МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Лекція 7. ПедіатріяТема: Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи. Гіпопітуїтаризм ( Нанізм, Синдром Шихана, нецукровий діабет). Гіперпітуїтаризм (хвороба Іценко-Кушинга, акромегалія). Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування. Лекція 7. Педіатрія ВИСНОВОК до сьомого питання: Таким чином, для еритроцитів характерна антигенна специфічність, що визначає групи крові. Групові антигени фіксуються на мембранах еритроцитів. Вони називаються аглютиногенами, з якими можуть реагувати специфічні розчинені у плазмі антитіла (аглютиніни). Під час реакції «антиген – антитіло» молекула антитіла з’єднується містками з кількома еритроцитами, в результаті вони склеюються (аглютинують), а також гомолізуються. Під час переливання крові важливо, щоб аглютиногени еритроцитів донора не аглютинувалися аглютинінами крові реципієнта, що призводить до гемолізу еритроцитів і закупорки капілярів, порушень кровообігу і навіть смерті.
Загальний висновок: Таким чином, термін внутрішнє середовище організму запропонований французьким фізіологом К. Бернаром. У це поняття включена сукупність рідин – кров, лімфа, тканинна (інтерстиціальна, позаклітинна), цереброспінальної, суглобова, плевральна та інші рідини, які омивають клітини і біляклітинні структури тканин, беручи тим самим безпосередню участь у здійсненні обмінних реакцій організму. Кров – основна транспортна система організму. Вона являє собою тканину, що складається з рідкої частини – плазми – і зважених в ній клітин (формених елементів). Її головною функцією є перенесення різних речовин, за допомогою яких здійснюється захист від впливів зовнішнього середовища або регуляція діяльності окремих органів і систем. В залежності від характеру речовин, що переносяться, і їх природи кров виконує такі функції: 1) дихальну, 2) поживну, 3) екскреторну, 4) гомеостатичні, 5) регуляторну, 6) креаторних зв'язків, 7) терморегуляційну, 8) захисну.
Актуальність: Гіпоталамічна ділянка є інтегратором вегетативних та ендокринних функцій. їй належить провідна роль у збереженні гомеостазу і забезпеченні періодичності функцій. Безпосередньо з гіпоталамусом пов'язаний гіпофіз. Його тропні гормони регулюють діяльність периферійних ендокринних залоз. Ураження гіпофіза та гіпоталамуса проявляється поліморфною симптоматикою. Соматичні прояви патології різні, варіабельні, при гострому розвитку носять катастрофічний характер і потребують чітких та рішучих дій заради спасіння життя хворого. Потрібно звернути увагу, що дисфункції вище розташованих відділів головного мозку, які реалізуються через гіпоталамус, проявляються гіпоталамічною патологією, так само як і гіпоталамічна патологія може імітувати первинні гіпофізарні порушення. Мета:Сформулювати деонтологічні принципи роботи з хворими, що мають ураження гіпоталамо-гіпофізарної системи. Оволодіти навичками встановлення психологічного контакту між лікарем та хворим з ураженням гіпофіза і гіпоталамуса. Розвивати розуміння впливу факторів навколишнього середовища, гострих та хронічних інфекцій, травм головного мозку на розвиток гіпоталамо-гіпофізарних хвороб. Формувати почуття відповідальності за своєчасність та повноту обстеження хворого, а також за інформованість пацієнта про можливі методи лікування та пов'язані з ними побічні ефекти
ПЛАН ЛЕКЦІЇ: 1. Вступ. 2. Механізм дії гормонів гіпофіза. 3. Етіологія, патогенез захворювань гіпоталамо-гіпофізарної системи (гіпофізарний нанізм, нецукровий діабет акромегалія і гігантизм, хвороба Іценка-Кушінга). 4. Клініка і методи діагностики гіпофізарного нанізму, нецукрового діабету, хвороби Іценка-Кушінга, гіпопітуїтаризму, акромегалії,. Класифікація порушень росту у дітей. 5. Тактика і методи лікування захворювань гіпоталамо-гіпофізарної системи.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Ендокринологія. Підручник: П.Н. Боднар, Г.П. Михальчишин, Ю.І. Комисаренко, О.М.Приступюк та ін. За редакцією професора П. М. Боднара. Видання друге, перероблене та доповнене. Підручник, Вінниця, Нова Книга, 2010. – 460 с. 2. Ендокринологія. Підручник. А.С. Єфімов, П.М. Боднар, О.В. Большова – Зубковська та ін. За ред.: А.С. Єфімова. – К.: Вища школа, 2004. – 494с. 3. Эндокринология. Учебник: П.Н. Боднар, Г.П. Михальчишин, Ю.И. Комиссаренко, А.М. Приступюк. Под ред.: проф. П.Н. Боднара. – Винница. Нова книга. 2007. – 344с. 4. Эндокринология. Учебник. И.И. Дедов, Г.А. Мельниченко, В.Ф. Фадеев. – М.: Гэотар, 2007. – 432 с. 5. Навчальний посібник з дитячої ендокринології. О. П. Волосовець, С. П. Кривопустов, О. Ф. Черній. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 496с. 6. Ендокринологія : навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закладів / за ред.. проф.. П. М. Боднара – Вінниця : Нова книга, 2012. – 360 с. 7. Наказ № 254 МОЗ України від 27.04.2006 року «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча ендокринологія».
Читайте також:
|
||||||||
|