Зазначеним нормативним документом затверджено загальну економічну класифікацію видатків, яка визначає спрямованість як видатків бюджету в цілому, так і розпорядників коштів зокрема. У межах зазначеної класифікації виокремлено такі основні напрямки:

1000 — поточні видатки;

2000 — капітальні видатки;

3000 — нерозподілені видатки;

4000 — кредитування з вирахуванням погашення.

У межах кожного з напрямів виокремлюються багаторівневі коди економічної класифікації видатків у загальній кількості сімдесят найменувань.

Очевидно, що через велику кількість КЕКВ та з огляду на різнорідну специфіку діяльності бюджетних установ головний бухгалтер кожної бюджетної установи повинен розробляти робочу скорочену економічну класифікацію видатків. Зазначена робота здійснюється на наступний звітний період до початку планування діяльності, тобто перед складанням проекту кошторису доходів і видатків. Розробці робочої економічної класифікації видатків передує вивчення складу кожного з кодів економічної класифікації.

Детальна характеристика кожного з кодів четвертого рівня дає змогу повністю ідентифікувати видатки бюджетних установ. Визначимо, що в розробленій таким чином класифікації слід виокремлювати загальні і специфічні коди економічної класифікації видатків. До перших належать:

· 1111 — заробітна плата;

· 1113 — виплати з тимчасової непрацездатності;

· 1120 — нарахування на заробітну плату;

· 1131 — придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки;

· 1134 — м’який інвентар та обмундирування;

· 1135 — оплата транспортних послуг та утримання транспорт­них засобів;

· 1137 — поточний ремонт обладнання, інвентарю і будівель; технічне обслуговування обладнання;

· 1138 — послуги зв’язку;

· 1140 — видатки на відрядження;

· 1160 — оплата комунальних послуг;

· 2122 — будівництво (придбання) адміністративних об’єктів;

· 2132 — капітальний ремонт та реконструкція адміністративних об’єктів.

Інші коди економічної класифікації специфічні. Це, зокрема, такі коди:

· 1132 — медикаменти та перев’язувальні засоби — використовується у закладах охорони здоров’я та лікувально-ветери­нарних закладах;

· 1133 — продукти харчування — застосовується для відображення даного напрямку видатків у медично-профілактичних закладах різного профілю, будинках-інтернатах, загальноосвітніх навчальних закладах, дитячих будинках, дитячих дошкільних закладах, профтехучилищах, вищих навчальних закладах;

· 1136 — оренда та експлуатаційні послуги — застосовується установами, що є орендаторами;

· 1342 — стипендії — використовується вищими навчальними закладами, професійно-технічними училищами;

· 1150 — матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення — застосовується військовими частинами системи Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України тощо.

На підставі загальних планів господарської діяльності, профілю конкретної бюджетної установи головний бухгалтер визначає кінцевий склад робочої класифікації з оформленням її в зазначеному порядку.

Склад і детальна структура робочої класифікації видатків береться за основу при плануванні видатків на майбутній звітний період.

Рис. Схема зв’язку робочої класифікації видатків
бюджетних установ із процесом управління бюджетними установами

Залежно від джерел покриття видатки поділяються на:

· видатки загального фонду;

· видатки спеціального фонду.

Залежно від етапу руху бюджетних коштів видатки поділяються на:

· касові;

· фактичні.

1. Значення «людського фактора» в менеджменті туризму

2. Загальна характеристика мотивації в менеджменті туризму

3. Сутність, зміст і важливість стимулювання праці в менеджменті туризму

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
5. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
6. Аналіз зарубіжних концепцій менеджменту
7. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
8. Базові засади менеджменту
9. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
10. Брендинг у сфері туризму
11. БУДІВНИЦТВО В ПЕРСПЕКТИВІ ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
12. Бюджетування як функція фінансового контролінгу

Переглядів: 765