Цілі і напрямки технологічної політики міжнародних корпорацій

Тема 9. Технологічна політика міжнародної корпорації

1. Цілі і напрямки технологічної політики міжнародних корпорацій

2. Планування міжнародних НДДКР

3. Організація міжнародних НДДКР

Технологічний менеджмент є системою стратегічного управління інноваційними процесами, НДДКР.

Ціль|ціль| міжнародного технологічного менеджменту полягає у виробленні основних напрямів|направлень| НДДКР і обгрунтуванні комплексних мерів реалізації інноваційної стратегії ТНК, що забезпечують підвищення їх конкурентоспроможності на світових ринках.

а) вивчення міжнародного технологічного ринку і формування механізму виходу ТНК на цей ринок; моніторинг науково-дослідних досягнень;

б) розробка планів і програм НДДКР;

в) розробка і здійснення єдиної інноваційної політики; координація і досягнення узгоджених|погоджених| дій підрозділів ТНК відносно НДДКР;

г) виявлення чинників|факторів|, що обумовлюють|зумовлюють| успішне проведення НДДКР, в т.ч. забезпечення необхідними ресурсами (матеріальними, кадровими, фінансовими, інформаційними і так далі);

д) формування організаційної структури проведення НДДКР в рамках|у рамках| ТНК. Створення|створіння| спеціальних груп управління і контролю за НДДКР на всіх етапах;

е) кадрова підготовка, стимулювання підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня персоналу компанії, «збирання» фахівців|спеціалістів| і учених по всьому світу.

– менеджмент глобального центру;

– менеджмент поліцентризму|;

– управління на основі розподільної системи технологічного розвитку;

– управління на основі інтегрованої системи технологічного управління.

Розглянемо|розглядуватимемо| стисло ці типи|типів| міжнародного технологічного менеджменту.

Перший тип – здійснення технологічного менеджменту глобального центру («center-for-globe»). Суть цього типу полягає в тому, що:

по-перше, управління здійснюється на основі централізації НДДКР в рамках|у рамках| материнської компанії (концентрації і використання тільки|лише| її ресурсів);

по-друге, внутрішньофірмовий розподіл результатів НДДКР, інновацій, тобто тільки|лише| між підрозділами (в т.ч. зарубіжними) даної ТНК.

Цей тип менеджменту ефективний тим, що дозволяє скорочувати час на проведення НДДКР, скорочувати ризик просочування технологічної інформації, раціонально управляти (з урахуванням особливостей функціонування різних зарубіжних філій). Разом з тим він має і свої недоліки, а саме: не може повністю враховувати локальні ринкові потреби в різних країнах, де функціонують філії; може суперечити інтересам і цілям зарубіжних дочірніх компаній.

Другий тип міжнародного технологічного менеджменту – менеджмент полицентризма («local-for-local»). Суть його полягає в тому, що:

по-перше, управління здійснюється на основі децентралізації НДДКР, тобто зарубіжні підрозділи, використовуючи свої ресурси, самі проводять НДДКР (з цією метою в рамках|у рамках| цих підрозділів створюються власні науково-дослідні і технологічні центри);

по-друге, результати НДДКР використовують на своєму виробництві.

У чому переваги цього типу технологічного менеджменту? Вони виявляються в тому, що:

– враховує і пристосовує місцеві потреби і погоджує|узгоджує| їх з|із| проведенням НДДКР.

Основний же недолік полягає в збільшенні витрат на НДДКР в рамках ТНК, зв'язаних, зокрема, з дублюванням наукових і технологічних розробок в різних філіях.

Третій тип (або модель): технологічний менеджмент ТНК, який базується на розподільній системі розвитку НДДКР («locally leveraged*»). Відмітна особливість цього типу полягає в тому, що НДДКР ведуться на локальному рівні (тобто окремими зарубіжними філіями, дочірніми компаніями), але результати НДДКР розподіляються у світовому масштабі.

Позитивні сторони цього типу полягають в тому, що:

– дозволяє ТНК об'єднати і використовувати всі ресурси НДДКР всіх підрозділів, в т.ч. за кордоном;

– використовувати результати НДДКР на всіх рівнях;

– дозволяє оперативно реагувати на зміни (ринкові, технологічні і так далі) в країнах місцезнаходження філій|філіалів| ТНК;

– централізована підготовка необхідних наукових кадрів, фахівців|спеціалістів|.

Основний недолік полягають в різних умовах (в т.ч. економіко-правових, законодавчих) передачі нових технологій з однієї країни в інших.

Четвертий тип: технологічний менеджмент заснований на інтегрованій системі технологічного розвитку або глобальних зв'язків («globally-linked»).

Суть такого типу|типа| полягає в тому, що:

по-перше, НДДКР здійснюється на основі об'єднання всіх ресурсів всіх складових частин ТНК (головної компанії і всіх її філій|філіалів|, дочірніх компаній);

по-друге, формується науково-дослідний, технологічний ланцюжок із|із| строгою|суворою| спеціалізацією кожної з її ланок;

по-третє, це глобальна модель НДДКР як з погляду географічного розміщення технологічних центрів, так і розподіли і використання результатів НДДКР.

Основна перевага – враховує і використовує всі переваги місцевих особливостей і зовнішнього середовища|середи| країн місцезнаходження зарубіжних підрозділів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контроль за діяльністю міжнародних корпорацій	\|	Планування\|планерування\| міжнародних НДДКР

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.